Рекомендації Комісії успп (Українського союзу промисловців і підприємців) з енергоефективності «Енергетичний менеджмент – базова складова політики енергоефективності»

Незважаючи на велику кількість законів і постанов, прийнятих в останній час, Україна залишається однією з найбільш енерговитратних держав у світі. Продукція українських підприємств на світових ринках втрачає конкурентоспроможність та ринки збуту, бюджети міст і держава несуть непосильне навантаження у вигляді зростаючих енерговитрат, зростають борги, насамперед, за природний газ. Все більш значною стає частка енерговитрат в сімейних бюджетах населення України.

Чому не вирішується проблема енергоефективності в Україні? «Відсутність фінансових ресурсів» сьогодні вже не є переконливою відповіддю. Фінансові ресурси є з надлишком, у всякому випадку – кредитні фінансові ресурси. За останні 15 років в бюджеті держави та в обласних бюджетах цільовим призначенням на енергозбереження було виділено більш 60 мільярдів гривень. Сьогодні видно, що ефективність витрачання цих коштів була близька к нулю – Україна не збільшила ефективність використання енергії за ці роки. Єдиним сектором, де відбувався невеликий розвиток, був приватний сектор в ряді промислових галузей.

Проблема енергозбереження України – у відсутності ефективної системи управління на рівні держави, на рівні галузей народного господарства, на рівні муніципалітетів, на рівні підприємств. На жаль, це відноситься не тільки до сфери енергоефективності. Відсутність ефективного управління – це загальнонаціональна проблема. І, як будь-яку глобальну проблему, її необхідно розподілити на складові. Однією з найважливіших складових є управління ефективністю споживання паливно-енергетичних ресурсів або одним словом – енергоменеджмент (ЕМ).

Сьогодні світова спільнота та Європейський Союз завершують багаторічну роботу над стандартами енергоменеджменту ISO 50001 і EN 16001, які будуть прийняті в 2010 - 2011 рр. і стануть основою національних, корпоративних і муніципальних стандартів енергоменеджменту країн світу та країн ЄС. Проекти цих стандартів оприлюднені та стандарт енергоменеджменту стане базовим нарівні зі стандартами якості та екології – ISO 9001 і ISO 14001. Чотири роки тому всі розвинені країни світу розпочали підготовку національних стандартів енергоменеджменту, випереджальними темпами йде підготовка корпоративних і муніципальних стандартів в промислових корпораціях і муніципалітетах міст Європи.

Комісія УСПП (Українського союзу промисловців і підприємців) з енергоефективності, усвідомлюючи небезпеку запізнювання переходу України на міжнародно визнані стандарти енергоменеджменту, провела підготовчу роботу щодо створення інфраструктури переведення України, галузей народного господарства, фінансово-промислових корпорацій та підприємств, муніципалітетів на внутрішні стандарти енергоменеджменту, відповідні ISO 50001 і EN 16001.

Не є секретом, що стандартизація є найпотужнішим загороджувальним інструментом розвинених країн, що оберігає свої ринки від напливу дешевої та неякісної продукції. Прийняття міжнародних стандартів енергоменеджменту, де показники енергоефективності продукції стануть обов’язковими для всіх, без виключення, країн, можуть значно звузити ринки збуту для українських підприємств, особливо для експортно-орієнтованих енергоємних галузей.

На розширеному засіданні комісії УСПП з енергоефективності, яке відбулося 17.02.10 р., обговорювалося питання активізації впровадження стандартів енергетичного менеджменту в промисловості та житлово-комунальній сфері України. На розширеному засіданні комісії були присутні представники зацікавлених міністерств і відомств, об’єднань промислових підприємств, громадських організацій, що працюють в сфері енергоефективності, міжнародних, фінансових організацій і програм, наукових і вищих учбових закладів, а також вчені та спеціалісти, які займаються питаннями енергетичного менеджменту (список учасників додається).

На засіданні Комісії були розглянуті наступні питання:

• стан проблеми впровадження енергетичного менеджменту, включаючи аналіз існуючої нормативно-правової та нормативно-методичної бази;

• міжнародний досвід впровадження енергетичного менеджменту;

• обговорення проекту Технічного регламенту щодо раціонального використання енергії на промислових підприємствах, розробленого Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР);

• розробка рекомендацій з активізації впровадження енергетичного менеджменту в промисловому та житлово-комунальному секторі України.

Учасники розширеного засідання Комісії УСПП висловили конструктивні зауваження та пропозиції.

1) Незважаючи на велику кількість законів і постанов, прийнятих за останні п’ять років в Україні, та наявність в цих законодавчих та нормативних актах положень про стимулювання, на сьогодні відсутнє реальне стимулювання енергозбереження (податкові пільги, пільгові кредити, погашення кредитної ставки та ін.).

2) Сьогодні в Україні одним з основних механізмів управління ефективністю використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) є нормування їх споживання, яке на загальнодержавному рівні регламентується наступними документами:

• Постановою Кабінету Міністрів України №768 від 15 липня 1997 року «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві»;

• Наказом Державного Комітету України з енергозбереження №878/7166 від 7 листопада 2002 року «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві».

В існуючому виді нормування споживання ПЕР неефективне, так як повністю запозичене з планової соціалістичної системи управління економікою, не адаптоване до умов ринкової економіки та носить формальний характер. Нормування повинно бути замінено оперативним контролем ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і стати важливою складовою частиною енергетичного менеджменту.