- •Основні одиниці мовознавства
- •Мови світу
- •Генеалогія української мови
- •Деякі особливості української мови
- •Історія української мови
- •Літературна мова
- •Культура мовлення
- •Правильне мовлення
- •Норми української мови
- •Мовна майстерність
- •Пряме і переносне значення слова
- •Омоніми
- •Синоніми
- •Антоніми
- •Успадковані слова
- •Власне українські слова
- •Іншомовні слова
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Фразелогізми
- •Прислів’я і приказки
- •Крилаті вислови
- •Джерела фразеології
- •Лексико - фразеологічний розбір слова
- •Будова слова
- •Префікс
- •Закінчення
- •Постфікс
- •Основа слова
- •Способи творення нових слів
- •Неморфологічні способи словотворення
- •Самостійні частини мови творення іменників
- •Творення прикметників
- •Творення прийменників
- •Творення сполучників
- •Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- •Частини мови
- •Ознаки частин мови
- •Лексичне значення частин мови
- •Синтаксична роль частин мови
- •Розряди частин мови за значенням
- •Морфологічні ознаки частин мови
- •Назви істот і назви неістот
- •Конкретні і абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Речовинні іменники
- •Морфологічні ознаки іменника
- •Рід іменників
- •Число іменників
- •Відмінки іменників
- •Перша відміна
- •Зразок відмінювання іменників першої відміни
- •Друга відміна
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Третя відміна
- •Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- •Четверта відміна
- •Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- •Незмінювані іменники
- •Порядок розбору:
- •Синтаксичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметника за значенням
- •Якісні, відносні і присвійні прикметники
- •Якісні прикметники
- •Відносні прикметники
- •Присвійні прикметники
- •Присвійно-відносні прикметники
- •Відносно-якісні прикметники
- •Повні та короткі прикметники
- •Тверді та м'які прикметники
- •Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметників
- •Порядкові числівники
- •Прості, складні і складені числівники
- •Морфологічні ознаки числівників
- •Відмінювання числівників
- •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- •Морфологічний розбір числівників
- •Синтаксичні ознаки займенників
- •Розряди займенників за значенням
- •Морфологічні ознаки займенника
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займенник
- •Питальні займенники
- •Відносні займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Неозначені займенники
- •Заперечні займенники
- •Морфологічний розбір займенників
- •Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- •Синтаксичні ознаки дієслова
- •Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •Морфологічні ознаки дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дві основи дієслова
- •Безособові дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Синтаксичні ознаки дієприкметника
- •Розряди дієприкметника за значенням
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Безособові форми на -но, -то
- •Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- •Відмінювання дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Синтаксичні ознаки дієприслівника
- •Інші ознаки дієприслівника
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Означальні та обставинні прислівники
- •Означальні прислівники
- •Якісно-означальні прислівники
- •Інші означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові слова
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Морфологічний розбір прийменників
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічні ознаки сполучника
- •Морфологічний розбір сполучників
- •Словотворчі частки
- •Формотворчі частки
- •Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •Синтаксична роль вигука
- •Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- •Сурядні і підрядні словосполучення
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •Прості і складні словосполучення
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Предикативність та інтонація завершеності
- •Кваліфікація речень
- •Розповідні, спонукальні і питальні речення
- •Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- •Прості і складні речення
- •Непоширені і поширені речення
- •Типи синтаксичного зв'язку
- •Порядок слів у реченні
- •Логічний наголос
- •Головні члени речення підмет
- •Присудок
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладне речення
- •Неповне речення
- •Ускладнені речення
- •Речення з однорідними членами.
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення із звертанням
- •Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Завершення розділу (2) початок (1)
- •Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- •Складносурядні і складнопідрядні речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення способу дії і ступеня
- •Підрядні порівняльні речення
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні умовні речення
- •Підрядні допустові речення
- •Підрядні наслідкові речення
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- •Послідовна підрядність
- •Паралельна підрядність
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Непряма мова
- •Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і позначення їх
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів
- •Правопис і та и в закінченнях іменників
- •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник
- •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Правопис і та и в кінці прислівників
- •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
- •Пунктуаційний розбір текста
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- •Поділ текстів за мовленням
- •Текст-розповідь
- •Текст-опис
- •Текст- роздум
- •Поділ текстів за зв'язком
- •Текст з ланцюговим зв'язком
- •Текст з паралельним зв'язком
- •Стилістичний аналіз тексту
Число іменників
Число - морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні однини і множини.
У множині іменники роду не мають (хлібосоли, бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.
Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і множини (дерево - дерева, думка - думки). Але є іменники, які вживаються тільки у однині або тільки у множині.
За цією ознакою іменники діляться на три групи.
Першу групу складають іменники, що вживаються як в однині, так і в множині.
Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині.
Третю- що вживаються тільки в множині.
Іменники, що вживаються тільки в однині |
Іменники, що вживаються тільки в множині |
- власні назви: Україна, Марія, Дніпро, Хотенко - збірні: студентство, листя, козацтво - назви абстрактних понять: геройство, добро, мир, завзяття - речовини: пісок, молоко, цукор |
- власні назви: Альпи, Карпати, Гроші - назви часових понять чи ігор: іменини, проводи, шахи, вибори - назви сукупності людей, предметів, істот: діти, фінанси, люди, солодощі - речовини: вершки, дріжджі, духи - назви предметів парної чи симетричної будови: штани, кросовки, куранти |
Відмінки іменників
В українській мові сім відмінків, які визначаються за питаннями:
Відмінок |
Питання |
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний |
хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (в) кому? на (в) (у) кому? чому? |
Називний відмінок виступає формою вираження підмета, що відповідає на питання:
хто? що? |
корова, місто |
Інші відмінки виступають формою вираження додатка і відповідають на питання:
кого? чого? |
корови, міста |
кому? чому? |
корові, місту |
кого? що? |
корові, міста |
ким? чим? |
коровою, містом |
на кому? в (у) чому? |
(на) корові, у місті |
Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти (уособленого предмета), він не пов'язується з іншими словами за допомогою запитання. При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку (напр., Сергію, тобі пора вже іти до школи; Марино, а уроки ти зробила?).
Відмінювання іменників- це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.
Називний відмінок- початкова форма іменника. Він називається прямим.
Інші відмінники називаються непрямими.
Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни:
відміна |
приклади |
перша |
земля, сирота, суддя, тиша, парта |
друга |
дуб, море, кінь, зілля, кущ, плече, село |
третя |
сіль, ніч, шерсть, любов, подорож, мати |
четверта |
вим'я, тім'я, курча, зозуленя, дівча |
Перша відміна включає у себе іменники чоловічого, жіночого і подвійного (чоловічого і жіночого) роду з закінченням -а (-я): земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.
Друга відміна включає у себе іменники чоловічого роду, що мають закінчення на твердий або м’який приголосний основи (корабель, коваль, дуб), або із закінченням -о (Дніпро, Василько) та іменники середнього роду із закінченням -е, -о (поле, небо, стебло) і -я, крім тих, у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ен-, ат (-ят): змагання, снаряддя.
Третя відміна включає у себе іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи (сіль, Січ, біль) та іменник мати.
Четверта відміна включає у себе іменники середнього роду з закінченням -а (-я), в яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат (-ят), -ен (ягня- ягняти, ім’я- імені).