- •Загальні питання психології вищої школи
- •1. Виникнення психології вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •5. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Психологічні особливості студентського віку
- •1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її' види та умови ефективності
- •5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Психологічні аспекти навчальної діяльності студентів
- •1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності
- •2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •3. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •4. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •5. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Психологія студентської групи
- •1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •4. Проблема лідера та лідерства
- •5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Психолого-педагогічні основи професійного спілкування
- •1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії
- •2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Психологія педагогічної діяльності та особистості викладача вищої школи
- •1. Педагогічна праця викладача вузу та її особливості.
- •2. Педагогічні функції і якості вузівського викладача.
- •Тенденції в «я - концепції»
- •3. Індивідуальні стилі педагогічної діяльності та їх характеристика.
- •4. Авторитет викладача.
- •5. Типологія викладачів.
Психологія педагогічної діяльності та особистості викладача вищої школи
Педагогічна праця викладача вузу та її особливості.
Педагогічні функції і якості вузівського викладача.
Індивідуальні стилі педагогічної діяльності та їх характеристика.
Авторитет викладача.
Типологія викладачів.
1. Педагогічна праця викладача вузу та її особливості.
Педагогічна праця це особливий вид висококваліфікованої розумової діяльності творчого характеру, що відрізняється високим рівнем напруги. Праця викладача вузу це свідома цілеспрямована діяльність по навчанню, вихованню, розвитку студентів. Саме йому належить провідна роль у формуванні, у становленні професійних знань, вихованні активної життєвої позиції. В умовах змін в системі сучасної освіти, що визначається варіативністю навчально – виховних закладів, розширенням інноваційних процесів виникає необхідність по-новому розглянути специфіку педагогічної діяльності. А саме:
1. Сучасний фахівець сьогодні повинен добре орієнтуватися в різноманітті педагогічних технологій, мати свою думку і вміти її відстоювати, бути готовим до прийняття відповідальних рішень.
2. Як і в любому виді творчості в педагогічній діяльності своєрідно поєднуються нормативні дії і еврістичні, (ті які створюються в ході власного пошуку).
3. Для неї (ПД) характерна відносна самостійність творчого вибору методичних дій, прийомів в рамках загальнонаукових принципів.
4. Творча педагогічна індивідуальність завжди опосередкована особистісними якостями педагога. І в кінцевому рахунку – творча своєрідність є найвищою характеристикою педагога. Зі сказаного випливає, що викладання у вузі – це мистецтво і наука. Мистецтво тому, що кожне заняття неповторне. Його хід, емоційне забарвлення, засоби, що використовуються, залежать від багатьох факторів (багато з яких важко наперед передбачити).
У цьому розумінні викладання у чомусь подібне до творчості художника, письменника, поета, від яких вимагається глибоке знання людської душі, вміння співчувати особистості.
Разом з тим педагогічна праця це наука, в основі якої лежать об’єктивні закони, які фіксують істотні зв’язки і відношення, характерні для процесу навчання, який ґрунтується на взаємодії викладання і учіння.
Саме ці закони і лежать в основі і забезпечують, процес цілеспрямованого формування особистості майбутнього спеціаліста – професіонала.
Як ми вже раніше говорили, виключно специфічними є і об’єкт педагогічної праці – людина з притаманними їй індивідуальними якостями, яка знаходиться під впливом багатьох факторів і людей, що змінюють її.
Багато з цих факторів діють стихійно, різнопланово, у багатьох напрямках. Але найважливіший і найбільш переконливий і наочний – це життя у всіх його проявах. Виготський писав: «Виховує життя і чим більше життя буде вриватись у навчальний заклад (вуз), тим динамічнішим стане процес виховання».
Зрозуміло, що педагог – викладач творить, не один, а разом з іншими людьми. В.О. Сухомлинський з цього приводу писав «Вся тривога, всі незадоволення і все торжество нашої справи у тому, що скульпторів кілька: це і сім’я, і книга, і абсолютно непередбачувані фактори (випадкові знайомі). Якщо би всі ці сили діяли як добре злагоджений оркестр, як легко би тоді творилися люди!»
В курсі педагогіки вищої школи ви ґрунтовно розглядали проблеми педагогічного професіоналізму та педагогічної майстерності викладача, від яких у великій мірі залежать результати педагогічної діяльності.