75 Резус фактор,гемолітична хвороба

Ре́зус-фа́ктор - це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів, червоних кров'яних тілець. Гемолітична хвороба новонароджених - це захворювання, яке обумовлено несумісністю крові матері та плоду по різних антигенів. Найчастіше воно розвивається при несумісності по резус-фактору: якщо мати резус-негативна , а плід - резус-позитивний. При груповій несумісності мати частіше має групу крові 0 (I), а плід - іншу. Але дуже рідко може розвиватися гемолітична хвороба новонароджених при розбіжності інших антигенів крові (крім групи і резус-фактора).

Гемолітична хвороба по резус-конфлікту - серйозне і небезпечне захворювання, що зустрічається у 99% жінок з негативним резусом. Процес виникнення хвороби дуже простий: під час вагітності через плаценту від плоду до матері проникають резус-антигени. У відповідь на це "вторгнення" материнська кров "виробляє" резус-антитіла для знищення резус-позитивних еритроцитів плода, пошкоджуючи його печінку і селезінку, органи кровотворення, кістковий мозок. Руйнування еритроцитів призводить до накопичення в тканинах плода білірубіну, який дуже токсичний для мозку плода та новонародженого.

76. Поняття про Імунітет , теорія імунітету

- Імунітет- це захист організму від речовин і істот, що несуть ознаки генетично чужорідної інформації. До них відносяться мікроорганізми, віруси, грибки, найпростіші, різні білки, клітини, в тому числі і свої власні - старіючі і модифіковані, злоякісні та пересаджені. Імунітет пов'язаний з заплідненням, бере участь в ембріональному розвитку, захищає людину після пологів, здійснює механізм розвитку, бере участь в обміні речовин і т.д.

- Імунітет - це система організму, яка спрямована на підтримку генетичної цілісності клітинного складу живих істот.

- Механізми імунітету дивно точні: вони здатні виділити чужорідну клітину, що містить всього один нуклеотид, що відрізняється від генома власного організму.

- Імунітет передається у спадок, це генотипну явище. У зв'язку з цим він має видову специфічність, і в різних тварин і у людини імунітет різниться, але в популяціях одного виду за вираженістю і характером прояву він досить однотипний і відрізняється лише ступенем індивідуального прояву. Загальною властивістю будь-якого спадкового імунітету є те, що він перевершує по напруженості набутий імунітет і незначно змінюється в процесі життя - в цьому сенсі слова його можна вважати абсолютно стійким.

- Фагоцитарна теорія імунітету. І.І. Мечников - У 1883 р. з'явилася теорія імунітету, Що спирається на еволюційне вчення Чарлза Дарвіна і заснована на вивченні травлення у тварин, що розташовуються на різних ступенях біологічного розвитку. Автор нової теорії, І.І. Мечников, виявив схожість внутрішньоклітинного переварювання речовин у амеб, клітин ентодерми кишковопорожнинних і деяких клітин мезенхимного походження (моноцитів крові, тканинних макрофагів). Мечников ввів термін «фагоцити»]від грец. phages, поїдати, + kytos, клітина], а пізніше запропонував розділяти їх на мікрофаги і макрофаги. Такому поділу сприяли і досягнення П. Ерліха, диференційованого за допомогою забарвлення кілька типів лейкоцитів. У класичних роботах з порівняльної патології запалення І.І. Мечников довів роль фагоцитуючих клітин в елімінації патогенів. У 1901 р. в Парижі вийшла його монументальний підсумковий працю «Несприйнятливість в інфекційних хворобах».

-------------------------------------------------------------------------------------------

77. Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму від чужорідних агентів; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне: молекули інших організмів, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла, а також, пошкоджені клітини власного організму; крім того, імунна система може реагувати на власні клітини та тканини, що мають пошкодження або злоякісно трансформовані.

---------------------------------------------------------------------------------------

78. Неспецифічні фактори імунітету

Механічні чинники. Шкіра та слизові оболонки механічно перешкоджають проникненню мікроорганізмів та інших антигенів в організм.

Фізико-хімічні фактори. антимікробні властивості мають оцтова, молочна, мурашина та інші кислоти, що виділяються потовими і сальними залозами шкіри; соляна кислота шлункового соку, а також протеолітичні і інші ферменти, наявні в рідинах і тканинах організму. Особлива роль у антимікробній дії належить ферменту лізоциму.

Імунобіологічні чинники. У процесі еволюції сформувався комплекс гуморальних і клітинних факторів неспецифічної резистентності, спрямованих на усунення чужорідних речовин і частинок, що потрапили в організм.

Гуморальні фактори неспецифічної резистентності складаються з різноманітних білків, що містяться в крові і рідинах організму. До них відносяться білки системи комплементу, інтерферон, трансферин, р- лізину, білок пропердин, фибронектин та ін.

---------------------------------------------------------------------------------------------