31. Схили і схилові процеси.

Якщо проаналізувати, які форми рельєфу найбільш поширені на поверхні Землі, то ними виявляться схили. І гори, і річкові долини, і яри, і береги морів мають схили. Що включає в себе поняття “схил”. Схил - кожна нахилена поверхня між кульмінацією підвищення і його плоским підніжжям (або дном долини), в межах якої в переміщенні речовини визначальну роль відіграє складова сили тяжіння, зорієнтована вниз по схилу. За довжиною схили поділяють на: довгі (понад 500 м), середні (50-500 м), короткі (до 50 м). За формою - на прямі, випуклі, ввігнуті, ступінчасті. За крутизною - на слабонахилені (1-2°), середньонахилені (3-5°), сильнонахилені (6-15°), стрімкі (16-35°), дуже стрімкі (35-55°), урвища (більше 56°). Всі процеси, які відбуваються на схилі, які його формують і модифікують, можна віднести до групи схилових процесів. Схилові процеси - сукупність процесів утворення схилів шляхом зміщення матеріалу зі схилу з подальшим його транспортуванням і акумуляцією біля підніжжя. В рельєфі земної поверхні схили займають понад 80%, решта - це субгоризонтальні поверхні, тобто майже схили. Тому впевнено можна стверджувати, що схилові процеси відбуваються скрізь (або майже скрізь) і завжди. Процеси на схилах відбуваються завдяки наявності на них кори вивітрювання шляхом її переміщення під впливом сили тяжіння за співучастю води, льоду, снігу і живих мікроорганізмів. Виявляється, що інтенсивність і специфіка руху матеріалу по схилу залежить від: 1) його крутизни, 2) особливостей гірської породи, з якої складений схил, 3) зволоження схилу, 4) наявності рослинного і ґрунтового покриву. Співвідношення між складовою сили тяжіння і силами зчеплення визначає хід процесів на схилах. Розглянемо це явище детальніше. В межах кожної нахиленої поверхні сила тяжіння проявляється за допомогою двох складових сил: “тримаючої” сили, напрямок якої відповідає напрямку падіння схилу, і “відриваючої" сили, спрямованої перпендикулярно до схилу. Коли кут нахилу схилу незначний, сила тяжіння проявляється в тримаючій силі; при збільшенні кута нахилу збільшується відповідно відриваюча сила. Відриваюча сила - причина зміщення матеріалу по схилу. Чим більше напрямок відриваючої сили наближений до напрямку сили тяжіння, тим швидше матеріал переміщується по схилу. У процесі його переміщення виникають сили, які протидіють цьому - сила зчеплення й сила тертя. Рух мас по схилу - це і є схиловий процес, а вірніше схилові процеси, до яких ми відносимо обвалювання, осипання, сповзання, відсідання матеріалу, площинний змив, масовий рух плаща уламків (дефлюкцію, соліфлюкцію, крип тощо). Інтенсивність і специфіка руху матеріалу по схилу залежить від кількох факторів: крутизни схилів; літології порід, з яких складається схил; зволоження схилу; рослинного і ґрунтового покриву. Поєднання цих факторів і роль кожного з них визначають характер переміщення матеріалу по схилу, тобто тип схилового процесу. На схилах крутизною 35-37° (більше за крутизну природного укосу) переважає обвалювання і осипання. Частка крутих схилів, на яких відбувається осипання і обвалювання, становить менше 2%, тому що більшість схилів крутизною понад 35° покрита плащем відкладів. Вище снігової лінії обвали і лавини повністю визначають характер розвитку схилів. На схилах крутизною менше кута природного укосу, але більше 12-15° на зміну обвалам і осипанню приходять зсувні процеси, для яких необхідні відповіднігідрогеологічні умови і літологія. Зсуви супроводжують делювіальний змив і масовий рух плаща уламків, якими покритий схил. Масовий рух уламків, а включає він і дефлюкцію, і соліфлюкцію, і крип, відбувається навіть на слабонахилених (1-2°) схилах. Існує цілий ряд класифікацій схилів за процесами, які на них відбуваються. Скажімо, Спиридонов (1970) виділяє: Гравітаційні (обвальні, осипні, лавинні) схили крутизною 35-40°, в межах яких процеси відбуваються внаслідок дії сили тяжіння. Схили блокових рухів (зсувні, відсідання, зсування-опливання), крутизною 20-40°. Процеси в межах цих схилів відбуваються за співучастю підземних вод. Схили масового зміщення плаща пухких відкладів (соліфлюкційні, . дефлюкційні), крутизною 2-40°. Делювіальні схили різної крутизни. За Воскресенським (1971) процеси на схилах можна віднести до 4 груп: Процеси масового переміщення уламкового матеріалу на задернованих схилах. Зсувні процеси. Обвальні й осипні процеси. Делювіальні процеси.В основу класифікації процесів на схилах, запропонованої Клімашевським (1995), покладено поділ всіх процесів, що відбуваються на схилах на дві групи: на масові, або інакше, гравітаційні [з лат. gravitas - тягар, вага], тобто такі, в яких основною силою, яка спонукає до руху, є сила тяжіння, меншу, натомість, роль відіграє вода, сніг, лід тощо; і делювіальні [з лат. deluo - змиваю], в яких основним фактором руху є вода. До речі, колись всі схилові процеси називали делювіальними, але це не вірно, адже делювій - це відклади, утворені виключно внаслідок вимивання дощовими і талими водами найдрібніших мінеральних частинок на схилі і осадження їх біля підніжжя схилів.