- •1.Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2.Виникнення науки про менеджмент та напрямки еволюції управлінської думки.
- •3.Ф. Тейлор «Принципи наукового управління».
- •4. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.
- •5.Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.
- •6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7.Системна концепція управління «7с» Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8.А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених та практиків у прогресе науки управління.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе та ймовірне.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •13.Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •14.Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •15.Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •16.Місія, цілі та культура орг.-ї.
- •19. Загальна характеристика и класифікація функцій менеджменту.
- •20.Поняття організаційної структури управління виробництвом та фактори, що її визначають.
- •21. Організаційні структури, принципи їхньої побудови
- •22. Типи організаційних структур.
- •23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організацій
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом в сучасних умовах господарювання.
- •26. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •27.Типи організаційних структур: лінійний, функціональний, комбінований.
- •28.Процес формування структури управління. Проблеми пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації
- •29.Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •31.Вплив ситуаційних чинників на проектув організ. Головні форми проектування організацій.
- •32. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •33.Девід Сільверман і антисистемна концепція організацій.
- •38.Види планування та їх взаємозв’язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •39.Змістовні теорії мотивації.
- •40.Контроль як загальна функція менеджменту.
- •41.Процесійні теорії мотивації.
- •42. Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •43.Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •44.Особливості концепції «любові і страху» Амітая Етціоні.
- •45.Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •46.Поняття про процес контролю
- •47.Види управлінського контролю.
- •48. Інструменти управлінського контролю
- •49. Поведінкові аспекти контролю.
- •50.Умови ефективного та наслідки неефективного котролю.
- •51.Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи контролінгу, їх взаємодія.
- •52.Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •53.Стратегічне планування, мета і принципи сп. Види стратегій.
- •54.Тактичне планування, основні задачі і прийоми.
- •55. Оперативне планування, мета, завдання та методи
- •56. Перешкоди планування
- •57. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності органі-зації.
- •58. Система стратегiчних, тактичних, оперативних планiв.
- •59.Моделі стратегічного планування
- •60. Стратегічне планування в менеджменті. Мета та загальна характеристика.
- •61.Місце планування у формуванні стратегічних рішень
- •63. Процес формування стратегічногоплану.Основні етапи.
26. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
До структури управління подається безліч вимог, що відбивають її ключове значення для менеджменту. Вони враховуються в принципах формування ОСУ, розробці яких було присвячено немало робіт вітчизняних авторів в дореформений період. Головні з цих принципів можуть бути сформульовані слідуючим чином.
1. Організаційна структура управління повинна передусім відбивати мету і завдання організації, а отже, бути підлеглій виробництву і його потребам.
2. Слід передбачити оптимальний розподіл праці між органами управління і окремими робітниками, що забезпечує творчий характер роботи і нормальне навантаження, а також належну спеціалізацію.
3. Формування структури управління потрібно зв'язувати з визначенням повноважень і відповідальності кожного робітника і органу управління, зі встановленням системи вертикальних і горизонтальних зв'язків між ними.
4. Між функціями і обов'язками, з одного боку, і повноваженнями і відповідальністю з іншого, необхідно підтримувати відповідальність, порушення якого призводить до дисфункції системи управління в цілому.
5. Організаційна структура управління повинна бути адекватною соціально-культурним умовам організації, що виявляє істотний вплив на рішення відносно рівня централізації і деталізації, розподілу повноважень і відповідальності, міри самостійності і масштабів контролю керівників і менеджерів. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структуру управління, що успішно функціонують в інших соціально-культурних умовах, не гарантують бажаного результату.
27.Типи організаційних структур: лінійний, функціональний, комбінований.
Лінійна орг.. структура являє собою систему управління, у якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням. Переваги структури: чіткість і простота взаємодії; надійний контроль та дисципліна; оперативність прийняття і виконання управлінських рішень; економічність за умов невеликих розмірів організації. Недоліки структури: потреба у керівниках унікальної кваліфікації; обмежена ініціатива працівників нижчих рівнів; перевантаження вищого керівництва; можливість необґрунтованого збільшення управлінського апарату.
Функціональна орг. стр. для виконання певних функцій управління утворюють окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов’язкові для них рішення. Тобто функціональний керівник у межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавців. Переваги структури: спеціалізація функціональних керівників; інформаційна оперативність; розвантаження вищого керівництва. Недоліки структури: порушення принципу єдиного керівництва; складність контролю; недостатня гнучкість.
Лінійно-функціональна орг.структура-це комбінація лінійних та функціональних структур.
Переваги:1. Основний принцип- розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі.2. Управління здійснюється за лінійною схемою 3.Функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішені відповідних управлінських функцій. 4.Поєднує у собі переваги лінійних та функціональних структур.
Недоліки: 1.Складність взаємодії лінійних і функціональних керівників.2. Перевантаження керівників в умовах реорганізації.3.Опір в організації
Застосовується ця орг.. структура при вирішенні задач,які постійно повторюються,вона ефективна для масового виробництва зі стабільним асортиментом продукції і незначних змінах в технології виробництва.
Лінійно-штабні для розвантаження вищого керівництва створюють штаб, до його складу включають фахівців з різних сфер діяльності.
Переваги:
чіткість і простота взаємодії
надійний контроль та дисципліна
оперативність прийняття та виконання управлінських рішень
Недоліки:
обмеженість ініціативи працівників нижчих рівнів
можливість необґрунтованого збільшення управлінського апарату