- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
Признание римскими юристами реальности естественного права, которое включается в право вообще, и, в то же время, отсутствие в римском правопонимания специального понятия позитивного права (как отрицание естественного права, его своеобразной противоположности) означало, что в трактовке римских юристов естественное право, как и любое другое право, которое они признавали, относится к действующего права и является его специфической составной частью (компонентом и свойством права вообще), а не только теоретико-правовой конструкцией и категорией, не только "чистым" понятием, внешним для нормы права и принципов фактически действующего права.
Это обстоятельство четко присутствует в различных классификациях и определениях права, его давали, римские юристы. Так, Ульпиан в своем разделении (ставший классическим) всего права на публичное (право, которое "касается положения Римского государства") и частное (право, которое "касается пользы отдельных лиц") отмечает, что, в свою очередь, "частное право делится на три части, поскольку оно состоит из естественных предписаний, из (предписаний) народов и (предписаний) гражданских ". "Части" - это не изолированные и автономные разделы права, а взаимодействующие и взаемовпливаючи компоненты и свойства, теоретически отделяемые в структуру реально действующего права в целом.
Требования и свойства естественного права пронизывают собой не только гражданское право, но и право народов (jus gentium), которое означает право, общее для всех народов, а также, частично, и право международных отношений. "Право народов, - отмечает Ульпиан, - это то, которым пользуются народы человечества; можно легко понять его отличие от естественного права: последнее является общим для живых существ, а первое - только для людей в их отношениях между собой". То есть, право народов выступает, как часть естественного права, и различие между ними проводится только по кругу субъектов. Римский юрист Гай подчеркивает: "Все народы руководствуются законами и обычаями, пользуясь частично своим собственным, частью правом, общим для всех людей".
Идею взаимосвязи и единства различных составляющих права наиболее четко выразил юрист Павел: "Слово" право "используется в нескольких смыслах: во-первых," право "означает то, что всегда является справедливым и добрым, - такое естественное право. В другом смысле "право" - это то, что полезно всем или многим в некоем государстве, - это гражданское право. Все эти понимания одновременно присутствуют в общем понятии "права".
Включение римскими юристами естественного права в понятие права в целом соответствует их основополагающую представлении о праве, как моральное явление.
14 Вчення про державу і право середньовіччя
Средневековый образ государства и права основан на религии. Католическая церковь в Западной Европе и, в меньшей мере - православная на востоке Европы -
были единственно объединяющими население и государства центрами. Образование и наука были возможны только в рамках церкви. Характерным для юридической науки средневековья было объединение эмпирического подхода (на основе опыта), свойственного римской юриспруденции, и диалектического метода познания, заимствованного у греческих философов. На этом объединении была построена схоластическая система исследования политико-правовых явлений.
Юриспруденция и государствоведение находились на периферии внимания философов. Вопросы развития государства и права самостоятельного значения не имели. Споры шли по проблемам соотношения религии и права, церкви и государства. Особое место в этом смысле занимали идеи универсальной христианской державы, соответствующей универсальной христианской религии и церковной организации Средневековое юридическое мировоззрение отличалось партикуляризмом: не существовало общих, абстрактных понятий власти и права. Теоретическое знание отличалось узким прагматизмом и, за редкими исключениями, призвано было обосновать превосходство духовной власти над светской, религии над правом. Наконец, средневековой юридической мысли в выс- шей степени были присущи сословность и антииндивидуализм: равенство людей признавалось только перед Богом, человек не воспринимался вне общественной иерархии. Т.к. не было принципа правового равенства, не могло быть и речи о системе прав человека.