- •Тема: Фенологлікозиди План лекції:
- •Листя брусниці - fоlіа vітіs idаеае пагони брусниці – соrмі vітіs idаеае
- •Трава фіалки - неrва vіоlае
- •Кореневища дріоптерису чоловічого -rніz0мата fіlісі8 маrіs
- •Лр і лрс, які містять лігніни. Кореневища і корені елеутерокока -rніzомата ет rаdісеs еlеuтнеrососсі
- •Плоди лимонника – fructus schizandrae насіння лимонника - sемinа sсніzаndrае
- •Кореневища з коренями подофілу -rhіzомата сuм rаdісівus роdорнуllі
Лр і лрс, які містять лігніни. Кореневища і корені елеутерокока -rніzомата ет rаdісеs еlеuтнеrососсі
Елеутерокок колючий — Еlеuthеrососсиs sепticosиs
род. аралієві — Аrаlіасеае
Елеутерококк колючий, свободноягодник колючий;
Рослина. Високий (2—2,5 м) гіллястий кущ. Коренева система розгалужена, до ЗО м завдовжки. Кора кореневищ гладенька або видовжено-зморшкувата, щільно прилягає до деревини. Поверхня коренів із світлими поперечними виступами, злам довговолокнистий, з дірчастою серцевиною, світло-жовтий або кремовий.
Пагони прямі, вкриті численними тонкими шипами. Листки довгочерешкові, п'ятипальчастороздільні; листочки еліптичні, з клиноподібною основою, з краю дрібнопилчасті. Квітки дрібні, на тонких квітконіжках, зібрані в майже кулясті зонтичні суцвіття; тичинкові і двостатеві квітки блідо-фіолетові, маточкові — жовтаві. Цвіте у липні-серпні. Плід — чорна куляста кістянка.
Поширення.Мішані ліси Далекого Сходу. В Україні вирощується вдеяких ботанічних садах.
Заготівля. Восени підземні органи викопують з ґрунту, обтрушують від землі, миють і підв'ялюють на вільному повітрі. Далі розрубують на шматки, товсті корені розщеплюють уздовж і витримують у сушарках при температурі 70—80 °С, доки корені не стануть ламкими.
Хімічний склад сировини. Сировина містить вісім елеутерозидів (А, В, В,, С, О, Е, Р, О), які відносяться до різних груп БАР— тритерпенових сапонінів, кумаринів, лігнанів. Основним лігнаном є сирінгорезинол. Містяться також ефірнаолія, смоли, камідь.
Біологічна дія та застосування. Рідкий екстракт застосовують як стимулятор ЦНС, для підвищення гостроти слуху, зору: він є адаптогеном, зменшує рівень цукру в крові. Протипоказання — інфаркт міокарда, гіпертонічний криз, гострі інфекційні захворювання.
Сій—О
Плоди лимонника – fructus schizandrae насіння лимонника - sемinа sсніzаndrае
род. Лимонникові - Schizandraceae.
назва походить від латин. — розколювати, ап-— чоловік (за двороздільні пильники).
Рослина.Одно- або двоомна дерев'яниста листопадна,із специфічним запахом лимона ліана завдовжки 4—8 до
15 м. Листки чергові,обернено-яйцеподібні або загострено-еліптичні,цілокраї або слабкозазубрені, з червоними черешками. Квітки одностатеві, рідко—двостатеві, білі або майже рожево- білі, запашні, з воскоподібними членами оцвітини, по 3—5 у пазухах листків. Плід — соковита багатолистянка, яка складається з численних червоних ягодоподібних одно- або двонасіннихплодиків. Насіння неправильної форми, завдовжки 3— 5мм, з глянцевою оболонкою бурого кольору. Цвіте у травні-червні, плоди достигають у вересні. '
Поширення. Росте на Далекому Сході, у Приморському та Хабаровському краях, на Сахаліні, у змішаних лісах. В Україні трапляється на присадибних ділянках.
Заготівля. Зібрані плоди 2—3 дні прив'ялюють під укриттям на вільному повітрі, а потім досушують у сушарках, починаючи з температури 35 °С і закінчуючи 60 °С. Насіння сушать при температурі 50 °С.
Хімічний склад сировини. Плоди містять лігнани (4—5 %). Дослідженням їх на початку 60-х рр. займався Д. А. Баландін, який виділив схізандрин і встановив його структуру. Крім схізандрину, сировина містить дезоксисхізандрин, схізандрол, у-схізандрин тощо.
У плодах знайдено до 20 % органічних кислот (лимонна, яблучна, винна та ін.), флавоноїди, антрахінони, сапоніни, вітамін С (до 500 мг %), ефірну олію. У насінні є ефірна (2 %) та жирна (до 33 %) олії.
Біологічна дія та застосування. Настойка лимонника із насіння застосовується як збуджуючий, тонізуючий, стимулюючий ЦНС засіб. З плодів роблять настій. Препарати збільшують соматичну масу тіла, масу м'язів. Протипоказані при безсонні, гіпертонії, органічних захворюваннях серцево-судинної системи.
Розторопша плямиста —
Silуbum таrіaпum (L.) Gаеrіth., род. айстрові — Аstеrасеае
Расторопша пятнистая, остро-пестро; назва silybuт походить від латинізованої грецької назви рослини sуlibоп, тобто китиця; латин. Маrіапus, -а, -ит — за ім'ям Богоматері, діви Марії.
Рослина. Дворічна (в культурі однорічна) трав'яниста, заввишки до 1,5 м. Листки чергові, еліптичні, перистолопатеві або перисторозсічені, по краю ко-лючезубчасті, завдовжки до 80 см, з білими плямами на зеленому тлі. Суцвіття — кулеподібні кошики, квітки трубчасті, рожеві або білі. Плід — сім'янка з «чубчиком», яйцеподібної форми, сплющена з боків. Основа сім'янки тупа, верхівка гостра, поверхня гладка, зморшкувата, блискуча або матова. Колір — від чорного до світло-брунатного, іноді з бурим відтінком, часто з плямами.
Поширення. Зустрічається як бур'ян у південних районах України, країн СНД. Культивується.
Заготівля. Надземну частину рослини скошують, висушують, обмолочують, потім досушують насіння у сушарках і очищають від домішок.
Хімічний склад сировини. Насіння містить флаволігнани: тип 1,4-діоксану (силібін, сйлідіанін), тип бензофурану (силікристин та ін.), тип циклогексаноіду (неогіднокарпін), а також до' 32 % жирної олії, біогенні аміни, смоли.
Біологічна дія та застосування. З насіння отримують гепатопротекторні препарати — силібор, легалон, карсіл, гепабене.
У гомеопатії використовується зріле насіння при захворюваннях печінки і травних органів, а також геморої, випадінні прямої кишки, аменореї, варикозному розширенні вен.