- •Основні одиниці мовознавства
- •Мови світу
- •Генеалогія української мови
- •Деякі особливості української мови
- •Історія української мови
- •Літературна мова
- •Культура мовлення
- •Правильне мовлення
- •Норми української мови
- •Мовна майстерність
- •Пряме і переносне значення слова
- •Омоніми
- •Синоніми
- •Антоніми
- •Успадковані слова
- •Власне українські слова
- •Іншомовні слова
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Фразелогізми
- •Прислів’я і приказки
- •Крилаті вислови
- •Джерела фразеології
- •Лексико - фразеологічний розбір слова
- •Будова слова
- •Префікс
- •Закінчення
- •Постфікс
- •Основа слова
- •Способи творення нових слів
- •Неморфологічні способи словотворення
- •Самостійні частини мови творення іменників
- •Творення прикметників
- •Творення прийменників
- •Творення сполучників
- •Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- •Частини мови
- •Ознаки частин мови
- •Лексичне значення частин мови
- •Синтаксична роль частин мови
- •Розряди частин мови за значенням
- •Морфологічні ознаки частин мови
- •Назви істот і назви неістот
- •Конкретні і абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Речовинні іменники
- •Морфологічні ознаки іменника
- •Рід іменників
- •Число іменників
- •Відмінки іменників
- •Перша відміна
- •Зразок відмінювання іменників першої відміни
- •Друга відміна
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Третя відміна
- •Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- •Четверта відміна
- •Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- •Незмінювані іменники
- •Порядок розбору:
- •Синтаксичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметника за значенням
- •Якісні, відносні і присвійні прикметники
- •Якісні прикметники
- •Відносні прикметники
- •Присвійні прикметники
- •Присвійно-відносні прикметники
- •Відносно-якісні прикметники
- •Повні та короткі прикметники
- •Тверді та м'які прикметники
- •Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметників
- •Порядкові числівники
- •Прості, складні і складені числівники
- •Морфологічні ознаки числівників
- •Відмінювання числівників
- •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- •Морфологічний розбір числівників
- •Синтаксичні ознаки займенників
- •Розряди займенників за значенням
- •Морфологічні ознаки займенника
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займенник
- •Питальні займенники
- •Відносні займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Неозначені займенники
- •Заперечні займенники
- •Морфологічний розбір займенників
- •Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- •Синтаксичні ознаки дієслова
- •Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •Морфологічні ознаки дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дві основи дієслова
- •Безособові дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Синтаксичні ознаки дієприкметника
- •Розряди дієприкметника за значенням
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Безособові форми на -но, -то
- •Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- •Відмінювання дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Синтаксичні ознаки дієприслівника
- •Інші ознаки дієприслівника
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Означальні та обставинні прислівники
- •Означальні прислівники
- •Якісно-означальні прислівники
- •Інші означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові слова
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Морфологічний розбір прийменників
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічні ознаки сполучника
- •Морфологічний розбір сполучників
- •Словотворчі частки
- •Формотворчі частки
- •Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •Синтаксична роль вигука
- •Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- •Сурядні і підрядні словосполучення
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •Прості і складні словосполучення
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Предикативність та інтонація завершеності
- •Кваліфікація речень
- •Розповідні, спонукальні і питальні речення
- •Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- •Прості і складні речення
- •Непоширені і поширені речення
- •Типи синтаксичного зв'язку
- •Порядок слів у реченні
- •Логічний наголос
- •Головні члени речення підмет
- •Присудок
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладне речення
- •Неповне речення
- •Ускладнені речення
- •Речення з однорідними членами.
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення із звертанням
- •Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Завершення розділу (2) початок (1)
- •Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- •Складносурядні і складнопідрядні речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення способу дії і ступеня
- •Підрядні порівняльні речення
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні умовні речення
- •Підрядні допустові речення
- •Підрядні наслідкові речення
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- •Послідовна підрядність
- •Паралельна підрядність
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Непряма мова
- •Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і позначення їх
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів
- •Правопис і та и в закінченнях іменників
- •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник
- •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Правопис і та и в кінці прислівників
- •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
- •Пунктуаційний розбір текста
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- •Поділ текстів за мовленням
- •Текст-розповідь
- •Текст-опис
- •Текст- роздум
- •Поділ текстів за зв'язком
- •Текст з ланцюговим зв'язком
- •Текст з паралельним зв'язком
- •Стилістичний аналіз тексту
Розряди частин мови за значенням
Розряди частин мови за значенням (лексико- граматичні розряди)- це об'єднання слів у групи (у межах однієї частини мови) за якимись параметрами.
Напр., у межах іменника виділяються такі групи слів:
власні і загальні;
конкретні і абстрактні;
назви істот і неістот;
збірні;
речовинні.
Розряди слів за значенням виділяються в усіх частинах мови:
частина мови |
групи слів, на які поділяється частина мови |
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ |
|
іменник |
як окремі групи серез загальних іменників:
|
прикметник |
якісні, крім того, мають форми вищого і найвищого ступенів порівняння; |
числівник |
кількісні (власне кількісні, збірні, дробові, неозначено- кількісні);
|
займенник |
|
дієслово |
серед неперехідних виділяється також розряд зворотних дієслів |
прислівник |
- означальні і обставинні: означальні поділяються на якісно- означальні, кількісно- означальні, способу дії; обставинні- на обставинні часу, місця, мети і причини;
|
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ |
|
прийменник |
|
сполучник |
- первинні і похідні |
частка |
- частки, що надають смислових відтінків: вказівні, означальні, обмежувально- видільні, підсилювальні; - частки, що вказують на модальні слова: стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, власне модальні, емоційно- експресівні;
- словотворчі |
ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ |
|
вигук |
- первісні і вторинні (похідні від дієслів, іменників, сполучень слів) |
Морфологічні ознаки частин мови
Морфологічна ознака- це характеристика певної групи слів, яка визначає зміну граматичних форм цих слів або слів, що від них залежить.
До морфологічних ознак належать:
ознака |
у чому виражається |
особливості словозміни |
|
особливості словотворення |
|
особливості морфологічної будови |
- з яких частин складається (чи є у складі суфікси, префікси та закінчення) |
Пояснити це можна на прикладі будь-яких споріднених слів, напр., прикметника добре (добре слово) та прислівника добре (як тут добре), які чітко відрізняються одне від одного:
прикметник |
прислівник |
- відмінюється; - первинне слово; - складається з кореня добр- і закінчення (е) |
- незмінний; - похідне, утворене суфіксом -е від прикметникової основи; - складається з кореня добр- і суфікса -е |
За морфологічними ознаками слова усіх частин мови поділяються на змінювані і незмінювані.
До змінюваних належать іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово.
До незмінюваних належать прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук.
Морфологічні ознаки всіх частин мови:
частини мови |
морфологічні ознаки |
|
ЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ |
||
іменник |
- відмінюване слово; змінюється за відмінками і числами; має рід; початкова форма- називний відмінок однини (для тих, що вживаються тільки в множині- називний множини); |
|
прикметник |
- відмінюване слово; змінюється за родами, числами і відмінками; початкова форма- називний відмінок однини чоловічого роду; може мати форму ступеня порівняння (в якісних прикметниках); |
|
числівник |
- відмінюване слово; змінюється за відмінками; числівники один, два змінюються також за родами; числівник один- за числами; початкова форма- називний відмінок; |
|
займенник |
- відмінюване слово; початкова форма- називний відмінок однини; - той, що вказує на предмети, змінюється за відмінками, може мати рід і число; - той, що вказує на ознаки, змінюється за відмінками, родами і числами; - той, що вказує на кількість- за відмінками; - той, що вказує на порядок при лічбі- за родами, числами і відмінками |
|
дієслово |
дієслово утворює також форми дієприкметника і дієприслівника: - дієприкметник змінюється за родами, відмінками і числами; має стан, вид і час; - дієприслівник- незмінювана форма, має вид і час |
|
НЕЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ |
||
прислівник |
незмінюване слово |
|
прийменник |
незмінюване слово |
|
сполучник |
незмінюване слово |
|
частка |
незмінюване слово |
|
вигук |
незмінюване слово |
|
САМОСТІЙНІ СЛОВА
ІМЕННИК |
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактіль).
Предметом у граматиці вважається все, про що можна спитати хто це? що це?, напр.: хто це?- вчений; що це?- картопля.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА
Основна синтаксична роль іменників - підмет (Ми погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана).
Іменники можуть бути також:
неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);
іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);
обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).
РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Серед іменників виділяються такі групи слів:
1. |
загальні назви - власні назви |
2. |
назви істот - назви неістот |
3. |
конкретні - абстрактні |
4. |
збірні |
5. |
речовинні |
НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ
іменники |
приклади |
загальні |
ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення |
власні |
Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк", |
Загальні іменники позначають предмети в цілому.
Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.