- •1. Відцентрові насоси. Кавітація насосів. Зовнішні ознаки і способи її попередження.
- •2. Сепаратори палива і мастил. Вибір режиму роботи для забезпечення високої якості сепарації.
- •3. Робота насоса в судновій системі. Основні показники роботи насоса: подача, напір, потужність, ккд, вакууметрична висота всмоктування.
- •4. Гідравлічний привід. Принципові схеми індивідуального і групового гідропривода.
- •5. Гідравлічний привід. Об’ємний і дросельний способи регулювання, експлуатаційні характеристики.
- •6. Відцентрові насоси. Рівняння Ейлера, трикутники швидкостей і кути установки лопаток на виході із робочого колеса.
- •7. Конструкція лопатної електрогідравлічної рульової машини. Експлуатаційні характеристики. Схеми гідроприводу і варіанти його використання.
- •8. Повітряні компресори. Призначення, вимоги Регістра і солас-74. Конструкції, принцип дії і експлуатація.
- •10. Шлюпочні лебідки. Призначення, вимоги Регістра і солас-74. Конструкції, принцип дії і експлуатація.
- •11. Гідравлічний привід. Призначення, область застосування, класифікація, вимоги Регістра, принципові схеми.
- •12. Відцентрові насоси, паралельна і послідовна робота насосів, регулювання подачі і натиску, порівняння різних способів регулювання.
- •13. Шестеренні насоси. Експлуатаційні характеристики. Конструкція, класифікація. Принципи дії, область застосування і експлуатація.
- •14. Гвинтові насоси. Експлуатаційні характеристики. Класифікація, принцип дії, область застосування, конструкції і експлуатація.
- •15. Шиберні і водокільцеві насоси. Експлуатаційні характеристики. Класифікація, принцип дії, область застосування, конструкції і експлуатація.
- •16. Гідравлічний привід. Конструкція радіально – поршневих насосів і гідромоторов, експлуатаційні характеристики.
- •17. Водоопріснювальні установки. Типові принципові схеми вакуумних установок. Умови здобування дистиляту високої якості.
- •18. Якірно - швартовні машини. Конструкції, експлуатаційні характеристики, гідропривід і схема системи дистанційної віддачі якоря.
- •19. Вантажний електрогідравлічний кран 2кег12/18. Конструкція і технічне його використання.
- •20. Конденсаційні установки, їх види, технічна характеристика, застосування.
- •21. Системи кондиціювання повітря. Призначення, класифікація, принцип дії.
- •22. Теплообмінні апарати. Призначення, область застосування, класифікація, вимоги, будова і принцип дії.
- •23. Конструкція плунжерної електрогідравлічної рульової машини. Експлуатаційні характеристики. Схема гідроприводу і варіанти його використання.
- •24. Робочий процес поршневого компресора. Діаграми стискування, багатоступеневе стискування.
- •25. Автоматична швартовна лебідка з гідравлічним приводом, конструкції, експлуатаційні характеристики, режим роботи.
- •26. Сепаратори палива і масла. Призначення, область застосування. Кінематична схема тарілчастого сепаратора, принцип дії.
- •27. Конструкція компресора холодильних машин, класифікація, експлуатаційні характеристики.
- •29. Схема провізійної холодильної установки. Принцип дії, автоматизація.
- •30. Гідравлічний привід. Конструкція аксіально-плунжерних (поршневих) насосів і гідромоторів, експлуатаційні характеристики.
- •31. Гвинтові насоси. Експлуатаційні характеристики, класифікація, принцип дії, область застосування, конструкція та експлуатація.
- •32. Поршневі насоси. Експлуатаційні характеристики, конструкція, класифікація, нерівномірність подачі і способи її зменшення.
- •33. Конструкція допоміжного обладнання холодильних установок: конденсатора, випарника, масловіддільника, технічне використання.
- •35. Балерні та безбалерні шпілі. Конструкції, експлуатаційні характеристики та їх порівняльна оцінка.
- •36. Повітряні компресори. Технічне використання, обслуговування і ремонт.
- •37. Швартовні лебідки. Вимоги Регістра, експлуатаційні характеристики. Експлуатація, техніка безпеки при експлуатації.
- •38. Поршневі насоси. Несправності та їх усунення.
- •39. Знижується подача і натиск відцентрового насоса: причини і засоби усунення недоліків.
- •40. Знижується подача поршневого компресора: причини і їх усунення.
- •41. Які дії треба виконати, щоб підготувати до пуску суднові насоси?
- •42. Перелічіть дії, які необхідно виконати для підготовки до пуску та роботи повітряного компресора.
- •44. Описати елементи огляду рульової машини перед пуском після стоянки.
- •45. Перелічіть послідовність операцій пуску, розвантаження та зупинки саморозвантажуючого сепаратора палива.
- •46. Які процедури безпеки необхідно виконати при включенні водоопріснювальної установки в замкнутий контур охолодження гд ?
- •47. Осушувальні системи та сепаратори очистки води. Заходи безпечної експлуатації.
- •49. Описати типові системи вентиляції і пожежегасіння машинного відділення судна, види водорозпилювачів.
- •50. Міжнародне законодавство і регіональні законодавства по запобіганню забруднення морського середовища марпол 73/87.
- •51. Рульова машина працює неузгоджено з командами: причини і способи їх усунення.
- •52. Вуглекислотні системи пожежегасіння. Призначення, схеми, вимоги Регістра, класифікація, технічне використання.
- •53. Системи водяного пожежогасіння. Призначення, схеми, вимоги Регістра, технічне використання.
- •54. Норми зберігання стисненого повітря в балонах. Заходи і пристрої безпеки, норми технічної експлуатації балонів (огляди, випробування, ремонт, реєстрація).
- •55. Повітряні компресори, технічне використання, обслуговування і ремонт.
- •56. Системи об’ємного пожежегасіння: паро гасіння, піногасіння та системи сжб.
- •57. Система кондиціонування повітря (комфортна, технічна, одноканальна, двоканальна), схема центрального кондиціонера. Обслуговування систем.
- •58. Як забезпечується регулювання холодопродуктивності холодильної машини?
- •59. Спеціальні системи танкерів: вантажна, зачистна, газовідвідна, інертних газів. Призначення, вимоги Регістра, схеми. Обслуговування.
- •9.9.Грузовая, зачистная и газоотводная системы наливных судов, система обогрева груза
- •60. Зарядка холодильної машини холодильним агентом. Ознаки недостачі фреона в системі і дозарядка. Техніка безпеки.
- •61. Сепаратори палива і масла. Технічне використання, обслуговування і ремонт.
- •62. Поршневі насоси. Технічне використання, обслуговування і ремонт.
- •63. Організація протипожежної боротьби з пожежами на судні.
- •64. Електрогідравлічні рульові машини. Технічне використання, обслуговування і ремонт. Характерні несправності і їх усунення.
- •65. Техніка безпеки при ремонті допоміжного обладнання.
- •66. Системи обробки стічних вод, системи обеззаражування твердих відходів, вимоги Регістру та марпол 73/78, принципові схеми, принцип дії, технічне використання.
- •67. Призначення та устрій шахти машинного відділення.
- •69. Наглядова діяльність за безпекою експлуатації суднових допоміжних механізмів, пристроїв та систем.
- •70. Методи регулювання подачі, аналіз дії об’ємних насосів у трубопровідній мережі.
56. Системи об’ємного пожежегасіння: паро гасіння, піногасіння та системи сжб.
Система паротушения предназначена для объемного тушения пожаров насыщенным водяным паром в топливных цистернах, расположенных выше второго дна, глушителях ДВС, дымоходах паровых котлов, утилизационных котлах и других объектах.
Станцию паротушения (рис. 167) размещают в специальной выгородке. Она представляет собой коллектор 6 в виде трубы с патрубками для присоединения клапанов и трубопроводов. Пар к коллектору 6 подается от коллектора 3 вспомогательных котлов. К нему же подключается трубопровод 4 подачи пара с берега. От распределительного коллектора 6 через запорные клапаны пар подается к защищаемым отсекам и устройствам. Трубопровод пара и коллектор покрывают изоляцией.
В системе паротушения используют сухой насыщенный пар давлением 0,5—1 МПа.
Огнегасительный эффект обеспечивается при подаче не менее 1,33 кг/ч на 1 м3 объема наибольшего защищаемого отсека Пар на пропаривание топливных цистерн отбирают через патрубок 5. к фланцу которого может быть присоединен съемный участок трубопровода. К патрубку 2 через невозвратно-запорный клапан присоединяют съемную трубу или рукав для продувания системы воздухом низкого давления. В нижней части коллектора устанавливают сливную трубу 7 для спуска конденсата в шпигат и контроля плотности закрытия приемных клапанов от котла и с берега.
Система пенотушения предназначена для тушения пожара путем подачи пены на Горящую поверхность либо путем заполнения пеной защищаемого помещения. Систему применяют для тушения пожаров в машинных помещениях, грузовых наливных отсеках, насосных отделениях нфтеналивных судов, закрытых грузовых палубах и других помещениях.
На судах морского флота используют воздушно-механическую пену, состоящую из водного раствора пенообразователя и пузырьков воздуха. Кратностью пены называют отношение объема пены к объему раствора пенообразователя, из которого она получена. Воздушно-механическую пену по кратности разделяют на низкократную (6—12), среднекратную (70—100) и высокократную (950—1000). Кратность пены зависит от принципа действия неногенератора, концентрации пенообразователя в растворе и количества эжектируемого или нагнетаемого вентилятором воздуха в генератор.
В судовых системах пенотушения используют растворы пенообразователей ПО-1, ПО -1Д, ПО-6К, ПО-ЗАИ и МОРПЕН на пресной воде (3—6% для низко- и среднекратной пены и 6—-12% для высокократной). МОРПЕН можно использовать с морской водой.
Системы пенотушения включают два основных узла: дозирующие устройства, в которых получают раствор пенообразователя в воде с заданным процентным содержанием, и пенообразующие устройства. Дозирующие устройства устанавливают на нагнетательном трубопроводе водяного насоса (рис. 168) и на всасывающем трубопроводе (рис. 169).
В схеме на рис. 168, а дозировку осуществляют смесителем 2 типа ПС. Под действием рабочей воды, поступающей из системы водотуше-ния 4, эжектор 2 подсасывает пенообразователь, поступающий из цистерны по трубопроводу 3 к крану 1.
В схеме на рис. 168, б пенообразователь вытесняется из цистерны 4 водой, подаваемой насосом 1. На нормальной дозирующей шайбе 8 возникает перепад давлений в 0,14— 0,15 МПа, под действием которого вода поступает в верхнюю часть цистерны 4 и, отражаясь от отбойного листа 2, заполняет полость над подвижной мембраной 3. Действуя подобно гидравлическому поршню, вода вытесняет пенообразователь через сифонную трубку 7 и дозирующую шайбу 6, обеспечивающую заданную концентрацию раствора, поступающего в трубу 5. Установка обеспечивает точную дозировку при однократном использовании пенообразователя.
На рис. 169 изображена схема дозирующего устройства с автоматическим дозатором и подачей пенообразователя во всасывающий трубопровод насоса. Под действием перепада давлений на нормальной диафрагме 4 вода поступает в левую полость дозатора 1 и открывает клапан, а смеситель 2 образует раствор и нагнетает его во всасывающий трубопровод насоса 5,Часть раствора из нагнетательного трубопровода перепускается к эжектору 2 в качестве рабочей жидкости. При падении расхода раствора пенообразователя в трубопроводе 3 увеличивается противодавление, мембрана дозатора /смещается влево, прикрывая клапан и уменьшая подачу пенообразователя. При увеличении количества работающих пеногенераторов давление в трубопроводе 3 уменьшается и клапан дозатора 1 пропорционально увеличивает подачу пенообразователя. Таким образом, установка автоматически обеспечивает заданную дозировку при любом расходе раствора пенообразователя.
Раствор пенообразователя может подаваться непосредственно в нагнетательный трубопровод системы водотушения. В этом случае к пожарному шлангу вместо водяного пожарного ствола присоединяют пеногенератор средней кратности. Такой способ пенотушения может быть использован в жилых и служебных помещениях. Пену низкой кратности получают в воздушно-пенных стволах (рис. 170, а). Раствор пенообразователя, проходя через сопло 1, приобретает высокую скорость и, попав в дырчатый диффузор 3, подсасывает воздух из окружающего пространства через отверстия корпуса 2, образуя пену. Длина пенной струи достигает 15 м.
Пену средней кратности получают в ручных генераторах (рис. 170, б). Раствор пенообразователя выбрасывается через центробежный распылитель 1 в мелко распыленном виде на двойную мелкоячеистую сетку 4. Через корпус 2 эжектируется воздух, который выдувает из сетки пузырьки, направляя поток пены через насадку 3. Ввиду того что длина струи пены составляет всего 6^—10 м, пеногенератор можно присоединить к пожарному шлангу через трубу-удлинитель длиной 4—5 м с треногой посередине. Промышленность выпускает генераторы пены средней кратности ГВП-100, ГВП-200, ГВП-600, ГВП-1000 и ГВП-2000. Цифра обозначает производительность по пене в литрах на секунду (л/с). Пену низкой и средней кратности используют для поверхностного тушения пожаров.
Пену высокой кратности получают в генераторах с принудительной подачей воздуха (рис. 170, в). Раствор пенообразователя через четыре центробежных распылителя 3 с камерой закручивания смачивает пенообразующие пирамидальные выступы двойной сетки 4. Вентилятор 1 через направляющие обечайки 2 направляет на сетки 4 поток воздуха, образуя пену.
Рис. 170. Пенообразующие устройства
Система объемного химического тушения предназначена для тушения пожаров в судовых помещениях объемным способом парами легко испаряющихся жидкостей. В качестве огнегасительных жидкостей на судах поднадзорных Регистру СССР используют состав БФ-2, представляющий собой смесь из 73% (по массе) бромистого этила (CHSB3) и 27% хладона 114В2.
Эти огнегасящие жидкости обладают высокой эффективностью. Огнегасительная концентрация состава БФ-2 составляет 0,215 кг/м3, а хладона П4В2— 0,20 кг/м3; их недостатком является высокая токсичность. За рубежом огнегасящие жидкости на основе группы галогенов получили название талоны. На зарубежных судах получил распространение галон 1301, так как токсичность его невысокая. В СССР установка на талоне 1301 встречается на судах зарубежной постройки (газовоз «Пабло Неруда»).
Огнегасительная жидкость хранится в двух цистернах, количество ее в каждой из них достаточно для тушения пожара в наибольшем по объему помещении. При хранении огнегасительной жидкости в одной цистерне в ней размещается 115% расчетного количества жидкости. Подача жидкости в защищаемое помещение происходит путем вытеснения ее из цистерны воздухом, поступающим из баллонов.