Афганістан та Іран

Відносини Афганістану з Іраном базуються на Договорі про дружбу від 22 червня 1921 р., Договорі про дружбу і безпеки від 27 листопада 1927 р. і додатковому протоколі до них від 15 червня 1928 про взаємодопомогу в розвитку економіки і обопільній наданні вільного транзиту та режиму найбільшого сприяння в питаннях торгівлі.

У 1960 р. між двома країнами були підписані торговельну угоду і договір про щорічну поставку до Афганістану іранських нафтопродуктів, а також угоду по транзитних питань і угоду про продовження терміну дії довоєнного протоколу про видачу злочинців. У 1962 р. була укладена нова угода по транзитних питань і додатковий протокол до нього, згідно з якими афганській стороні надавалися нові пільги щодо оплати транзитних перевезень своїх зовнішньоторговельних вантажів. У 1963 р. між Управлінням держмонополій Афганістану і іранської Національної нафтової компанією було підписано черговий договір про щорічні поставки нафтопродуктів з Ірану в розмірі 33,5 тис. т в рік. У тому ж році було укладено нову торговельну угоду, а також угоду про пряме телеграфному повідомленні. Довгий час спірним питанням у афгано-іранських відносинах була проблема регулювання водного режиму р.. Гільменд, орошающей великі земельні масиви в обох країнах. Навесні 1978 р. був ратифікований і набув чинності договір про розподіл вод Гільменда.

Після квітневого перевороту 1978 р. в Афганістані та вторгнення радянських військ відносини між двома країнами практично були заморожені, хоча дипломатичні зносини не переривалися. Іран прийняв найбільшу після Пакистану кількість афганських біженців (більше 1,5 млн. чол.), Надавав військову і іншу допомогу муджахедов. Іран в числі перших визнав прийшло до влади в Афганістані в квітні 1992 р. уряд муджахедов і активно підтримує його в протистоянні руху талібів.

Афганістан і Саудівська Аравія

Саудівська Аравія встановила дипломатичні відносини з Афганістаном після Другої світової війни, але зв'язок цих двох країн не прийняли форму активної співпраці. Після квітневої революції 1978 р. Ер: Ріяд спільно з США надавав потужну військову і фінансову підтримку афганської ісламської опозиції. У подальшому Саудівська Аравія продовжувала відігравати важливу роль в афганських подіях. Після захоплення влади талібами в 1996 р. Саудівська Аравія поряд з Пакистаном і ОАЕ офіційно визнала режим талібів в якості законної влади в Афганістані.

Афганістан і Туреччина

Афгано-турецькі відносини грунтуються на дружньому Договорі від 1 березня 1921 р. і Договорі про дружбу і співробітництво від 25 травня 1928 р., який продовжується обома сторонами автоматично. Сталі в 20-30-і роки досить тісні політичні, військові та культурні зв'язки були закріплені Саадабадскім пактом, підписаним у 1937 р. Афганістаном, Туреччиною, Іраном і Іраком. У 1958 р. між двома країнами було укладено угоду про пряме повітряне сполучення. Туреччина підтримувала стосунки з урядом ДРА, а після перемоги муджахедов продовжує визнавати уряд ИГА на чолі з президентом Б.Раббані.

Афганістан і Японія

Політичні та економічні відносини між Афганістаном і Японією були встановлені ще в 20-х роках, але отримали свій розвиток тільки після підписання афгано-японського Договору про дружбу в 1930 р. За сприяння японських фірм були побудовані заводи по виробництву фарфору в Кундузі і Кабулі, створені навчально-промисловий комплекс, центр з підготовки технічних кадрів і ГЕС в Кабулі. Японські експерти брали участь у розвідці керамічної сировини та інших корисних копалин, на будівництві трикотажної фабрики в Кабулі, у розвитку шовківництва і реалізації ряду інших проектів. Двосторонні торговоекономіческіе відносини успішно розвивалися до кінця 70-х років, однак помітно скоротилися при режимі НДПА. У 1992 р. Японія визнала уряд муджахедов. У нинішньому військовому протистоянні талібів і сил «Північного альянсу» Японія займає нейтральну позицію, намагається бути посередником у політичному врегулюванні афганського конфлікту.