17. Теоретичні джерела концепції соціальної ринкової економіки.

Концепція соціально ринкової економіки бере свої витоки з різних шкіл та напрямків економічної думки. Соціальна школа німеччини на рубежі 19-20 ст. займалась дослідженням соціальних суперечностей ринкової економіки і визначенні шляхів їх усунення засобами державного монополістичного регулювання. Джон Коммонс (соціально правова течія) інституціоналізму був впевнений в необхідності створення уряду який був би підконтрольний суспільній думці і здійснити демонополізацію економіки. Джон Моріс Клап розрізняв комерційну і соціальну ефективність. Маркс заперечував можливість соціальної програми трансформації капіталізму на власній основі. Однією широко розповсюджених соціальних концепцій ринкової економіки є учення про державний добробут, держава добробуту – держава яка визнає за усіма громадянами право отримувати соціальні послуги які не може надавати приватний ринок. Поняття соціально ринкового господарства вперше ввів Альфред Мюллер Армах. Сенс соціально ринкової свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання. Державна економічна і соціальна політика покликана вирішувати 2 головних завдання: 1. інституції гарантування конкуренції, контроль над монополіями. 2. забезпечення такого розподілу НД який виключає надмірне збагачення на 1 полюсі злиденність на 2.

24.Зміна пріоритетів при переході до «соціального ринкового господарства»

Пріоритети соц. розвитку нац..економіки країни повинна базуватися на сучасній та соціально-ефективній теоретико-ек-й парадигмі.

Сучасна людська цивілізація знаходиться на зламі епох коли на зміну епохи матеріального приходить епоха гуманістичного виробництва. Відбувається зміщення пріоритетів з багатства економічного до багатства соціального, гуманістичного. Його провідною складовою стає людина як особистість.

Для епохи матеріального в-ва економічне багатство розуміється як матеріальні цінності, гроші. Створення людиною самої себе є лише побічним результатом в-ва прод-ї (людина для економіки).

Творча особистість є головним фактором соц.-ек-го процесу в епоху гуманістичного в-ва.

Соціо-культурна сфера скл з 3 підрозділів:

1-освіта і виховання

2-д-сть, яка забезпечує «соціоолюблення» (культура, мистецтво, наука)

3-д-ть, яка забезпечує «природоолюблення» (медицина, фіз. культура і спорт).

При гуманістичному в-ві застосовується право «Економіка для людини».

До суттєвих рис соц.-орієнтовної економіки можна віднести:

*перетворення трудової д-ті в сферу розвитку людини

*досягнення високого рівня добробуту людей

*збільшення вільного часу що раціонально використовується.

Олюднюючи д-ть реалізується через систему особливих механізмів, провідним з яких є зміна д-ті.

Важливою умовою зміни д-ті є зростання раціонально-використовуваного вільного часу як часу протягом якого здійснюється всебічний розвиток людини.

25.Державне управління та функції держави.

Державне упр-ня є сукупністю всіх видів д-сті держави з метою реал-ї своєї владної ф-ї.

Державне управління це:

*охоплює 3 гілки влади (законод, викон, судова) а також їх взаємозв»язок

*тісно пов»язане з численними приватними групами і окремими індивідами в забезпеченні гром послуг

*істотно відрізняється від приватного упр-ня

*виконує важливу роль у формуванні державної політики, а отже є частиною політ процесу

*спільні зусилля людей в контексті держави.

Досвід країн, що здійснили ек прорив та досягли високих показників добробуту засвідчує еф-ть с-ми держ упр-ня, що баз-ся на гнучкому поєднанні прямих і непрямих методів упр-ня з переважанням непрямих.

Ф-ї держави можна об»єднати за такими напрямками:

1)емісійна ф-я – забезпечення ек-ки необхідною к-стю грошей

2)форм-ня правових засад фугкц-ня ек-ки. Виділ підф-ї:

3)усунення вад ринкового саморегулювання:

*здійснює захист конкуренції

*забезпечує людей суспільними товарами

*здійснює стабілізаційну політику важелями фіскальної і грошово-кредитної політики

*бере участь у розв’язанні проблем неповноти ринків (заходи макроек-го план-ня, держ, цільові, комплексні програми)

*формує інформаційну інфраструктуру ринку (відсутність або недостатність інф-ї лімітує можливості еф-го викор-ня рес-в, заважає вкладання довго строк угод)

4)перерозподіл доходів – для зниження нерівності доходів, держава здійснює перерозподіл їх через різноманітні соц. програми.