16.Прогнозування видач готівки з кас банків на оплату праці.

Для прогнозування готівкового обігу ТУ викор. звітність КБ про касові обороти. А також характеризує тенденції що характерні грошовому обігу. Прогнози склад. щоквартально з розподілом за місяцями кварталу.

За основу розрахунку береться фонд оплати праці, з якого виключаються безготівкові утримання з з.п. і безгот. перерах з.п. на банк. рахунки. До отримання суми додається зарплата, що виплачується в кварталі, на який склад. прогноз за рах. фонду з.п. наступного кварталу і віднімається з.п., що виплачується в попередньому кварталі, але, яка включ. у фонд зарплати кварталу, на який склад. прогноз.

17.Повноваження нбу як емісійного центру готівкового грошового обігу. Характеристика платіжних та неплатіжних грошових знаків.

Повноваження НБУ:

1. еміс. грош. знаків на монопольних засадах; 2)виготовлення грош. знаків(банкнот і монет); 3) визначає номінали банкнот і монет, формування оптимального номінального ряду банкнот і монет; 4) регулює купюрну структуру банкнот і монет, формування їх опримального номінального ряду; 5) визначає дизайн грошових знаків; 6) визнач. сист. захисту грош. знаків від підробки (2 групи елементів захисту: в процесі виготовлення банкнотного паперу, та під час друкування банкнот); 7) встановлення правил визначення платіжності та обміну платіжних знаків; 8) затверджує графічний знак гривні; 9) виготовл. та реалізація пам’ятних, ювілейних, інвестиц. монет. План виготовлення розробляє департамент гот. обігу, затверджує правління (найменування монети, метал, вага, розмір, номінал, тираж, строк випуску в обіг, якість карбівання(найвища ГРУФ)); 10) регулює гот. обіг; 11) регул. порядок інкасації та перевез. гот.; 12) прогнозує гот. обіг; 13) аналізує стан, структуру, динаміку гот. обігу і вживає заходів щодо його оптимізації.

Характеристика платіжних та неплатіжних грошових знаків.

Грош. знаки поділ. на 3 групи: платіжні, неплатіжні, сумнівні. Платіжні поділ.: придатні до обігу, непридатні до обігу (зношені. сильно зношені, з дефектом виробника), підроблені (фальшиві і перероблені), сильно пошкоджені грош. знаки (від поч. площі банкноти залиш. менше 55%) – банки не приймають і не обмінюють.

Для визначення площі банкноти викор. спец. сітку, яка скл. з 200 клітинок (20*10). Вона наклад. на банкноту і визнач.: Н1 – к-сть клітинок, які повністю не закриваються банкнотою; Н2 – к-сть кліт. які частково закрив. банкнотою. За формулою визн. S банкноти, що зберігається :(200-Н1-0,5Н2)/2.

Сумнівні банкноти (існує сумнів щодо їх справжньості) направл. на експертизу до НБУ.

35.Охарактеризуйте чинну в Україні систему гарантування банківських вкладів (призначення, умови функціонування, джерела коштів для гарантування депозитів, гарантована сума та порядок відшкодування депозитів).

У сучасних умовах у більшості ринкових економік функціонують спеціальні системи гарантування (страхування) вкладів (депози­тів). Вони гарантують вкладникам банку у разі його банкрутства відшкодування їхніх вкладів у повному обсязі. Основні цілі, які держава намагається досягти при створенні системи гарантування вкладів: 1) сприяння створенню і мобілізації заощаджень, що має важ­ніше значення для забезпечення реальних інвестицій в економіку; 2) підвищення ступеня довіри до банківської системи; 3) забезпечення стійкості банківської системи і грошового обороту; 4) захист дрібних вкладників від ризиків, які вони не спромо­жні оцінити і врахувати у своїх економічних рішеннях.

Система гарантування депозитів в Україні регламентується ЗУ «Про фонд гарантування вкладів фіз. осіб». Згідно з ним: 1) вітчизняні банки зобов’язані страхувати лише вклади фіз осіб; 2) гарантування депозитів є обов’язковим для всіх комерц банків, які залучають вклади від фіз. осіб, крім Ощадбанку; 3) фонд гарантування вкладів відшкодовує залишки вкладів лише у разі їх недоступності; 4) у суму відшкодування включаються і нараховані відсотки за вкладом.

Джерела формування фонду:

1. Початкові збори з банків – 1% статутного капіталу;

2. Регулярні збори з банків – 2-чі на рік по 0,25 суми вкладів;

3. Спеціальні збори;

4. Кошти НБУ .

5. Доходи від козміщення коштів в державні ЦП;

6. Кредити.

Відшкодов. Вклади лише фіз..осіб , розміри відшкодов. Вклади (%) , які в сумі становлять не більше 150 000 грн.

Гарантування вкладів певною мірою гарантує їх ліквідність, а також сприяє запобіганню масового вилучення вкладів із банків.

У разі поліпшення ситуації в банку Фонд приймає рішення про поновлення статусу такого банку як постійного учасника Фонду. У разі погіршення ситуації в банку і відкликання Національним банком України ліцензії на здійснення банківської діяльності банк за рішенням Адміністративної ради Фонду виключається зі складу учасників Фонду.

Основні джерела формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:

― початкові збори з банків — учасників Фонду у розмірі 1 % від зареєстрованого статутного капіталу;― регулярні збори з банків — учасників Фонду — двічі на рік по 0,25 % від загальної суми вкладів, у тому числі нараховані проценти;― спеціальні збори з банків — учасників Фонду;― кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 млн грн;― доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;― кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;― інші джерела. Об’єктом гарантування виступають вклади фізичних осіб в національній та іноземній валютах, у тому числі нараховані проценти, розміщені на іменних рахунках у банку — учасникові Фонду чи залучені банком у формі емітованих ощадних сертифікатів. Відшкодування вкладів в іноземній валюті здійснюється у національній валюті України. Фонд виплачує відшкодування вкладникам банку, що ліквідується, на суму вкладу і нарахованих процентів, але не більше 3 тис. грн на одного вкладника.

Фонд не відшкодовує коштів за вкладами таким категоріям вкладників:

― членам наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними;― працівникам незалежних аудиторських фірм (аудиторам), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;― акціонерам, частка яких перевищує 10 % статутного капіталу банку;― вкладникам, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові проценти та мають фінансові привілеї, що призвело до погіршення його фінансового стану;― вкладникам банків — тимчасових учасників Фонду, вклади яких були розміщені після переведення банку до категорії тимчасових, та деяким іншим вкладникам.

Процедура відшкодування Фондом коштів вкладникам банку, що ліквідується, передбачає такі дії:― Національний банк України інформує Фонд про відкликання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності та про ліквідацію банку — учасника Фонду;― Фонд приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам банку, що ліквідується, і через засоби масової інформації повідомляє про порядок відшкодування коштів за вкладами;― Фонд визначає одного чи кількох банків-агентів, уповноважених здійснювати виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду, та укладає з ним угоду;― ліквідатор банку протягом 20 днів з дня настання недоступності вкладів надає Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладів і нарахованих процентів;― Фонд перераховує на рахунок, відкритий у банку-агенті, суму відшкодувань за вкладами банку, що ліквідується;― банк-агент протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів виплачує відшкодування коштів вкладникам банку, що ліквідується;Фонд протягом трьох років з дня настання недоступності вкладів розглядає звернення громадян, які не одержали відшкодувань за вкладами протягом установленого тримісячного строку