- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
-
Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
Общественный договор.
Общественный договор у Канта есть соглашение нравственных индивидов об идеале государства. Если просветители относили его к далекому прошлому, то для Канта общественный договор - это основание правового государства, к которому люди как моральные индивиды должны стремиться. <Этот договор есть всего лишь идея разума, которая, однако, имеет несомненную (практическую) реальность в том смысле, что он налагает на каждого законодателя обязанность издавать свои законы так, чтобы они могли исходить из объединенной воли целого народа, и что на каждого подданного, поскольку он желает быть гражданином, следует смотреть так, как если бы он наряду с другими дал свое согласие на такую волю>. Таким образом, общественный договор у Канта
есть способ морального ограничения государственной власти.
Принципы построения гражданского общества и правового государства.
Согласно определению Канта, государство - это соединение множества людей, подчиненных правовым законам. Отметим, что в трудах Канта нет термина <правовое государство>. Но, по сути, Кант не мыслил иного идеала государственности, кроме правового. По его словам, <гражданское состояние, рассматриваемое только как состояние правовое, основано на следующих априорных принципах:
1) свободе каждого члена общества как человека;
2) равенстве его с каждым другим как подданного;
3) самостоятельности каждого члена общности как гражданина>.
-
Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
Свобода.
С точки зрения Гегеля, содержанием, результатом и целью всего хода всемирного исторического развития (развития объективного, или мирового духа) есть свобода. В разные периоды всемирной
истории на ее авансцену выдвигаются те или иные народы, наиболее полно воплощающие тенденции развития мирового духа.
История впервые начинается на Древнем Востоке, где свобода впервые зародилась, но была задушена деспотией. В деспотии свободен только один человек - правитель. Далее объективный дух продвинулся в античные демократические или аристократические государства, где появилось уже осознание свободы как ценности, но лишь немногие стали подлинно свободными, а большая
часть оставалась рабами. Начало третьего этапа развития мирового духа Гегель связывает с возникновением христианства и его распространением у германских народов, когда начал осознаваться принцип всеобщности свободы. Его современным воплощением Гегель считает конституционную монархию.
Таким образом, смысл истории, по Гегелю, заключается в неуклонном движении от рабства к свободе, в процессе которого человек создает государственно-правовой мир свободы.
Право.
Идея права, по мнению Гегеля, в своем развитии проходит три ступени: абстрактное право, мораль и нравственность. Т.е. перед нами диалектическая триада, каждый последующий член которой отрицает (<снимает>) предыдущий.
Первая ступень - абстрактное право. Абстрактное право построено на принципе формального равенства индивидов и свободы действий в пределах, определенных запретами (в категориях современной юриспруденции это общедозволительный тип правового регулирования).
Второй этап в развитии идеи права - мораль, представляющая собой бытие права на субъективном уровне. Если в абстрактном праве свободная воля определяется внешним образом при помощи запретов, то в морали - намерениями и помыслами индивида. Мораль есть сфера внутренних побуждений человека (автономия личности), которую невозможно подвергнуть принуждению.
Третья, высшая, ступень осмысления права человеком - нравственность. Ключевое понятие нравственности - обязанность. На основе абстрактного права (внещней свободы) и морали (внутренней свободы) и одновременного преодоления (снятия) их противоречия, индивид формирует для себя линию поведения, где субъективное право тесно переплетается с обязанностями.
Вступая в различные сообщества, индивиды добровольно и сознательно подчиняют свои поступки общим целям, что и означает реализацию гегелевского понимания свободы как осознанной необходимости. На этой стадии развития идеи права возникает семья, гражданское общество и государство.