- •1. Етапи розвитку генетики
- •3.Методи досліджень, що використовуються в генетиці
- •2. Кількісні і якісні ознаки і особливості їх успадкування
- •4. Мінливість та спадковість, їх значення в селекції
- •5 .Класифікація типів мінливості
- •6. Структура і роль ядра клітини
- •7. Закономірності будови хромосомного апарату. Каріотип. Ідіограма
- •9. Модифікаційна мінливість, її значення
- •8. Будова, хімічний склад і форма хромосом
- •10. Будова, синтез і функції днк
- •16) Запліднення, патологія при заплідненні
- •17) Цитоплазматична спадковість, її використання
- •20) Типи взаємодії алельних генів
- •19) Моногібридне схрещування, домінантність, рецесивність
- •23.Правило чистоти гамет і його значення
- •27. Успадкування летальних та напівлетальних генів, плейотропія.
- •28. Полімерія і гени-модифікатори.
- •29. Повне і неповне зчеплення генів.
- •30. Поняття про кросинговер та його значення.
- •31. Розташування генів в хромосомах, карти хромосом
- •36.Проблема регуляції статі і шляхи їх вирішення.
- •37 Партеногенез, гіногенез, андрогенез
- •38. Нуклеїнові кислоти, структура, синтез і функції
- •39. Синтез білка в клітині
- •41. Сучасне уявлення про структуру і функції гена
- •40.Генетичний код і його властивості.
- •42. Реалізація генетичної інформації в нормі і при мутації гена
- •44. Норма реакції організму в різних умовах зовнішнього середовища. Критичні періоди розвитку
- •43. Регуляція синтезу білка
- •45. Вплив генів і умов зовнішнього середовища на фенотип
- •46. Поняття про мутації і їх класифікація.
- •48.Хімічні фактори мутагенезу.
- •50.Геномні мутації
- •52. Значення спонтанних та індукованих мутацій в селекції мікроорганізмів, рослин, тварин
- •51. Хромосомні аберації
- •54. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •1 Вплив забруднення навколишнього середовища
- •53. Генні (точкові) мутації
- •55. Проблеми генетичної безпеки
- •58. Плазміди, їх значення у спадковості бактерій
- •56.Система репарації та її роль у мутаційному процесі.
- •57.Будова генетичного матеріалу у бактерій та вірусів.
- •59. Трансформація у мікроорганізмів
- •60. Поняття про вірулентні і помірні фаги. Лізіс і лізогенія
- •63. Досягнення і проблеми генетичної інженерії
- •61. Трансдукція у бактерій
- •62. Кон’югація бактерій
- •64. Штучний синтез гена
- •66.)Вірусно-генетична теорія злоякісного росту.
- •67. Поняття про популяції та чисті лінії.
- •68. Структура популяції і закон Харді-Вайнберга.
- •70. Причини гетерозису та інбредної депресії.
- •69. Фактори, що впливають на зміну структури популяції.
- •75 Резус фактор,гемолітична хвороба
- •76. Поняття про Імунітет , теорія імунітету
- •79. Дефекти імунної системи
- •85.Генетичний моніторинг, його значення.
53. Генні (точкові) мутації
Генні, або точкові, мутації — зміна нуклео- тиду в одному гені в молекулі ДНК, що призводить до утворення аномального гена, а отже, аномальної структури білка і розвитку аномальної ознаки. Генна мутація — це результат «помилки» при реплікації ДНК.Результатом генної мутації в людини є такі захворювання як серпоподібноклітинна анемія, фенілкетонурія, дальтонізм, гемофілія. Внаслідок генної мутації виникають нові алелі генів, що має значення для еволюційного процесу. Найбільше загальні — заміна пурину на пурин (A↔G) або піримідину на піримідин (C↔T). Така заміна може бути викликана азотистою кислотою, помилкою спарювання основ або мутагенними аналогами основ, наприклад, 5-бромо-2-дезоксиуридином (BrdU). Менш загальний випадок — трансверсія, або заміна пурину на піримідин або піримідину на пурин (C/T↔A/G). Точкова мутація може бути нейтралізована іншою точковою мутацією, в якій нуклеотид змінюється назад до свого оригінального стану (дійсна реверсія) або додатковою мутацією де-небудь у іншому місці, яка приводить до відновлення функціональності гена (додаткова реверсія). Такі зміни класифікуються як переходи або трансверсії. Приклад трансверсії — аденін, що перетворюється на цитозин. Точкові мутації, які відбуваються в межах області гена що кодує білки, можуть бути класифіковані на три види, залежно від того, для чого використовуються помилкові кодони:
Безмовні мутації: які кодують ту ж саму амінокислоту.
Міссенс-мутації: які кодують іншу амінокислоту.
Нонсенс-мутації: які кодують код зупинки (стоп-кодон) трансляції білка.
-------------------------------------------------------------------------------------------
55. Проблеми генетичної безпеки
В середовищі, яке оточує людину, відбуваються відчутні зміни, спричинені Інтенсивним впровадженням у виробництво численних технічних розробок. Унаслідок цього навколишнє середовище забруднюється шкідливими для здоров'я людини продуктами хімічної та фармакологічної промисловості, металургії, ґірничовидобувної галузі, суттєво підвищується фон іонизуючої радіації тощо. Мутагенну дію спричиняють і такі лікувальні препарати, як кофеїн, нікотин, паральдегід, теофілін, теобромін, хлоралгідрат, сульфаніламіди, нітрофуран тощо.Величезним забруднювачем середовища є промисловість. Так, у хімічній промисловості як проміжні продукти синтезу використовуються епоксидні смоли, лактони, алкілсульфати, етиленаміни та інші речовини, які мають високу мутагенну активність. Мутагенною дією характеризуються й такі відходи промисловості, як триметилфосфат, хлоридбензофуран, солі важких металів, зокрема хрому, ртуті, кадмію тощо.Мутагенну дію виявляють деякі харчові консерванти.
Безпека існування людства в XXI ст. вимагає:
- роботи промислових підприємств лише за такими технологічними схемами, які не допускають можливості забруднення навколишнього середовища;
- категоричної заборони використання пестицидів та лікувальних препаратів, які характеризуються мутагенними властивостями;
- використання синтетичних хімічних сполук у формі пестицидів та добрив лише в таких науково обґрунтованих дозах за такими правилами техніки безпеки, які б унеможливлювали забруднення підземних та стічних вод;
- спорудження на всіх тваринницьких фермах України бетонних гноєсховищ з ямами для збору гною. Це повністю захистить підземні та стічні води від забруднення і забезпечить господарства органічними добривами;
- переходу від хімічних методів боротьби з хворобами рослин, тварин та шкідниками сільського господарства до екологічно чистих біологічних методів;
- створення і впровадження таких технологічних схем використання атомної енергії, котрі в будь-яких (навіть аварійних) ситуаціях виключали б необхідність прямого контакту людини з енергією іонізуючого опромінення;
- впровадження системних підходів до виховання в кожної людини відповідальності за власне здоров'я.
------------------------------------------------------------------------------------------