21.Світовий досвід рефінансування комерційних банків

1) ФРБ США традиц. рефін. КБ шляхом надання прямих ломбардних кредитів (кредити регулюв., сезонні, надзвичайні кредити);

ФРС США має «дисконтне вікно», з якого рефінансуються банки, якщо: 1) виникає непередбачена потреба в коштах у зв’язку з розширенням активних операцій, насамперед кредитів; 2) якщо обслуговується банк, клієнтами якого є переважно сезонні вир-тва; 3) якщо потрібна екстрена допомога для фінансування стабілізації банку.

2) Європей. С-ма централ. Банків . Європ. Центральний банк визначає порядок рефінансування ком. Банків, але безпосередньо рефінансування банків єврозони здійснюється нац. Центр. Банки.

В Європі переважно ломбардні кредити надаються під векселі і казнач зобов’язання.

Для ЦБ світу найхарактернішими методами рефінансування є: під заставу казначейських і комерційних векселів; під заставу облігацій; угоди про зворотній викуп; стабілізаційні кредити.

Основні методи рефінансування:

1)надання прямих ломбард. Кред. «овернайт» через постійно діючу лінію рефінансування під найв. % ставку на грошовому ринку;

2)Надання ломб. Кредитів шляхом проведення тендерів;

Всі кредити надаються під заставу ц.п., які поділяються на 2 категорії:

-державні ц. п. і боргові зобовязання Європей. Центр. Банку;

-заг. Порядок включень ц.п.до цієї категор. Сусп. ЄЦБ, а конкретний перелік ц.п.-ц.б. єврозони, наприклад: Бундесбанк. Надає кред. КБ під заставу комерц. Векселів і кредит. Зобовяз. Клієнтів ком. Банків.

Щоб отримати такий кредит до ком банку висуваються такі вимоги:наявність банківської ліцензії; відсутність простроченої заборгованості за кредитами ЦБ; дотримання вимог б о і звітності; виконання екон нормативів.

Більшість ЦБ використовує цп в угодах РЕПО. Ця угода складається з 2 частин: 1) продавець зобов’язаний продати цп, а покупець- викупити його і надати кредит; 2) гроші повертаються до продавця цп, а покупець продає їх.

22.Розвиток кредитних відносин нбу з комерційним банком

Еволюція кредитних відносин НБУ з комерц. Банками:

1) 1992 р –кредити в економіку видавались згідно рішень уряду і за пріоритетом ВР і Кабміну. (переважно ці гроші йшли на залік взаємної заборгованості підприємств, фінансування с/г ); 2) 1993р –обсяги кредитної емісії зросли в 30 разів і 70% всіх коштів йшли в с/г. емісійні кредити в цей час за пільговими ставками, які нижчі темпів інфляції. Це пришвидшує знецінення грошей; 3) після 1993р обсяги кред емісії зменшуються.

З 1994 р підтримка ліквідності банків опосередкована – кредити на цільових умовах отримують підприємства з метою зберегти їх державну власність. Такі кредити не повертались, в результаті погіршується ліквідність банків, потрібні нові емісійні кредити; 4) в другому півріччі 1994 р виникають кредитні аукціони, де банки безпосередньо отримують кредити;

1 етап: до сер.1994 р. – НБУ проводить політику селективного адресного рефінансув. КБ;

2 етап: 1994-1998 рефін. Банків шляхом провед.кред.тендерів (процентні за американ. Моделлю);

3 етап: 1995 –донині ЦБ надає стабілізаційні кредити;

Після 1996 рефінансування активно розвивається, виникають відкриті кредитні аукціони, операції РЕПО, стабілізаційні кредити.

1995-2001 НБУ надає ком.банкам прямі ломбардні кредити. НБУ надає ком.банкам прямі ломбардні кредити під заставу ОВДП.

1997-донині НБУ рефін. Ком.банки щляхом проведення операцій прямого РЕПО.

2001-донині НБУ за досвідом ЄЦБ надає банкам кредити овернайт і тендерні кредити.

2002-2004 рр.-НБУ запров. Довгостроков. Кредитування банків;

2006-2008 рр. НБУ надавав довгострокові кредити під заставу майнових прав на кошти банк.депоз., розміщ.в НБ.

2008. -рефінанс.банків.шляхом проведення операцій з валютними свопами.