Юридичний склад пмп.
1.Об’єкт - Суспільні відносини, які складаються в різних галузях діяльності людей.
Розрізняють такі об'єкти: загальний; родовий; безпосередній.
Загальний об’єкт - сукупність суспільних відносин, які охороняються нормами митного законодавства (на кваліфікацію проступку не впливає)
Родовий об’єкт – групи тотожних суспільних відносин які в сукупності складають загальний об’єкт і охороняються комплексом митно-правових норм.
1) Ті, що посягають на порядок здійснення митного контролю
2) Ті, що посягають на порядок здійснення митного оформлення
3) Ті, що посягають на порядок переміщення товарів та транспортних засобів
4) Ті, що посягають на порядок сплати мита та митних платежів, здійснення митного контролю
Безпосередній об’єкт – це конкретні суспільні відносини, поставлені під охорону закону, яким спричиняється шкода певним правопорушенням.
Переважна більшість порушень заподіюють шкоду НЕ одному, а ДЕКІЛЬКОМ об’єктам. У цьому разі один з об’єктів є ГОЛОВНИМ а інші – ДОДАТКОВИМИ.
Предмет – обов’язкова ознака (складова частина) об’єкта, це така річ або предмет матеріального світу, з приводу якої виникають суспільні відносини.
2.Об‘єктивна сторона - Це сукупність зовнішніх ознак проступку, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника.
Об’єктивна сторона містить ряд ознак, які поділяють на ГОЛОВНІ та ФАКУЛЬТАТИВНІ
ГОЛОВНІ: протиправне діяння двох видів: ДІЯ та БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ
Дія - це протиправна, активна, свідома і вольова поведінка особи, яка завдає або може створити реальну можливість завдання шкоди об’єкту, що охороняється нормами адміністративного права.
БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ – невиконання або незастосування особою своїх прав та обов’язків, які вона повинна здійснювати за родом діяльності.
ФАКУЛЬТАТИВНІ: Шкідливі наслідки, причинний зв'язок, час, місце, умови, способи та знаряддя. – застосовуються лише тоді, коли визначені в статті.
Причинний зв’язок у більшості випадків проходить через свідомість людей, визнаючи при цьому мотиви їх поведінки, спрямовані на досягнення певної мети. Під способом необхідно розуміти прийоми, засоби, які використовує правопорушник при вчиненні протиправного діяння.
3.Суб’єкт - Суб'єктом проступку виступають фізичні, осудні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які вчинили ті чи інші проступки, і які досягли встановленого митним законодавством віку адміністративної відповідальності (16 років за наступної доби) та посадові особи підприємств.
Всі ознаки суб’єкта слід поділяти на загальні та спеціальні
Загальні — усі громадяни, які проживають або перебувають на території України.
Спеціальні: ті, які займають певну посаду, мають певне коло службових обов’язків тощо… сюди додаються представники дипломатичних та консульських установ, іноземці, особи без громадянства.
4.Суб’єктивна сторона - Це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб’єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри.
Суб’єктивна сторона включає вину, мотив, мету
Вина (основна та обов’язкова ознака суб’єктивної сторони) дістає вияв у психічному ставленні особи до вчиненого проступку і його наслідків. Визначена в законодавчих актах як обов’язкова ознака правопорушення
Умисел – це необхідне для притягнення до адміністративної відповідальності ставлення пізнавальної спроможності й волі суб’єкта до діяння, яке ним здійснюється.
Адміністративне правопорушення може бути скоєне УМИСНО або з НЕОБЕРЕЖНОСТІ
Мотив (може визначати вид та міру покарання) – внутрішні спонукання, які впливали на волю суб’єкту проступку, якими він керується при його вчиненні
Мета – певний результат, якого прагне правопорушник.