- •Основні одиниці мовознавства
- •Мови світу
- •Генеалогія української мови
- •Деякі особливості української мови
- •Історія української мови
- •Літературна мова
- •Культура мовлення
- •Правильне мовлення
- •Норми української мови
- •Мовна майстерність
- •Пряме і переносне значення слова
- •Омоніми
- •Синоніми
- •Антоніми
- •Успадковані слова
- •Власне українські слова
- •Іншомовні слова
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Фразелогізми
- •Прислів’я і приказки
- •Крилаті вислови
- •Джерела фразеології
- •Лексико - фразеологічний розбір слова
- •Будова слова
- •Префікс
- •Закінчення
- •Постфікс
- •Основа слова
- •Способи творення нових слів
- •Неморфологічні способи словотворення
- •Самостійні частини мови творення іменників
- •Творення прикметників
- •Творення прийменників
- •Творення сполучників
- •Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- •Частини мови
- •Ознаки частин мови
- •Лексичне значення частин мови
- •Синтаксична роль частин мови
- •Розряди частин мови за значенням
- •Морфологічні ознаки частин мови
- •Назви істот і назви неістот
- •Конкретні і абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Речовинні іменники
- •Морфологічні ознаки іменника
- •Рід іменників
- •Число іменників
- •Відмінки іменників
- •Перша відміна
- •Зразок відмінювання іменників першої відміни
- •Друга відміна
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Третя відміна
- •Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- •Четверта відміна
- •Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- •Незмінювані іменники
- •Порядок розбору:
- •Синтаксичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметника за значенням
- •Якісні, відносні і присвійні прикметники
- •Якісні прикметники
- •Відносні прикметники
- •Присвійні прикметники
- •Присвійно-відносні прикметники
- •Відносно-якісні прикметники
- •Повні та короткі прикметники
- •Тверді та м'які прикметники
- •Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметників
- •Порядкові числівники
- •Прості, складні і складені числівники
- •Морфологічні ознаки числівників
- •Відмінювання числівників
- •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- •Морфологічний розбір числівників
- •Синтаксичні ознаки займенників
- •Розряди займенників за значенням
- •Морфологічні ознаки займенника
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займенник
- •Питальні займенники
- •Відносні займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Неозначені займенники
- •Заперечні займенники
- •Морфологічний розбір займенників
- •Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- •Синтаксичні ознаки дієслова
- •Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •Морфологічні ознаки дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дві основи дієслова
- •Безособові дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Синтаксичні ознаки дієприкметника
- •Розряди дієприкметника за значенням
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Безособові форми на -но, -то
- •Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- •Відмінювання дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Синтаксичні ознаки дієприслівника
- •Інші ознаки дієприслівника
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Означальні та обставинні прислівники
- •Означальні прислівники
- •Якісно-означальні прислівники
- •Інші означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові слова
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Морфологічний розбір прийменників
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічні ознаки сполучника
- •Морфологічний розбір сполучників
- •Словотворчі частки
- •Формотворчі частки
- •Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •Синтаксична роль вигука
- •Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- •Сурядні і підрядні словосполучення
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •Прості і складні словосполучення
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Предикативність та інтонація завершеності
- •Кваліфікація речень
- •Розповідні, спонукальні і питальні речення
- •Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- •Прості і складні речення
- •Непоширені і поширені речення
- •Типи синтаксичного зв'язку
- •Порядок слів у реченні
- •Логічний наголос
- •Головні члени речення підмет
- •Присудок
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладне речення
- •Неповне речення
- •Ускладнені речення
- •Речення з однорідними членами.
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення із звертанням
- •Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Завершення розділу (2) початок (1)
- •Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- •Складносурядні і складнопідрядні речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення способу дії і ступеня
- •Підрядні порівняльні речення
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні умовні речення
- •Підрядні допустові речення
- •Підрядні наслідкові речення
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- •Послідовна підрядність
- •Паралельна підрядність
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Непряма мова
- •Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і позначення їх
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів
- •Правопис і та и в закінченнях іменників
- •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник
- •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Правопис і та и в кінці прислівників
- •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
- •Пунктуаційний розбір текста
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- •Поділ текстів за мовленням
- •Текст-розповідь
- •Текст-опис
- •Текст- роздум
- •Поділ текстів за зв'язком
- •Текст з ланцюговим зв'язком
- •Текст з паралельним зв'язком
- •Стилістичний аналіз тексту
Синтаксичні ознаки дієслова
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Розряди дієслів за значенням
Дієслова поділяються на:
1. |
перехідні- неперехідні |
2. |
як окремий розряд серед неперехідих дієслів- зворотні дієслова |
Перехідні та неперехідні дієслова
За своїм значенням і відношенням до різних частин мови дієслова поділяються на дві групи: перехідні і неперехідні:
дієслова |
приклади |
перехідні |
відвідати друга, купити картоплю |
неперехідні |
сидіти, стояти, готуватися, їхати |
Перехідні дієслова означають дію, що переходить або спрямована на предмет, що виражений іменником або займенником (налити води, виконувати вправи, не читати книгу).
Предмет, на який спрямована дія, звичайно стоїть:
у знахідному відмінку без прийменника (написати лист, намалювати портрет);
у родовому відмінку:
якщо перед дієсловом є заперечна частка не (не написати листа, не намалювати портрета);
якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину (привезти піску, випити молока).
Неперехідні дієслова означають дію, що прямо не переходить на предмет (підготуватися до іспиту, їхати у метро). Такі дієслова не вимагають додатка (бігти, заплакати).
Деякі дієслова можуть бути як перехідними, так і неперехідними (зустрічати друзів і зустрічатися з друзями).
Зворотні дієслова
До неперехідних дієслів належать також всі дієслова з суфіксом -ся (-сь):
дієслова |
приклади |
зворотні |
радитися, одягатися,купатися, милуватися, вимитися, боятися |
Ці дієслова виділяються в окремий розряд- зворотні дієслова.
Морфологічні ознаки дієслова
Дієслово має такі морфологічні ознаки:
вид: |
|||
доконаний недоконаний |
заробив, перевів, співають, бажає заробляв, переводить, співали, бажала |
||
рід: |
|||
|
у минулому часі |
в умовному способі |
|
чоловічий жіночий середній |
працював працювала працювало |
засліпив би засліпила б засліпило б |
|
число: |
|||
однина множина |
малював, малювала, малювало множина: малювали |
||
спосіб: |
|||
дійсний умовний наказовий |
працюю, сказали, летить, прийде ходила б, вживав би, поспішали б напишіть, ходіймо, хай зайде |
||
час: |
|||
минулий теперішній майбутній |
знаходив, знаходила, знаходили знаходжу, знаходимо. знаходите знайду, буду знаходити, знаходитиму |
||
особа: |
|||
у теперішньому часі |
|||
однина 1-а особа 2-а особа 3-а особа множина 1-а особа 2-а особа 3-а особа |
я знаходжу ти знаходиш він (вона, воно) знаходить ми знаходимо ви знаходите вони знаходять |
||
у майбутньому часі: |
|||
однина 1-а особа 2-а особа 3-а особа множина 1-а особа 2-а особа 3-а особа |
я знайду ти знайдеш він (вона, воно) знайде ми знайдемо ви знайдете вони знайдуть |
||
в умовному способі: |
|||
однина 1-а особа 2-а особа 3-а особа множина 1, 2, 3-а особи |
я знайшов би ти знайшов би (знайшла б, знайшло б) він знайшов би, вона знайшла б, воно знайшло б ми (ви, вони) знайшли б |
||
Дієслово утворює форми:
дієвідмінювані |
способів: - дійсного- веде (вів, буде вести) - умовного- вів би (вела б, вели б) - наказового- веди (ведіть), хай веде |
відмінювані |
- дієприкметник теперішнього часу: ведучий; минулого часу: ведений |
незмінювані |
- неозначена форма дієслова (інфінітив): вести - дієприслівник: ведучи |