9. Модифікаційна мінливість, її значення

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікайна мінливість — результат не змін генотипу, а його реакції на умови навколишнього середовища. Тобто структура генів не змінюється, — змінюється експресія генів. Характеристика модифікаційної мінливості: •Оборотність — зміни зникають при зникненні специфічних умов середовища, що призвели до появи модифікації•Груповий характер; •Зміни у фенотипі не успадковуються — успадковується норма реакції генотипу;

•Статистична закономірність варіаційних рядів;

•Модифікації диференціюють фенотип, не змінюючи генотип.

8. Будова, хімічний склад і форма хромосом

Хромосома — структура, яка містить нуклеїнову кислоту, и функція якої полягає у зберіганні, реалізації і передачі спадкової інформації. Хромосоми еукаріот складаються з лінійної макромолекули ДНК, що намотана на специфічні білки-гістони, формуючи матеріал під назвою «хроматин». Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків. Хромосома є паличкоподібною структурою, утвореною з двох субодиниць конденсованої ДНК разом з білковими глобулами. Розміщені хроматиди одна поряд з другою і з'єднані лише в одній ділянці, названій первинною, або центричною перетяжкою, яка ділить хромосому на два плеча. На деяких хромосомах є ще вторинні перетяжки, які забарвлюються слабо основними барвниками. Теломери — це кінцеві ділянки хромосом, що мають специфічні особливості — полярність (монополярність). Вони не містять генів. Форма хромосоми визначається положенням центромери. Якщо центроміра ділить хромосому навпіл, то у неї утворюються рівні плечі, тому таку хромосому називають метацентричною. Хромосома, у якій центромера дещо зміщена в сторону одного плеча – субметацентрична. Якщо центромера ділить хромосому так, що одне плече коротше іншого на 75%, то її називають акроцентрична. Якщо ж центромера розташовується в одному кінці хромосоми, то хромосому називають телоцентричною. Атипові хромосоми можуть виникати внаслідок хромосомних аберацій (перебудов) частіше при мейозі. Дицентричні хромосоми мають дві центромери, які появляються при з’єднанні двох центромерних ділянок після їх відриву від хроматид. Ацентричні хромосоми — позбавлені центромери. Інформація в ДНК хромосом дублюється. У диплоїдному наборі є по дві гомологічні (рівнозначні) хромосоми, так що перед мітозом інформація є ще раз подвоєною. Дві гомологічні хромосоми не обов’язково містять ідентичні гени, вони радше можуть бути видозмінами даного гена, і тому в генетиці їх називають алелями. У різних видів кількість хромосом різна. Існує диплоїдний набір, характерний для соматичних клітин, коли хромосоми виступають в гомологічних парах (2n). У людини диплоїдний набір дорівнює 46 хромосомам. Гаплоїдний набір характерний для зрілих статевих клітин (n), для людини — 23 хромосоми. Трапляються випадки наявності у клітинах іншої кількості хромосом.

-----------------------------------------------------------------------------------------------