- •Кафедра історії України навчально-методичний комплекс курсу
- •Кіровоград – 2009
- •1. Вступні зауваження до курсу „Шкільний курс історії України з методикою викладання ”.
- •2. Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •3. Мета і завдання вивчення курсу
- •2.2. Завдання вивчення дисципліни
- •Програма курсу
- •Тема 1: Концепція шкільної історичної освіти. Предмет. Завдання. Мета курсу.
- •Тема 2: Планування роботи та дидактичні основи організації вивчення історії України.
- •Тема 3: Новітні засоби та методи навчання.
- •Тема4 : Інтегроване навчання.
- •Тема 5: Комп’ютерні технології, інноваційне навчання.
- •Тема 6: Аудіовізуальні засоби навчання та методика використання інноваційних технологій.
- •Тема 7: Методична робота в школі
- •Тема 8. Методика оцінювання учнівських знань і умінь з історії України.
- •5. Робочий тематичний план курсу “методика шкільного курсу історії України”
- •6.Тематика лекцій Тема : Концепція шкільної історичної освіти. Предмет. Завдання. Мета курсу.
- •Тема: Характеристика змісту історичної освіти та програми з історії України.
- •Тема: Новітні засоби та методи навчання.
- •Тема: Інтегроване навчання.
- •Тема: Комп’ютерні технології. Інноваційне навчання.
- •Тема № 2
- •Тема № 3
- •Тема № 4
- •Тема № 5
- •Тема № 6
- •Тема № 7
- •Тема № 8
- •8. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентів Самостійна робота№1
- •Література.
- •Самостійна робота №2.
- •Самостійна робота № 3
- •Самостійна робота № 4
- •Основна література.
- •Самостійна робота № 5.
- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 7
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Основна література.
- •Самостійна робота № 10
- •Основна література.
- •9. Тематика курсових робіт.
- •10. Питання до заліку.
- •Практичні завдання:
- •11. Критерії оцінювання знань студентів.
- •12. Література (загальний список рекомендованої літератури)
- •13. Статті в журналах
Практичні завдання:
Скласти схему комбінованого уроку.
Скласти схему уроку-лекції
Скласти схему уроку подачі нового матеріалу.
Скласти схему уроку
11. Критерії оцінювання знань студентів.
Приступаючи до проблеми оцінювання, треба враховувати, що зміни в навчанні - це зміни не лише в методиці викладання, а й способі оцінювання. Тобто від оцінювання, за якого перевіряли самі знання-факти, переходимо до оцінювання, де учень, щоб довести, що він вивчив матеріал, повинен продемонструвати вміння застосовувати його.
Якщо ми хочемо виробити в учнів необхідні вміння, ми повинні вміти їх оцінювати. Вивчаючи різні предмети, учень повинен виробити вміння, які вчитель історії пристосовує до свого предмета. Є чотири категорії оцінювання знань учнів.
Знання, розуміння – наскільки учень засвоїв матеріал (факти, дати) та його зрозумів, оцінюється у формі тестів, коротких відповідей, екзаменів. Така перевірка може бути в письмовій або усній формі. Саме це називається демонстрацією вивченого матеріалу і її найпростіше оцінювати.
Мислення, пошук - наскільки учень використовує глибше мислення, пошук, вивчаючи матеріал. Це можна оцінити пропонуючи заповнити таблиці, карти, написати есе. Застосовуючи критичне мислення, учень добирає та організовує в лаконічний спосіб факти , досягаючи певного результату. При цьому він виявляє вміння вишукувати інформацію , аналізувати і синтезувати матеріал.
Комунікація – наскільки учень вміє сформулювати відповідь на запитання (усно чи письмово), спираючись на вивчений матеріал. Учень може писати статтю, есе, відстоювати свою позицію в дебатах, брати активну участь у групових заняттях, представляти групу перед класом.
Аплікація вивченого, застосування – оцінюється вміння застосовувати вивчений матеріал у новій формі. Можна запропонувати написати твір, есе, здійснити самостійне дослідження, проаналізувати статтю, зіграти роль, порівняти події з різних історичних епох з сьогоденням.
Кожна категорія передбачає чотири рівня успішного оцінювання за
100 –бальною системою .
Оцінка “незадовільна” – 50-59% знань. ( за 12- бальною системою 6 ). Учень ледве виконує завдання. Незадовільно знає матеріал і використовує вміння; незадовільно передає інформацію; незадовільно застосовує знання, уміння в іншій формі.
Оцінка “задовільна” – 60-69 % знань. ( за 12- бальною системою – 7 8). Задовільно демонструє знання та розуміє матеріал, використовує вміння; задовільно передає інформацію; задовільно застосовує знання, уміння в іншій формі.
Оцінка “ добре” – 70-79 % знань. ( за 12- бальною системою – 9-10 ).
Добре знає та розуміє вивчений матеріал добре використовує вміння,
добре передає інформацію; добре застосовує знання, уміння в іншій формі, має глибоке мислення, учень добирає та організовує в лаконічний спосіб факти , досягаючи певного результату. При цьому він виявляє вміння вишукувати інформацію , аналізувати і синтезувати матеріал.
Оцінка “відмінно” – 80-100 % знань. ( за 12-бальною системою – 11-12).
Дуже добре знання та розуміє матеріал, відмінно використовує вміння;
дуже добре передає інформацію; дуже добре застосовує знання, уміння в іншій формі, має глибоке історичне мислення, навики пошуку, вивчаючи матеріал. Застосовуючи критичне мислення, учень добирає та організовує в лаконічний спосіб факти , досягаючи певного результату. При цьому він виявляє вміння вишукувати інформацію , аналізувати і синтезувати матеріал. Учень може написати статтю, есе, відстоювати свою позицію в дебатах, брати активну участь у групових заняттях, представляти групу перед класом.
ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
-
Середньозважений бал за національною шкалою
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0
A
Відмінно (зараховано)
4,25…4,74
B
Добре (зараховано)
3,75…4,24
C
Добре (зараховано)
3,25…3,74
D
Задовільно (зараховано)
3,0…3,24
E
Задовільно (зараховано)
2,5…2,99
FX
Незадовільно (не зараховано)
2,0…2,49
F
Незадовільно (не зараховано)