4 Січня після гострих дебатів новий Основний закон був схвалений її делегатами. За його основу взято положення конституції 1964 р., самої ліберальної і демократичної за всю історію країни.

Конституція, як сказано в преамбулі, прийнята «в ім'я досягнення національної єдності, збереження незалежності, національного суверенітету, територіальної цілісності країни» і передбачає «формування уряду на основі народного волевиявлення і демократії». У преамбулі також ставиться завдання «побудови громадянського суспільства, вільного від експлуатації, насилля, дискримінації і заснованого на верховенстві закону, соціальної справедливості, захист прав людини, гідності та гарантії фундаментальних прав і свобод народу».

У конституції Афганістану проголошений «ісламською республікою» (стаття 1). Офіційною релігією залишився іслам. При цьому прихильники інших релігій здобули свободу віросповідання (стаття 2). Жоден закон, сказано в конституції, не повинен суперечити положенням ісламу і положенням конституції (стаття 3). У конституції виражена прихильність Афганістану основним цивільним правам і свободам, в тому числі свободи слова, друку, праву на створення політичних і громадських організацій. У зовнішній політиці основними принципами проголошуються «збереження незалежності, захист національних інтересів, територіальної цілісності, миролюбність, відносини добросусідства, взаємна повага і рівні права» (стаття 8).

Конституція проголосила президентську форму правління при збереженні двопалатного парламенту, що володіє широкими прерогативами. Офіційними мовами визнані пушту і дарі, а в місцях компактного проживання національних меншин також їх відповідні мови.

Президент і парламент обираються шляхом прямих загальних виборів. Термін президентського мандата - 5 років. Президент керує кабінетом міністрів, призначає міністрів і Верховної суддю зі схвалення нижньої палати парламенту. Він має право скликання Лоя джирги, оголошення війни, укладення перемир'я і оголошення надзвичайного стану з схвалення парламенту.

З прийняттям конституції почався новий етап у суспільно-політичному житті країни: афганці отримали міцну основу для будівництва нового, демократичного суспільства. Конституція дає можливість також провести вільні демократичні вибори в червні 2004 р., як це і було передбачено Боннським угодою 2001