Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси_печать.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
320 Кб
Скачать

5. Управління фінансовою системою. Об’єкти і суб’єкти управління фінансовою системою

Управління фінансами являє собою складову частину управління економікою. Його здійснює спеціальний фінансовий апарат з допомогою специфічних прийомів і методів.

Суб’єктами управління фінансами виступають: держава в особі законодавчих, виконавчих, фінансових органів; фінансові служби підприємств, організацій, установ; державні фінанси; фінанси населення.

Об’єктами виступають фінансові відносини, в тому числі відносини, пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів.

Управління фінансами поділяється на стратегічне й оперативне. Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада, Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів, апарат Президента, Національний Банк України та інші. Стратегічне управління фінансами виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, спрямованих на реформування економіки, вирішення соціальних проблем та інше.

Оперативне управління здійснюють Міністерство фінансів, керівництво бюджетних і позабюджетних фондів, фінансові служби міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ, страхових організацій та інші.

6. Завдання, принципи, форми і методи реалізації фінансової політики

Фінансова політика – це частина економічної політики держави, головним завданням якої є забезпечення реалізації тої чи іншої державної програми відповідними фінансовими ресурсами.

Таким чином, фінансова політика – це сукупність фінансових заходів, які здійснює держава через фінансову систему.

Фінансова система проявляється у фінансовому законодавстві у системі форм та методів мобілізації фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами країни, а також в структурі доходів та витрат бюджету. Фінанси і фінансова політика тісно взаємозв’язані між собою.

Фінанси входять до базису суспільства, а фінансова політика до надбудови.

До фінансової політики застосовують ряд вимог:

  • Науковий підхід до її розробки, який враховує закономірності суспільного розвитку.

  • Врахування специфіки конкретних історичних вимог.

  • Спрямування на підвищення ефективності виконання фінансових ресурсів.

  • Наявність достатньої інформації про фінансовий потенціал країни, а також вивчення світового досвіду.

Успішніше проведення фінансової політики на державному та місцевих рівнях можливе тільки на основі найповнішого обліку потреб держави та регіонів, а також проведення глибокого аналізу економічного та соціального розвитку як в країні в цілому, так і в окремих регіонах. Ігнорування такого підходу призводить до відриву фінансової політики від економічних процесів і як наслідок до зниження темпів економічного і соціального зниження розвитку держави та її регіонів. Виходячи з цього, фінансова політика держави та місцевих органів самоврядування має полягати в оптимальному врахуванні інтересів держави, підприємницьких структур, населення і органів місцевого самоврядування.

Фінансова політика включає в себе:

  • Бюджетну політику;

  • Грошово-кредитну, валютну політику;

  • Податкову;

  • Інвестиційну політику

  • Митну політику та ін.;

Основні напрямки фінансової політики розробляє Президент України, уряд, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство Фінансів, НБУ.

В залежності від характеру заходів і часу, на які вони розраховані, розрізняють поняття: фінансова стратегія і фінансова політика.

Фінансова стратегія орієнтована на довгий період і передбачає вирішення великомасштабних завдань. На сучасному етапі пріоритетним напрямком фінансової стратегії є перехід від інфляційно-стримуючої економічної системи до стратегії економічного зростання.

До стратегії відносять заходи, спрямовані на впровадження власної грошової одиниці, подолання інфляції, спаду виробництва, реформування фінансової системи, проведення приватизації та ін.

Фінансова тактика спрямована на вирішення конкретних завдань визначеного етапу розвитку держави і пов‘язана зі зміною форм і методів організації фінансових відносин, вдосконалення системи оподаткування, системи територіального розподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему.