Пднм. 39. Наведіть приклад будь-якої типової суб’єктивної помилки оцінювання, що мала місце у процесі навчання. Охарактеризуйте її.

Досить важливим є дотримання викладачами адекватності, справедливості й об'єктивності оцінювання. До типових помилок у цьому процесі відносять "великодушність", близькість, контрастність, центральну тенденцію, ореол, логічність. Помилки "великодушності" та "поблажливості" проявляються у виставленні завищених оцінок. Особливо це проявлялось за наявної у минулому у вищому навчальному закладі системи процентоманії в оцінці результатів роботи. Помилки "центральної тенденції" проявляються у викладачів, які прагнуть уникати крайніх оцінок (наприклад: не ставлять двійок і п'ятірок). Помилки "ореола" зустрічаються у викладачів, які не ставлять високих оцінок за принципом "Всевишній знає на "5", я - на "4", а "студент" відповідно ...", або позитивна оцінка ставиться лише окремим, наближеним студентам (часто це старости груп). Помилки "контрасту" виявляються в тому, що поведінка студентів оцінюється вище або нижче залежно від рівня знань і ерудиції викладача. Менше досвідчений і організований викладач оцінює студентів вище, ніж той, який має досить великий досвід наукової і педагогічної роботи, відрізняється акуратністю та високою виконавською дисципліною. Оцінка "близькості" знаходить своє відображення в тому, що викладач не може поряд з незадовільною оцінкою поставити п'ятірку, а при незадовільній відповіді відмінника спроможний поставити йому вищу оцінку. "Логічні" помилки проявляються в виставленні оцінок за поведінку і переносі її на предмет, або коли за однакові відповіді виставляються різні оцінки з врахуванням поведінки.

Ефект ореола виникає тоді, коли перша думка про людину є позитивною, то в подальшому всі його проступки будуть оцінюватися з позитивної точки зору, а негативні проступки просто недооцінюватимуться, і навпаки, якщо перше враження негативне, то людину так і сприйматимуть. Такий ефект ореола сприяє виникненню конфліктів в школі: якщо „нерозумний двійочник” то отримати позитивну оцінку чи характеристику практично нереально, і навпаки „відмінник” ніколи не буде запідозрений у негативному вчинку. Такий ореол може стати причиною особистісного чи міжособистісного конфлікту.

Пднм. 40. Поясніть, що таке опосередкована оцінка і чому її не бажано використовувати в навчальному процесі.

Опосередкована оцінка: відповідь учня оцінюється через відповідь однокласника. Така оцінка впливає на формування стосунків у класі. Оцінка одного учня не безпосередньо, а опосередковано через оцінку іншого. Наприклад, Педагог викликає учня чи ученицю, звертається до них з питанням, слухає відповідь, не висловлюючи своєї думки про правильність чи неправильність її. Потім нічого не говорячи цьому учневі, викликає іншого і йому знову ставить те саме питання. Під час відповіді другого учня вчитель починає висловлювати свою думку: «Так, так...». Коли учень закінчує, він говорить: «Це інша річ. Сідай (звертається до другого учня), сідай і ти (звертається до першого учня)». У цьому разі перший учень жодним чином не оцінювався, окрім того, що був викликаний інший учень, котрий одержав потім схвалення. На цій базі смисл слів «сідай і ти» отримує значне розширення, виступаючи формою осуду. Учень не має жодної прямої оцінки, але й такий виклик іншого учня з подальшою прямою оцінкою є для нього переконливим свідченням власне поразки.

Доводилося спостерігати стан учня в таких випадках. Дуже рідко траплялося, щоб така ситуація була сприйнята байдуже і жодним чином не позначилася на учневі. Куди частіше вона виявлялася в тому, що учень сідав чи йшов на місце, опустивши голову, нерідко дістаючи низку глузувань і порівняння його результату з результатом іншого учня. Деякий час після такої ситуації учень перебуває у відчуженні, яке він сам собі створює. Потім зовнішньо він знову набуває звичні пози, слухає, спілкується. У розмовах, що проводилися з такими учнями після уроку, на перерві, через деякий час, виявляється, що учень, нерідко забувши про сам факт, мимовільно починає змінювати своє ставлення до учня, що був партнером по опитуванню. Він часто не може навести мотивів, чому цей учень йому не подобається чи перестав подобатися...