9. Фінансове планування

Фінансове планування – це один з елементів діяльності, пов’язаної з управлінням фінансами, яка є складовою частиною всього народногосподарського планування.

Об’єктом фінансового планування є діяльність держави, господарчих структур і населення.

Сферою застосування фінансового планування є створення, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів на всіх етапах від виробництва до споживання ВВП.

Принципи фінансового планування:

• принцип комплексного підходу до основних параметрів економічного і соціального розвитку, тісного взаємозв’язку з початковими фінансовими можливостями;

• принцип оптимального використання фінансових ресурсів з метою першочергового забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямків розвитку економічної та соціальної сфер;

• принцип раціонального використання джерел одержання фінансових ресурсів і їх розподіл через ланки фінансової системи України;

• принцип наукового обґрунтування, який передбачає реальність прогнозних розрахунків, їх економічну ефективність, виконання програм, норм, нормативів та ін.;

• принцип єдності фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників.

Функції фінансового планування:

• відображення основних напрямків фінансової політики, що здійснюється органами законодавчої і виконавчої влади в державі;

• встановлення кількісних і якісних параметрів суспільного виробництва на плановий період;

• вибір раціональних шляхів фінансового забезпечення передбачуваного рівня наявних у суспільства ресурсів;

• здійснення необхідного рівня перерозподілу фінансових ресурсів для досягнення темпів пропорцій розвитку економіки, підвищення суспільного добробуту;

• встановлення раціональних форм мобілізації фінансових ресурсів і визначення їх оптимальної структури.

Фінансовий план – це особлива форма документа, показники якого завжди вказані в грошовому виразі і відображають результати господарської діяльності та рух фінансових ресурсів за певний період. Фінансові плани мають доходну і видаткову частини і їх поділяють на дві великі групи:

• зведені фінансові плани (в масштабах держави, окремих територіальних одиниць, на рівні господарчих суб’єктів)

• індивідуальні фінансові плани (на рівні окремого суб’єкта господарювання ).

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, що використовується для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави, і включає:

• зведений бюджет АРК;

• зведені бюджети областей, міст Києва і Севастополя.

10. Фінансовий контроль: зміст, призначення, організація і методи

Фінансовий контроль(ФК) – це особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу ВНП утворення і витрачання фондів грошових коштів.

Фінансовий контроль полягає в співставленні реальних фінансових показників з плановими, нормативними, законодавчими вимогами і при цьому застосовуються специфічні форми і методи його організації з метою прийняття фінансових рішень. Фінансовий контроль здійснюється на основі наступних принципів: незалежність; гласність; дієвість; регулярність; об’єктивність; всеохоплюючий характер.

ФК – це вартісний контроль. Об’єктом ФК є сукупність господарських процесів і грошових відносин в сфері матеріального виробництва і у невиробничій сфері.

Предметом ФК є дохід, прибуток, ціна, собівартість, інші витрати, сплата по зобов’язанням та інше.ФК поділяється на :

• зовнішній, який здійснюється Верховною Радою, КМУ, Мінфіном, ДПА, НБУ,Контрольно-ревізійним управлінням, митницею, аудиторськими компаніями.

• внутрішній ФК здійснюється фінансовими службами міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій.

Форми фінансового контролю:

• Попередній фінансовий контроль – проводиться до здійснення фінансових операцій;Поточний фінансовий контроль, який здійснюється в процесі фінансових операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат, тощо);Наступний фінансовий контроль – проводиться по закінченні певних періодів (квартал, рік, місяць) і полягає в співставленні запланованих і фактичних показників. Розрізняють такі види ФК:

Загальнодержавний фінансовий контроль, який здійснюється органами державної влади. Від його організації і дієвості залежать шляхи економічного розвитку суспільного виробництва, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів. Муніципальний фінансовий контроль – здійснюється місцевими державними адміністраціями, місцевими фінансовими органами за надходженням місцевих фінансових ресурсів і їх використанням.Відомчий фінансовий контроль – застосовується по відношенню до підвідомчих підприємств, установ та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств.

Громадський фінансовий контроль – здійснюється громадськими організаціями (профспілкові організації, партії, рухи, спілки та ін.)Незалежний контроль (аудит) – це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах, який включає систему надання платних послуг по поліпшенню фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій.

Методи фінансового контролю: Документальний (ревізії, перевірки); Натуральний (інвентаризація, лабораторний аналіз, обстеження, контрольний обмір, тощо).

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, крадіжок, попередження фінансових зловживань. Перевірки – це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, або їх підрозділів. Економічний аналіз, який передбачає аналіз фінансової звітності об’єкту контролю з метою оцінки результативності фінан-господарської діяльності та передбачає розробку заходів щодо їх поліпшення. Нагляд –проводиться контролюючими органами за суб’єктами, що отримали ліцензію на певний вид фінансової діяльності. Натуральні методи – інвентаризація, обстеження тощо.