Мве. 63.Вирізніть та охарактеризуйте основні складники методики підготовки та проведення уроку з «Основ економічних знань» в загальноосвітній школі.

Шкільний рівень. Викладання економіки в школах провадить­ся, як правило, за централізовано розробленими програмами. Вже не рідкість і методичні посібники та підручники для вчителів. Проте труднощів і досі вистачає. І програми недосконалі, і підручники су­перечливі, і соціально-економічні обставини підкидають усе нові проблеми.

На наш погляд, наявна програма для учнів старших класів серед­ньої школи може тільки остаточно дезорієнтувати вчителя. Глобальні навчально-виховні задачі курсу просто не можуть бути реалізовані в межах 34 годин. Сам принцип підбору тем не дає змоги старшоклас­никам розібратися у соціально-економічних проблемах, не сприяє ви­хованню людини з економічним способом мислення, цивілізованого підприємця, менеджера, що так потрібні нашій країні. Складність розробки курсу «Економіка» для школи полягає в тому, що, коли його готують викладачі вузів, він стає громіздким і академічним, коли вчителі — дуже поверховим і примітивним. Успіх справи, очевидно, буде можливим лише за об'єднання зусиль усіх зацікавлених осіб (учителів, учених і студентів).

Рівень вузу. Для цього рівня прикладом розробки навчальних програм може бути будь-яка програма, якою студенти КНЕУ корис­туються в процесі економічної підготовки.

Слід зазначити, що в зарубіжних коледжах і вузах кожен студент чітко знає, який предмет, в який час (наприклад, з 8. 00 ранку) він вивчає, коли він може зустрітися з викладачем, коли він отримає спеціальну літературу (наприклад, 9. 00 — 9 50 ранку) і т. п.

Так само у методичному забезпеченні курсу для студентів виз­начені.

— мета курсу,

— література і проблемні завдання,

— система обліку відвідування,

— порядок відповіді на запитання студентів,

— додаткова література,

— порядок іспитів,

— градація екзаменаційних балів,

— таблиця оцінки знань студента,

— практичні заняття (екскурсії) з предмета.

До навчально-методичного комплексу економічної" дисциплі­ни входять:

— робочі програми курсів;

— підручники або навчальні посібники, — практикуми та тренінги з самостійної роботи;

— тести для навчання та контролю засвоєння предмета;

— наочний та роздатковий матеріал,

— ситуаційні та навчальні ігри і т. ін.

Рівень навчання дорослих (післявузівська підготовка). Ефективні програми навчання підприємництву використовують методи дослідження ринку, сучасні освітні теорії та способи оціню­вання. Подані нижче пункти можуть бути орієнтиром для розробки програм для різних культурних середовищ.

Практика свідчить: добре засвоюються ті програми навчання, які мають гнучку внутрішню структуру і відповідний зміст Корисно також робити програми більш вибірковими.

Цікавою формою активізації методики викладання еконо мічних дисциплін є залучення тих, хто навчається, до планування навчальної програми курсу. Це створює справжню творчу атмос­феру. Співучасть учнів у виборі проблем і форм навчання (рольових ігор, ситуацій тощо), робить його більш свідомим і цікавим.

При цьому чим більше ступенів свободи в учня, тим більш усві­домленим є запам'ятовування та розуміння, точніше, розуміння та залам 'ятовування.

Іншою формою активізації методики навчання є модульний або блочно-модульний принцип побудови навчальних програм і навчального процесу в цілому. Модуль — це відносно самостій­на частина навчального курсу, що містить одне або кілька близь­ких за змістом і фундаментальних за значенням понять (законів, принципів). Зміст модуля викладач у стислій формі пояснює на оглядово-установчій лекції на початку вивчення кожного з них. Основна увага приділяється провідним ідеям змісту, ставляться дискусійні питання, формулюються завдання для самостійної робот проводяться тьюторські заняття. На кожному тьюторському занятті загальній дискусії передує письмова контрольна робота з теми, розв'язування проблемних задач, аналіз ігрових ситуацій.

Отже, вдосконалення методики навчання економічним дисцип­лінам передбачає:

— перегляд навчальних програм з метою детального відпрацюваннявання їхнього змісту та обсягу;

— облік дидактичних і методичних особливостей різних еко­номічних дисциплін і різного рівня їх засвоєння;

— розробку часткових методик викладання економічних дисци­плін на основі активізації процесу навчання