- •Держава і право у релігійно-філософських вченнях стародавньої Індії.
- •2. Політико-правова думка стародавнього Китаю
- •3. Модель ідеальної держави, її основні компоненти, функції та методи управління у вченні Конфуція
- •4.Витоки права у вченнях стародавніх грецьких філософів досократівського періоду
- •5. Обґрунтування права та ідея виникнення держави у вченні Протагора
- •6. Філософсько-правові погляди Сократа
- •7. Критерії класифікації та характеристика форм держави у вченні Платона
- •8. Виникнення, сутність, елементи держави та її форми у вченні Арістотеля
- •9. Правове вчення Арістотеля (поняття право та його складові).
- •10. Вчення про історичні та змішану форми держави Полібія.
- •11. Походження держави її форми та сутність у вченні Цицерона
- •12. Поняття та визначення права у вченні Цицерона
- •13 Підходи до розуміння природи права у римських юристів, види права та їх характеристика
- •14 Вчення про державу і право середньовіччя
- •15. Походження та сутність держави у вченні Августина Блаженного
- •16. Поняття, класифікація та характеристика видів права у вченні Томи Аквінського
- •17. Основні елементи та сутність державної влади у вченні Томи Аквінського
- •18. Вчення про державу і право часів Відродження - загальна характеристика
- •19. Принципи політичного правління у вченні Макіавеллі
- •20. Походження, поняття та ознаки держави у вченні ж.Бодена
- •21. Вчення ж. Бодена про суверенітет: поняття суверенітету та його ознаки.
- •22. Визначення поняття права у вченні Гуго Гроція
- •23. Сутність держави та засоби володарювання в концепції г.Гроція
- •24. Поняття “природне право” та “природний закон” в концепції т. Гобса, порівняльна характеристика
- •25. Форма, мета та функції держави в концепції Томаса Гобса
- •26. Основні положення концепції походження держави Дж. Лока, поняття та функції держави
- •27. Концепція прав людини Дж. Лока
- •28. Дж. Локк про гарантії політичної свободи: визначення та характеристика
- •29. Підходи до розуміння та тлумачення змісту поняття «природне право» у вченнях Античності, Середньовічча та Нового часу – порівняльна характеристика.
- •30. Зміст понять природний, позитивний закон та їх порівняльна характеристика, характер взаємозв’язку природного закону та індивідуальної свободи (за Вольтером)
- •Теорія народного суверенітету ж.-ж. Русо, особистість та її права
- •Походження та розвиток суспільства і держави у вченні ж.-ж.Русо, поняття суспільного договору
- •Право і закон в концепції Монтеск’є, зміст та співвідношення понять.
- •Фізичні та духовні фактори розвитку політико-правових інститутів суспільства, їх характеристика та вплив на розвиток форм держави у вченні Монтеск’є
- •Політико-правові вчення в сша у період боротьби за незалежність: загальна характеристика
- •Поняття та визначення права у філософсько-правовій концепції і. Канта
- •Зміст понять природне право та позитивне, система позитивного права та її характеристика у вченні і.Канта
- •Принципи побудування громадянського суспільства та правової держави у вченні і.Канта, поняття суспільного договору та народного суверенітету. (нет народного суверенитета)
- •Поняття та етапи розвитку свободи і права у вченні ф.Гегеля
- •Громадянське суспільство: поняття та характеристика (за ф.Гегелем)
- •Поняття “держава” у вченні ф.Гегеля: суб’єктивна та об’єктивна сторони держави і їх характеристика
- •Походження та визначення права у вченні р.Ієринга
- •Вчення р.Ієринга про державу
- •Основні положення вчення г. Еллінека про суверенітет
- •Витоки права та його обґрунтування у вченнях представників історичної школи права
- •Правове вчення к.Савіньї
- •Правове вчення г.Пухти: джерело обов’язкової сили права
- •Принцип утилітаризму та обґрунтування права в концепції Дж. Бентама
- •Вчення Дж. Бентама про державу, поняття суверенітету
- •Держава як джерело права у вченні Дж. Остіна
- •Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
- •Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
- •Свобода особистості та її гарантії у вченні Дж. Мілля
- •Походження та типологія суспільства і держави в концепції г. Спенсера
- •Співвідношення держави і особистості у вченні г.Спенсера
- •Функція та форма держави у вченні б.Констана
- •Правове вчення б.Констана, поняття особистої та політичної свободи - характер взаємозв’язку
- •Поняття демократії, свободи та рівності у вченні Алексіса де Токвіля, гарантії свободи особистості у демократичній державі
- •Підхід до розуміння права у вченні о.Конта.
- •Теорія соціократичної держави о.Конта
- •Політико-правові вчення соціалістів-утопістів (Сен-Симон, Фур’є, Оуен)
- •63.Основні положення теорії походження та сутності держави і права к.Маркса і ф.Енгельса.
- •64. Вчення про державу і право в.Ульянова (Леніна)
- •Обґрунтування природного права у вченні є.Трубецького
- •66.Вчення про право г.Шершенєвича: видова ознака правових норм та їх відмінність від норм соціальних; визначення права.
- •67. Поняття права і закону в концепції м.Коркунова.
- •Обґрунтування права в концепції б. Чичеріна.
- •Б. Чичерін про форми людських спілок: види, характеристика.
- •Обґрунтування права в концепції п.Новгородцева.
- •71.Тлумачення права в концепції л.Петражицького.
- •Обґрунтування поняття “право” у вченні б.Кістяківського.
- •73.Концепція правової держави б.Кістяківського, принцип побудування, функції, співвідношення права і влади, особистості і держави
- •74. Філософсько-правові погляди г.Сковороди.
- •75.Ідея панслов’янської федерації (м. Костомаров, г. Андрузський), принципи організації та розподілу влади.
- •Поняття політичної свободи та принципи державного устрою у вченні м.Драгоманова.
- •77.Обґрунтування принципу автономії та федералізму в концепції м.Грушевського
- •78.Класократична теорія держави в.Липинського.
- •79.Правові теорії хх ст. загальна характеристика
- •Походження та сутність права в концепції є.Ерліха.
- •81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.
- •82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).
- •Поняття право в концепціях р.Штаммлера і г. Радбруха.
- •Правове вчення ж.Марітена.
- •85.Особливість підходів до розуміння поняття “право” в концепціях юридичного позитивізму Дж. Остіна, г.Кельзена, г. Харта: порівняльна характеристика
- •86. Поняття та основний принцип правової держави в концепції ф. Хайєка.
- •87. Технократичні концепції держави та їх загальна характеристика.
- •88.Теорії держави в. Паретто та г.Моска.
- •89.Концепції плюралістичної демократії та їх загальна характеристика.
- •90.Модель тоталітарної держави та її обґрунтування у фашистський, націонал-соціалістський та більшовицький доктринах (б.Муссоліні, а.Гітлер, й.Сталін, а.Вишинський).
-
Вчення Дж. Остіна про право: визначення права, види права, джерела права
Остин,будучи позитивистом и противником естественно-правовой доктрины, в то же время использовал понятие <право> в двух смысловых значениях.
Право в широком смысле слова представляет собою правила поведения, установленные дляодних разумных существ другими разумными существами, имеющими над ними власть. Таковы божественное право (религия) и человеческое право.
К человеческому праву относится право в строгом смысле (позитивное право). Под ним Остин понимает приказ государственной власти, обращенный к управляемому, обязательный для подчиненного под угрозой применения санкции в случае невыполнения приказа. В понимании Остина, норма поведения получает юридический характер только тогда, когда она, во-первых, сформулирована сувереном, во-вторых, ее исполнение обеспечено принудительной силой.
К человеческому праву Остин также относит правила, установленные общественным мнением: международное право, правила моды, этикета и законы чести. Остин называл все эти разновидности нормативного регулирования термином <позитивная мораль>. Таким образом, право в широком смысле включает в себя божественное право, позитивное право и позитивную мораль.
-
Поняття народно-представницької держави у вченні Дж. Мілля та її функції
Представительное правление. Свобода индивида первична по отношению к политическим структурам. Это обстоятельство ставит государство в зависимость от воли и умения людей создавать и налаживать нормальное человеческое общежитие. Признание такой зависимости побуждает Милля пересмотреть раннелиберальную точку зрения на государство. Он отказывается видеть в нем учреждение, плохое по самой своей природе, от которого лишь страдает хорошее, неизменно добродетельное общество. <В конце концов, государство всегда
бывает не лучше и не хуже, чем индивиды, его составляющие>.
В рассуждениях о представительном правлении Милль проводит одну из главных своих политических идей - идею непосредственной причастности народа к устройству и деятельности государства, ответственности народа за состояние государственности. Представительное
правление учреждается по выбору народа, предрасположенного принять данную государственную форму. Это во-первых. Во-вторых, <народ должен иметь желание и способность выполнить все необходимое для ее поддержки>. Наконец, в-третьих, <этот народ должен иметь желание и способность выполнять обязанности и функции, возлагаемые на него этой формой правления>. Потому главное условие существования достойного государства - самосовершенствование народа. Идеальным типом государства Милль считает представительное правление, при котором <весь народ или по меньшей мере значительная его часть пользуется через посредство периодически избираемых депутатов высшей контролирующей властью... этой высшей властью народ должен обладать во всей ее полноте>. В силу обладания такой властью, базирующейся на праве всех людей участвовать в общем управлении, народ <должен руководить, когда ему это захочется, всеми мероприятиями правительства>.
Милль был сторонником принципа разделения властей, особенно разграничения компетенции законодательной и исполнительной власти. Законодательная власть в лице парламента призвана заниматься, естественно, законотворчеством. Ей надлежит осуществлять наблюдение и контроль над правительством, отстранять <от должности людей, составляющих правительство, если они злоупотребляют своими полномочиями или выполняют их противоположно ясно выраженному мнению нации>. Кроме того, парламент - <место выражения жалоб и различнейших мнений>. Иначе говоря, Милль отстаивает идею верховенства парламента над исполнительными структурами.
Народно-представительное государство представляется Миллю лучшим вариантом, но в то же время он отчетливо видит и его недостатки.
Во-первых, в представительных собраниях <всегда сильно стремление все более и более вмешиваться в частности управления>. Однако задачи управления не их задачи. Они должны решаться исполнительной властью.
Во-вторых, представительное собрание имеет тенденцию к нарастанию некомпетентности. Расширение парламентского представительства приводит к тому, что власть попадает в руки людей все более и более низкого уровня развития, а <правительства посредственности суть посредственные правительства> (позднее эту мысль глубоко развил младший современник Милля Г. Спенсер).
В-третьих, народное представительство склонно к перерождению в тиранию большинства. Милль указывает на неточность в оперировании понятиями <самоуправление> и <народовластие>. Они вовсе не означают, что каждый управляет сам собою, а, наоборот, ситуацию, когда каждый управляется всеми остальными. Кроме того, на деле воля народа есть воля большинства. <Следовательно, народная власть может иметь побуждения угнетать часть народа>.
Милль предлагает меры, сводящие к минимуму недостатки представительной демократии. Наиболее из них важная - реформа избирательной системы. Делением числа избирателей на число мест в парламенте получают норму представительства. Каждый кандидат, ее набравший или превысивший, получает место в палате общин. Голосовать можно за кандидата из любого округа, а чтобы голос избирателя не пропал, он вправе указать в бюллетене несколько имен кандидатов в порядке предпочтения. Люди, по своим интеллектуальным качествам более пригодные к управлению страной, обладают больше, чем одним голосом. Подсчет голосов осуществляет единая избирательная комиссия в масштабах всей страны. Таким образом, Милль предложил вариант смешения мажоритарной и пропорциональной избирательной систем, позволяющий учесть как мнение большинства, так и мнение меньшинства. Милль вслед за Бентамом считал, что существование палаты лордов противоречит принципу представительного правления, поэтому со временем ее необходимо упразднить.