Частина і: Рамки політики

Після економічної кризи, що тривала майже десять років, наприкінці 1990-х років політика Швеції в царині зростання зазнала важливих змін. У той час, як у першій половині 1990-х на порядку денному стояли питання зменшення дефіциту державного бюджету, наприкінці десятиріччя до нього було включено й заходи, спрямовані на забезпечення зростання — зокрема, інструменти промислової та наукової політики. Перегляд політики відбувався після майже трьох десятиріч вельми повільного зростання економіки Швеції за умов посилення економічних диспропорцій між регіонами. Новий процес здійснювався за двома напрямками. Метою першого було забезпечення посиленої координації політики у сферах зростання та досліджень шляхом масштабної реорганізації структури фінансування НДДКР у Швеції. Другий напрямок мав на меті заохочення економічного зростання в регіонах шляхом впровадження нового інституту політики економічного зростання Швеції — «регіональних угод про зростання», укладання яких почалося в 2000 р. Зараз Швеція ділиться на 21 лен (губернію), які й є регіональним рівнем.

Цілі державної політики Швеції в царині промисловості та досліджень є такими:

• Заохочення зростання зі збільшенням числа робочих місць у більшому числі підприємств, що зростають.

• Динамічний розвиток усіх регіонів Швеції (усунення диспропорцій між регіонами).

• Активізація інновацій, досліджень та розробки технологій.

• Сталий розвиток (довкілля та підприємництво).

Таким чином, для державної політики Швеції характерними є такі ключові поняття та пріоритети: зростання, регіональний розвиток, інновації та сталий розвиток.

Частина II: Цілі програм розвитку кластерів

У Швеції кластером вважається географічна концентрація пов’язаних між собою компаній та інших гравців, яка характеризується взаємною залежністю; при цьому не висувається вимог до командної роботи у сфері досліджень чи наявності «ноу-хау» (за даними Nutek).

Інноваційна система передбачає участь дослідних установ та освітніх закладів; наголос у ній робиться на роботу на системному рівні (за даними ISA, Nutek та Vinnova).

Кластерна ініціатива полягає у співпраці між державним і приватним секторами для заохочення формування кластерів.

Термін «інноваційна система», що часто використовується, до певної міри перегукується з терміном «кластер».

Єдиної національної програми з цього кола питань у країні немає, але деякі національні програми мають на меті заохочення формування кластерів та надання їм підтримки.

При розгляді цієї тематики доречно звернути увагу на три конкретних програми. Реалізацію однієї з них уже завершено, але решта дві досі виконуються. Крім того, втілюються в життя декілька регіональних програм, за якими надається підтримки регіональним кластерам.

Загальну відповідальність за кластерну політику у Швеції покладено на міністерство підприємництва, енергетики та зв’язку. На нижчому рівні реалізацією кластерної політики опікуються два органи: Nutek («Нутек») та Vinnova («Віннова»). «Віннова» приділяє більше уваги інноваціям та поширенню знань, а «Нутек» опікується підприємництвом, розвитком бізнесу та регіональним розвитком.

Крім того, агентство Invest in Sweden або ISA (утворене при міністерстві закордонних справ) також до певної міри залучається до реалізації кластерної політики.