- •Основні одиниці мовознавства
- •Мови світу
- •Генеалогія української мови
- •Деякі особливості української мови
- •Історія української мови
- •Літературна мова
- •Культура мовлення
- •Правильне мовлення
- •Норми української мови
- •Мовна майстерність
- •Пряме і переносне значення слова
- •Омоніми
- •Синоніми
- •Антоніми
- •Успадковані слова
- •Власне українські слова
- •Іншомовні слова
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Фразелогізми
- •Прислів’я і приказки
- •Крилаті вислови
- •Джерела фразеології
- •Лексико - фразеологічний розбір слова
- •Будова слова
- •Префікс
- •Закінчення
- •Постфікс
- •Основа слова
- •Способи творення нових слів
- •Неморфологічні способи словотворення
- •Самостійні частини мови творення іменників
- •Творення прикметників
- •Творення прийменників
- •Творення сполучників
- •Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- •Частини мови
- •Ознаки частин мови
- •Лексичне значення частин мови
- •Синтаксична роль частин мови
- •Розряди частин мови за значенням
- •Морфологічні ознаки частин мови
- •Назви істот і назви неістот
- •Конкретні і абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Речовинні іменники
- •Морфологічні ознаки іменника
- •Рід іменників
- •Число іменників
- •Відмінки іменників
- •Перша відміна
- •Зразок відмінювання іменників першої відміни
- •Друга відміна
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Третя відміна
- •Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- •Четверта відміна
- •Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- •Незмінювані іменники
- •Порядок розбору:
- •Синтаксичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметника за значенням
- •Якісні, відносні і присвійні прикметники
- •Якісні прикметники
- •Відносні прикметники
- •Присвійні прикметники
- •Присвійно-відносні прикметники
- •Відносно-якісні прикметники
- •Повні та короткі прикметники
- •Тверді та м'які прикметники
- •Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметників
- •Порядкові числівники
- •Прості, складні і складені числівники
- •Морфологічні ознаки числівників
- •Відмінювання числівників
- •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- •Морфологічний розбір числівників
- •Синтаксичні ознаки займенників
- •Розряди займенників за значенням
- •Морфологічні ознаки займенника
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займенник
- •Питальні займенники
- •Відносні займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Неозначені займенники
- •Заперечні займенники
- •Морфологічний розбір займенників
- •Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- •Синтаксичні ознаки дієслова
- •Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •Морфологічні ознаки дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дві основи дієслова
- •Безособові дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Синтаксичні ознаки дієприкметника
- •Розряди дієприкметника за значенням
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Безособові форми на -но, -то
- •Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- •Відмінювання дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Синтаксичні ознаки дієприслівника
- •Інші ознаки дієприслівника
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Означальні та обставинні прислівники
- •Означальні прислівники
- •Якісно-означальні прислівники
- •Інші означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові слова
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Морфологічний розбір прийменників
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічні ознаки сполучника
- •Морфологічний розбір сполучників
- •Словотворчі частки
- •Формотворчі частки
- •Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •Синтаксична роль вигука
- •Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- •Сурядні і підрядні словосполучення
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •Прості і складні словосполучення
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Предикативність та інтонація завершеності
- •Кваліфікація речень
- •Розповідні, спонукальні і питальні речення
- •Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- •Прості і складні речення
- •Непоширені і поширені речення
- •Типи синтаксичного зв'язку
- •Порядок слів у реченні
- •Логічний наголос
- •Головні члени речення підмет
- •Присудок
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладне речення
- •Неповне речення
- •Ускладнені речення
- •Речення з однорідними членами.
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення із звертанням
- •Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Завершення розділу (2) початок (1)
- •Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- •Складносурядні і складнопідрядні речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення способу дії і ступеня
- •Підрядні порівняльні речення
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні умовні речення
- •Підрядні допустові речення
- •Підрядні наслідкові речення
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- •Послідовна підрядність
- •Паралельна підрядність
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Непряма мова
- •Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і позначення їх
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів
- •Правопис і та и в закінченнях іменників
- •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник
- •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Правопис і та и в кінці прислівників
- •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
- •Пунктуаційний розбір текста
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- •Поділ текстів за мовленням
- •Текст-розповідь
- •Текст-опис
- •Текст- роздум
- •Поділ текстів за зв'язком
- •Текст з ланцюговим зв'язком
- •Текст з паралельним зв'язком
- •Стилістичний аналіз тексту
Велика літера у власних назвах
Більшість слів в українській мові пишуться з малої літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери.
Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так і сполученням слів. Ними можуть бути:
імена, по батькові, прізвища (Олексій Иосифович Кругліков); у складних прізвищах, псевдонімах чи іменах, які пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери (Іван Семенович Нечуй- Левицький);
назви найвищих урядових посад (Президент України);
назви сторін світу у випадках, коли вони є і назвами теріторії (Західна Україна, країни Сходу);
географічні назви (Великі Луки, Європа, Лондон);
усі слова (крім службових і родових типу озеро, басейн) у назвах вулиць, басейнів, шляхів (Мокра вулиця, Південно- Західна залізниця, майдан Незалежності);
неофіційні назви міст, держав чи теріторій (Полтавщина, Буковина);
перше слово у назвах державних установ, наукових і навчальних закладах, музеях, театрах та ін. (Київський національний економічний універститет, Будинок колгосп- ника);
астрономічні назви (Касіопея, Земля, Велика Ведмедиця);
назви творів літератури, мистецтва, найменування кораблів та ін. (журнал "Наталі", колгосп "Червоний плуготар", роман Стейнбека "Зима тривоги нашої");
власні назви тварин (Шарік, Мурка).
Правила переносу слів
Слова з рядка в рядок звичайно переносяться так, як в усному мовленні вони поділяються на склади. Але є ряд додаткових правил, яких слід дотримуватися при переносі слів:
одна буква не залишається в попередньому рядку і не переноситься в наступний: Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець);
не розриваються буквосполучення дж, дз, що становлять один звук, та буквосполучення йо, ьо: гу-дзик, са-джу, ра-йон, ко-льо-ри;
з двох однакових букв перша залишається в попередньому рядку, а друга переноситься в наступний (сон-ний, жит-тя, від-далити);
не можна відривати від префікса останню букву перед приголосним кореня чи залишати при префіксі букви кореня, що не становлять складу: ви-йшов (а не вий-шов), роз-мір (а не ро-змір);
буква й не відривається від попередньої букви, яка позначає голосний звук свій-ський (а не сві-йський), бай-ка (а не ба-йка);
при переносі складних слів початкова частина другої основи не залишається в попередньому рядку, якщо вона не становить складу (чорно-бровий, а не чорноб-ровий);
при переносі ініціальні абревіатури не розриваються: АН-24, НАТО, ЛАЗ-105 (напр., 24 не відривається від АН у слові АН-24);
апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви: паль-ці (а не пал-ьці), бур'-ян (а не бур-'ян);
не розриваються ініціали та прізвища, цифри та скорочені назви мір: С.Наливайко, 13км, 12га, 2000р., 10сек.;
не розриваються граматичні закінчення, з'єднані з циірами через дефіс та умовні скорочення: т-во, і т.д., 18-го, 1-й, у 1846-му;
не переносяться в наступний рядок розділові знаки, дужки або лапки, що закривають попередній рядок, а також не залишаються в попередньому рядку відкрита дужка або лапки;
кожну з двох і більше букв, що позначають приголосні між голосними, крім останньої, можна як залишити, так і перенести в наступний рядок, якщо такий перенос не порушує наведені вище правила: видавни-цтво - видавниц-тво, видавницт-во; сест-ра, сес-тра, сест-ра.
далі
ОРФОГРАФІЯ |
Завершення розділу початок (1)
ЧАСТИНИ МОВИ |
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК
Відмінкові закінчення іменників
Закінчення іменника залежить як від того, у якому відмінку і числі він стоїть, так і від його відміни та групи, а іноді- і значення. Тому в іменниках української мови багато різних значень.
Нижче наводяться буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінками і групами.
Але спочатку деякі умовні позначення для кращого розуміння таблиць:
закінчення подаються |
це означає |
через кому: -а, -я |
в різних іменниках тієї самої відміни і групи виступають різні закінчення |
похилу риску: -і /-еві /ю |
різні, паралельно існуючі закінчення в тих самих іменниках |
через дужки: (-ів) |
закінчення, що трапляються як винятки |
знаком: |
нульове закінчення (іменник не має закінчення) |
Закінчення іменників І відміни:
однина |
|||||||
відмінки |
тверда група (стіна) |
м'яка група |
мішана (круча) |
||||
основа не на й (земля) |
основа на й (мрія) |
||||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
-а -и -і -у -ою |
-я -і -і -ю -ею |
-я -ї -ї -ю -єю |
-а -і -і -у -ею |
|||
як у давальному відмінку |
|||||||
-о |
-е, -ю |
-є |
-е |
||||
множина |
|||||||
відмінки |
тверда група (стіна) |
м'яка група |
мішана (круча) |
||||
основа не на й (земля) |
основа на й (мрія) |
||||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
-и - (-ів) -ам |
-і - (-ей,-ів) -ям |
-ї - -ям |
-і - (-ей) -ам |
|||
як у називному або родовому відмінках |
|||||||
-ами -ах -и |
-ями -ях -і |
-ями -ях -ї |
-ами -ах -і |
||||
винятки |
|||||||
у родовому відмінку множини: гайдамаків, суддів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), легенів (і легень), губів (і губ), мишей, свиней, вошей, статей |
|||||||
Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду:
однина |
||||||
відмінки |
тверда група (стіл) |
м'яка група |
мішана (кущ) |
|||
основа не на й (день) |
основа на й (край) |
|||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
- ,-о -а, -у -ові /-у |
- -я, -ю -еві / -ю |
- -я, -ю -єві / -ю |
- -а, -у -еві / -у |
||
як у називному або родовому відмінках |
||||||
-ом, -им -і /-ові /-у -е, -у |
-ем -і /-еві /-ю -ю |
-єм -і /-єві /-у -ю |
-ем -і /-еві /-у -е, -у |
|||
множина |
||||||
відмінки |
тверда група (стіл) |
м'яка група |
мішана (кущ) |
|||
основа не на й (день) |
основа на й (край) |
|||||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
и (-і,-а) ів, - (- ) -ам |
-і ів,(-ей) -ям |
-ї їв -ям |
-і ів -ам |
||
як у називному або родовому відмінках |
||||||
-ами (-ьми) -ах -и (-і, -а) |
-ями(ьми) -ях -і |
-ями -ях -ї |
-ами -ах -і |
|||
винятки |
||||||
у називному відмінку множини: хабарі, комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи), вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим значенням) |
||||||
у родовому відмінку множини: циган, чобіт, чоловік (у значенні "осіб"), гостей, коней |
||||||
у орудному відмінку множини: гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями) |
||||||
Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду:
однина |
|||
відмінки |
тверда група (село) |
м'яка група (поле) |
мішана (днище) |
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
-о -а -у |
-е, -я -я -ю |
-е -а -у |
як у називному або родовому відмінках |
|||
-ом -і / -у |
-ем -і / -ю |
-ем -і / -у |
|
множина |
|||
відмінки |
тверда група (село) |
м'яка група (поле) |
мішана (днище) |
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
-а (-і) - (-ей) -ам |
-я - , -ів -ям |
-а (-і) - (-ей) -ам |
як у називному або родовому відмінках |
|||
-ами(-има) -ах |
-ями(-ьми) -ях |
-ами (-има) -ях |
|
винятки |
|||
у називному відмінку множини: очі, плечі |
|||
у родовому відмінку множини: очей, плечей (і пліч) |
|||
у орудному відмінку множини: очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами) |
|||
Закінчення іменників ІІІ відміни:
однина |
|||
відмінки |
однина (ніч, тінь) |
множина |
|
основа на нешиплячий (тінь) |
основа на шиплячий (ніч) |
||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
- (-и) -і -і -ям -ю -і -е (и) |
-і -ей (-ів) -ям -і (-ів) -ями -ях |
-і -ей -ам -і -ами -ах |
як у називному відмінку |
|||
винятки |
|||
у називному відмінку однини: мати |
|||
у родовому і знахідному відмінку множини: матерів |
|||
Суфікси та закінчення іменників ІV відміни:
однина |
|||
відмінки |
з суфіксом -ат- |
з суфіксом -ен- (ім'я) |
|
не після шиплячого (теля) |
після шиплячого (курча) |
||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
-я -яти -яті |
-а -ати -аті |
-я -ені / -я -ені |
як у називному відмінку |
|||
-ям -яті |
-ам -аті |
енем / -ям -ені |
|
множина |
|||
відмінки |
з суфіксом -ат- |
з суфіксом -ен- (ім'я) |
|
не після шиплячого (теля) |
після шиплячого (курча) |
||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
-ята -ят -ятам |
-ата -ат -атам |
-ена (-я) -ен (-ів) -енам (-ям) |
як у називному або родовому відмінках |
|||
-ятами -ятах |
-атами -атах |
енами (-ями) -енах (-ях) |
|
винятки |
|||
у називному відмінку множини: вим'я, тім'я |
|||
у родовому відмінку множини: вим'їв, тім'їв і т.д. |
|||
Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:
відмінки |
приклади |
|||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
двері дверей дверям двері дверима (дверми) дверях |
гроші грошей грошам гроші грошима (грішми) грошах |
ворота воріт воротам (воротям) ворота воротами (ворітьми) воротах (воротях) |
|
Не відмінюються:
|
приклади |
жіночі прізвища на приголосний та -о (але чоловічі відмінюються) |
жіночі: з Кариною Пузач, про Ларису Гайдай; чоловічі: з Сергієм Пузачем, про Яна Гайдая |
деякі абревіатури |
про КПРС, в СТБ (але: з МХАТу) |
деякі іншомовні слова з кінчевим наголосом |
Дідро, Пуччіні, пенсне, кашне, парі, колібрі, жюрі, кенгуру, кіно, метро, фламінго, кашне, рагу; (але пальто відмінюється: пальто- пальта- пальту і т.д.) |