- •1.2. Функція стану системи.
- •1.3. Процес в термодинаміці. Квазістатичний процес.
- •1.4. Друге начало термодинаміки.
- •1.5. Метод термодинамічних потенціалів.
- •1.6. Внутрішня енергія як термодинамічний потенціал.
- •1.7. Вільна енергія Гельмгольца.
- •1.8. Ентальпія.
- •1.9. Вільна енергія Гіббса.
- •1.10. Заключні зауваження.
- •1.11. Основи статистичної фізики.
- •1.12. Мікроскопічні параметри системи. Мікростан.
- •1.13. Конфігураційний, імпульсний і фазовий простори.
- •1.14. Рівняння Гамільтона і фазова траєкторія.
- •1.17. Канонічний розподіл Гіббса.
- •1.18. Статистичне визначення ентропії. Статистична вага макростану.
- •1.19. Статистичний інтеграл.
- •1.20. Обчислення статистичного інтегралу для ідеального газу.
- •1.21. Обчислення термодинамічних потенціалів методами статистичної фізики.
- •1.22. Розподіл Максвелла.
- •1.23. Розподіл Больцмана.
- •2. Електрика.
- •2.1. Електричний заряд.
- •2.2. Густина заряду. Точкові заряди.
- •2.3. Закон Кулона.
- •2.4. Електростатичне поле. Вектор напруженості. Принцип суперпозиції.
- •2.5. Потік вектору напруженості електростатичного поля. Теорема Гауса.
- •2.6. Потенціальність електростатичного поля. Скалярний потенціал.
- •2.7. Рівняння Пуассона.
- •2.8. Електричний диполь. Електростатичне поле диполя.
- •2.9. Електростатичне поле системи зарядів на великих відстанях. Дипольне наближення.
- •2.10. Електронейтральна система в однорідному електростатичному полі.
- •2.11. Електричне поле в речовині. Діелектрики, напівпровідники, провідники.
- •12. Мікроскопічні і макроскопічні електричні поля в речовині.
- •2.13. Стороні і зв’язані заряди в діелектриках.
- •2.14. Вектор поляризації. Його зв’язок з густиною .
- •2.15. Однорідна поляризація. Поверхнева густина зв’язаного заряду.
- •2.16. Вектор електричного зміщення.
- •2.17. Причини пропорційності векторів і .
- •2.18. Провідники в електростатичному полі. Електростатичне поле заряджених провідників.
- •2.19. Потенціальна енергія системи зарядів.
- •2.20. Потенціал зарядженого провідника. Електрична ємність. Енергія зарядженого провідника.
- •2.21. Конденсатори. Ємність конденсатора. Енергія зарядженого конденсатора.
- •2.22. Енергія електричного поля.
- •2.23. Електричний струм. Сила електричного струму. Вектор густини електричного струму.
- •2.24. Рівняння нерозривності.
- •2.25. Сторонні сили. Поле сторонніх сил. Електрорушійна сила.
- •2.26. Закон Ома.
- •2.27. Магнітне поле. Індукція магнітного поля. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •2.28. Магнітне поле нескінченого лінійного струму.
- •2.29. Теорема про циркуляцію вектора індукції магнітного поля. Стаціонарні поля і струми.
- •2.30. Магнітне поле заряду, що рухається.
- •2.31. Теорема Гауса для магнітного поля.
- •2.32. Закон Ампера. Сила Лоренца.
- •2.33. Контур з струмом в однорідному магнітному полі.
- •2.34. Магнітне поле контуру з струмом.
- •2.35. Намагнічування речовини. Вектор намагніченості.
- •2.36. Напруженість магнітного поля.
- •2.37. Обчислення магнітного поля в магнетиках.
- •2.38. Електромагнітна індукція.
- •2.39. Струм зміщення. Густина струму зміщення.
- •2.40. Явище самоіндукції. Індуктивність.
- •2.41. Фундаментальна система рівнянь Максвелла.
- •2.42. Хвильове рівняння для електромагнітного поля.
- •2.43. Властивості електромагнітних хвиль.
- •3. Оптика.
- •3.1. Предмет оптики. Світло як електромагнітна хвиля.
- •3.2. Когерентні хвилі. Явище інтерференції.
- •3.3. Інтерференція двох циліндричних хвиль. Інтерференційні смуги.
- •3.4. Дифракція світла. Принцип Гюйгенса-Френеля.
2.40. Явище самоіндукції. Індуктивність.
Розглянемо жорсткий плоский провідний контур , який обмежує плоску поверхню . Припустимо, що в контурі існує струм . Згідно з законом Біо-Савара-Лапласа, індукція магнітного поля буде прямо пропорційною величині струму, тобто
, (2.40.1)
де - векторна функція, вид якої визначається виключно геометрією контуру .
Обчислимо магнітний потік через обмежену контуром поверхню
(2.40.2)
Коефіцієнт пропорційності між магнітним потоком і струмом визначається формулою
(2.40.3)
і має назву індуктивності.
Отже, для магнітного потоку через поверхню маємо
. (2.40.4)
Якщо струм в контурі змінюється з часом, згідно з (2.40.4) змінюватись буде і магнітний потік. Ця зміна призведе до виникнення в контурі електрорушійної сили самоіндукції
(2.40.5)
Характерною особливістю явища самоіндукції є те, що електрорушійна сила самоіндукції створюється в тому ж контурі , по якому протікає змінний струм, якій генерує нестаціонарне магнітне поле .
2.41. Фундаментальна система рівнянь Максвелла.
Система рівнянь Максвелла є системою кількісних співвідношень між польовими характеристиками електромагнітного поля, зарядами, струмами і параметрами середовища, в якому розглядається електромагнітне поле. Звичайно, система рівнянь Максвелла побудована на основі узагальнення фундаментальних законів електрики і магнетизму (закону Кулона, Ампера та інших). Втім, систему рівнянь Максвелла не можна розглядати просто як нову форму запису цих законів – в теорії електромагнітного поля Максвелла міститься інформація, відсутня в її емпіричних джерелах.
Система рівнянь Максвела може бути записана в інтегральній і диференціальній формах. Вона складається з чотирьох основних і трьох допоміжних рівнянь, приведених в таблиці.
Таблиця. Система рівнянь Максвелла.
Основні рівняння |
|
Інтегральна форма |
Диференціальна форма |
; (2.41.1) ; (2.41.2) ; (2.41.3) ; (2.41.4) |
; (2.41.5) ; (2.41.6) ; (2.41.7) (2.41.8) |
Допоміжні рівняння |
|
; (2.41.9) ; (2.41.10) . (2.41.11) |
Фізичний зміст рівнянь (2.41.1) – (2.41.11) обговорювався нами вище.
Система рівнянь Максвелла, доповнена відповідними граничними умовами, є достатньою для обчислення класичного електромагнітного поля в довільному ізотропному середовищі (анізотропія середовища призведе до набуття рівняннями (2.41.9) – (2.41.11) більш складного “операторного” вигляду).