Афганістан та Індія

Дипломатичні відносини Афганістану з Індією були встановлені в 1947 р., відразу ж після проголошення її незалежності. У 1950 р. між двома країнами було підписано Договір про дружбу. Перше афгано-індійське торгове угоду було укладено в 1949 р. У 1950 р. сторони підписали торговий договір, який передбачав введення режиму найбільшого сприяння у двосторонніх торговельних і підприємницьких зв'язках. Згодом торговельні відносини між двома країнами регулювалися угодою від 21 січня 1964 З 1966 р. Індія надавала Афганістану допомогу в здійсненні проектів в області іригації, розвитку сільського господарства і дрібної промисловості. У 1969 р. була створена змішана комісія з економічного співробітництва. Аж до падіння режиму Наджібулли навесні 1992 р. між Індією і ДРА здійснювалися активні зв'язки в політичній, парламентській, торговельно-економічній та культурній галузях. У 1992 р. Індія визнала уряд ИГА і підтримує його в боротьбі з рухом талібів.

Афганістан і кнр

Дипломатичні відносини Афганістану з КНР були встановлені в 1955 р. У 1960 р. сторони уклали Договір про дружбу і взаємний ненапад, в 1963 р. - договір про афгано-китайському кордоні, перше торгове угоду про економічне та технічне співробітництво. При режимі НДПА афгано-китайські відносини ускладнилися, а після вторгнення в Афганістан радянських військ - різко погіршилися.

Перебуваючи в той час у політичній конфронтації з СРСР, Китай став підтримувати афганську опозицію - рух муджахедов. Але б плином часу ця підтримка стала слабшати і до початку 90-х років значно скоротилася. Після перемоги опозиції, віз-очолюваних Б.Раббані, Китай не став встановлювати відносини з новою владою. Посольство було закрито, дипломати покинули Кабул.

В даний час вживаються незначні спроби налагодити економічні відносини між двома країнами. Зокрема, було висунуто кілька невеликих проектів співробітництва в галузі промислового будівництва, але ці факти мають епізодичний характер.

Афганістан і країни Центральної Азії

До розпаду СРСР республіки Середньої Азії не мали дипломатичних відносин з Афганістаном, хоча й активно співпрацювали з ним в економічній та культурній сферах в загальних рамках радянсько-афганських зв'язків. Після виведення військ у 1989 р. північні сусіди Афганістану розгорнули широку регіональну торгівлю з Афганістаном, а Таджикистан і Узбекистан відкрили свої торгові представництва в посольстві СРСР в Кабулі.

Прихід до влади муджахедов в 1992 р. каталізував военнополітіческіх конфлікт в Таджикистані, звідки на афганську територію втекли десятки тисяч таджиків. Керівництво Афганістану на чолі з президентом Б.Раббані спільно з ООН надавало їм гуманітарну допомогу. У 1993 р. афганський президент відвідав з офіційним візитом Таджикистан і підписав у Душанбе Договір про дружбу і співробітництво. Однак в умовах тривала громадянської війни в обох країнах їх відносини виявилися замороженими.

Що стосується Узбекистану, то, формально підтримуючи офіційні зв'язки з Кабулом, Ташкент надавав велику військову і ма-ріальних допомогу одному з супротивників уряду Раббані генералу А.Р.Дустому, що створив на півночі країни свою адмініст-рацію.

Туркменія, в свою чергу, дистанціювалася від неспокійного Афганістану, хоча і підтримувала неофіційні контакти з прихильником Б.Раббані губернатором Герата Ісмаїл-ханом, фактичним правителем західних провінцій країни.

Прихід до влади в Кабулі руху «Талібан» викликав занепокоєння північних сусідів Афганістану. У жовтні 1996 р. зібралися в Алма-Аті лідери Казахстану, Узбекистану, Киргизії і Таджикистану, а також прем'єр-міністр Росії засудили дії талібів, заявили про невизнання їх влади та підтвердили свій намір і далі офіційно підтримувати уряд Б.Раббані.

Особливу позицію зайняла Туркменія, відмежуватися від своїх сусідів та прийнятих ними рішень щодо Афганістану. Тим самим вона залишила відкритими двері для подальших контактів з новим кабульським режимом. Позиція Ашхабада продиктована економічними міркуваннями: таліби контролюють території, через які передбачається прокласти газопровід Туркменістан-Пакистан.

До теперішнього часу найбільш послідовним противником талібів виступає Таджикистан, який за сприяння Росії та Ірану надає відчутну підтримку силам антиталібської коаліції.