Мве 78. Назвіть види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Визначте умови ефективної реалізації цих видів дискусії.

"Дерево рішень" (метод усіх можливих варіантів)

Суть методу і його мета:

Ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому.

Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач з великою точністю заносить у колонки переваги і недоліки кожного з них. В ході обговорення учасники дискусії заповнюють таблицю. В якій вказують проблему, варіанти вирішення їх переваги та недоліки .

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу

Суть методу і його мета:

Ця форма дискусії сполучає в собі переваги лекції і дискусії в групі. Група з 3-5 чоловік веде дискусію на зарання обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди.

Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови – 3-5 хвилин. Ведучий повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялись від заданої теми. Ток-шоу добре проводити спареними уроками (1,5 год.)

Дискусія “Мозковий штурм”

Суть методу і його мета:

“Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, в якому здійснюються шляхом вільного висловлювання думки всіх учасників.

Принцип “мозкового штурму” простий. Ви збираєте групу учасники дискусіїв, ставите їм задачу і просите всіх учасників висловити свої думки з приводу рішення цієї задачі: ніхто не має права висловити на цьому етапі свої думки про ідеї інших або давати їм оцінку.

Всі декілька хвилин можна отримати велику кількість ідей, які служитимуть основою для вироблення найбільш розумного рішення.

“Мозковий штурм” можна вважати вдалим, якщо висловлені під час I етапу 5 або 6 ідей служитимуть основою для рішення проблеми.

Дебати

Суть методу і його мета:

Мета учасника дебатів – переконати інших у тому, що його підхід до рішення, проблеми правильний.

Проведення дебатів є ефективним засобом навчання учасники дискусіїв вмінню зрозуміло й логічно сформувати свою позицію, віднаходити переконливі факти й доводи в свою підтримку.

МВЕ. 79. Визначте основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії. Назвіть способи навчальної дискусії. Назвіть способи вирішення дидактичних завдань у процесі дискусії.

Метод навчальної дискусії — суперечка, обговорення будь-якого питання навчального матеріалу. Цей метод ґрунтується на обміні думками між учнями, вчителями й учнями, вчить самостійно мислити, розвиває вміння практичного аналізу і ретельної аргументації висунутих положень, поваги до думки інших. Навчальна дискусія використовується під час спільного розв'язання проблеми класом або групою учнів, її мета — обговорення наукових положень, даних, що потребують безпосередньої підготовки учнів за джерелами ширшими, ніж матеріал підручника. Як метод формування інтересу до знань, вона покликана не лише дати учням нові знання, а й створити емоційно насичену атмосферу, яка б сприяла глибокому проникненню їх в істину, отриманню від цього позитивних емоцій. Під час дискусії учні взаємно збагачуються навчальною інформацією. Одні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спонукає їх до заповнення «прогалин», інші — відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і прагнуть утриматися на такому рівні.

До характерних рис навчальної дискусії М.В.Кларін відносить наступні:

1. Навчальна дискусія діалогічна за самою своєю сутністю — і як форма організації навчання, і як спосіб роботи із змістом навчального матеріалу.

2. Дискусія є одній з найважливіших форм освітньої діяльності, стимулюючою ініціативність учнів, розвиток мислення, рефлексії.

3. Застосування дискусії рекомендується у тому випадку, коли учні володіють значним ступенем зрілості і самостійності в придбанні знань і формулюванні проблем, в підборі і чіткому представленні власних аргументів, в предметній підготовці до теми дискусії.

4. Взаємодія в навчальній дискусії будується не просто на почергових висловах, питаннях і відповідях, але на змістовно направленій самоорганізації учасників — тобто зверненні учнів один до одного для поглибленого і різностороннього обговорення самих ідей, точок зору, проблеми.

5. Сутнісною межею навчальної дискусії є діалогічна позиція педагога, яка реалізується в тих, що робляться ним спеціальних організаційних зусиллях, задає тон обговоренню, дотриманню його правил всіма учасниками.

6. На перших порах використання навчальної дискусії зусилля педагогів зосереджені на формуванні дискусійних процедур. Згодом в центрі уваги педагога виявляється не тільки виявлення різних точок зору, позицій, способів аргументації, їх співвідношення і складання об'ємнішого і багатопланового бачення явищ, але також зіставлення інтерпретацій складних явищ, вихід за межі безпосередньої даної ситуації, пошук особових сенсів. Чим більше учні привчаються мислити, виходячи з контрастних зіставлень, тим значнішим стає їх творчий потенціал.

Мета проведення навчальних дискусій: розвиток критичного мислення студентів, формування їх комунікативної і дискусійної культури.До завдань, які вирішуються в ході дискусії відносять:

§ завдання конкретно – змістовного плану;

До сфери завдань цього роду відносяться: усвідомлення дітьми суперечностей, труднощів, пов'язаних з обговорюваною проблемою; актуалізація раніше отриманих знань; творче переосмислення можливостей їх застосування, включення їх в новий контекст і так далі§

§ завдання організації взаємодії в групі (класі), підгрупах.

До сфери завдань цього роду відносяться: розподіл ролей в групах-командах; виконання колективного завдання; узгодженість в обговоренні проблеми і виробітку загального, групового підходу; дотримання спеціально прийнятих правил і процедур спільної пошукової діяльності і так далі.

§ завдання освоєння конкретних комунікативних і дискусійних розумових умінь (визначення своєї позиції, уміння аргументувати свою точку зору, уміння ставити питання, розуміти підстави вислову опонента і тому подібне)

МВЕ. 80. Обгрунтуйте цілі та особливості застосування методу конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін. Наведіть приклад застосування вказаного активного методу.

Метод кейсів (аналіз конкретних ситуацій) — один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу .

Головна мета навчальної проблемної ситуації — викликати пізнавальний інтерес у студентів (учнів), спрямувати їхню розумову діяльність. Використання методу аналізу конкретних ситуацій рекомендується для поглиблення знань із теми, установлення зв’язку теорії та практики, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях.

Завдяки йому можна ефективно поєднати отримані з різних навчальних курсів знання, досвід, певні вже набуті навички та використати їх комплексно. Окрім цього, вивчення навчальних дисциплін за допомогою кейс-методу стимулює, а інколи й змушує студента активно здійснювати самопідготовку, що сприяє розвитку в майбутньому фахівці таких “професійних чеснот”, як прагнення до самовдосконалення, покращення професійної компетентності, бажання систематичного набуття нових знань.

Це один з небагатьох методів, який дозволяє навчити студента умінням та здатності вирішувати унікальні та нестандартні ситуації, що можуть траплятися в реальному житті та від оптимального вирішення яких може залежати навіть доля підприємства, організації чи компанії.

Наприклад, аналіз ситуації «Падіння курсу національної валюти на фоні загальносвітової фінансової кризи». Мета: активізувати творчу діяльність студентів (учнів) у вивченні інструментів грошово-кредитної політики держави, спираючись на реальну економічну ситуацію, яка склалася в Україні на сучасному етапі.

МВЕ. 81. Спроектуйте основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання студентів.

Метод кейсів (аналіз конкретних ситуацій) — один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу . Наприклад, аналіз ситуації «Падіння курсу національної валюти на фоні загальносвітової фінансової кризи»

Алгоритм проведення занять із застосуванням методу конкретних ситуацій:

Вступ

1)Підготовка (підбір ситуації викладачем).

2)Усний переказ опису ситуації студентам для ознайомлення з його змістом удома.

3)Аналіз опису ситуації студентами в позааудиторний час.

І. Перший етап 1)Пояснення суті методу ситуації студентами.

2)Дискусія з приводу проблеми, поданої в описі, відповідно до суті питань.

ІІ,Другий етап

1)Вибір спільного розв’язання або приблизного вирішення.

2)Вибір остаточного розв’язання або вирішення проблем.

ІІІ. Третій етап

1)Підбиття підсумків (підкреслення моментів, які мають важливе дидактичне значення).

2)Оцінка діяльності студентів.

МВЕ. 82. Охарактеризуйте вимоги до конкретних ситуацій (кейсів) та поясніть суттєві особливості їхньої класифікації.

Метод кейсів (аналіз конкретних ситуацій) — один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу. Наприклад, аналіз ситуації «Падіння курсу національної валюти на фоні загальносвітової фінансової кризи».

Розробка і впровадження у навчальний процес кейсів з метою вивчення економічних дисциплін суттєво посилює дидактичні, інформаційні, комунікаційні вимоги до викладачів-розробників,

Кейси (ситуаційні вправи) у викладанні економічних дисциплін повинні мати чітко визначені характер і мету. Кейси повинні бути правдивими, реалістичними, однак, в той же час, не обтяженими деталями, бути за тематикою зв’язаними з управлінням. Добрим вважається кейс, який відповідає десяти характеристикам якісного кейсу: бути вміло розказаною історією, стосуватися важливої економічної проблеми, описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного управлінського рішення, містити конкретні порівняння, надавати можливість для узагальнення висновків, мати центрального героя, давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше управлінських рішень, бути оптимальним за розміром, містити оптимальний обсяг інформації.

Кожен кейс має задовольняти таким вимогам: відповідати чітко поставленій меті; мати відповідний рівень складності; ілюструвати декілька аспектів життя; не застарівати занадто швидко; бути актуальним на сьогоднішній день; ілюструвати типові ситуації; розвивати аналітичне мислення; провокувати дискусію; мати декілька рішень.

МВЕ. 83. Оцініть позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті (подайте результаті у вигляді таблиці або інтелект карти).

Метод кейсів (аналіз конкретних ситуацій) — один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу . Наприклад, аналіз ситуації «Падіння курсу національної валюти на фоні загальносвітової фінансової кризи»

Переваги (+) та недоліки (-) застосування методу конкретних ситуацій

Переваги (+)

Наближеність до життя. Співпраця учасників обговорення і формування навичок орботи в групах Співпраця студентів (учнів) з викладачем.ї Розмаїття підходів. Формування навичок прийняття рішень. Допомагає адаптації студента до майбутньої діяльності.

Недоліки (-)

Складна методика проведення занять. Відсутність індивідуального підходу. Потреба в модернізованих засобах (спеціальні аудиторії, технічні засоби). Вимагає значних затрат часу; Потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації.