Розробка та впровадження програми формування кластерів

Підхід

Ініціатором програми формування кластерів є DGE (генеральна дирекція з питань підприємств міністерства економіки, фінансів і промисловості).

Ця програма охоплює всю територію країни, але її впровадження ведеться на рівні регіонів.

За втілення кластерної політики в життя відповідають міністерство економіки, фінансів і промисловості, та міністерство внутрішніх справ. Крім того, індивідуальну підтримку кластерам у сфері розробки проектів НДДКР та фінансову підтримку надає регіональна організація DRIRE (регіональні управління з питань промисловості, досліджень і довкілля). У Франції працює 22 DRIRE — по одному на кожний регіон.

Джерелом фінансування є державний бюджет Франції, виділений міністерствам. Бюджет на 3 роки становить близько 1,5 млрд євро.

Агентствами з впровадження є DGE (генеральна дирекція з питань підприємств), яка працює, зокрема, через FCE (фонд конкурентоспроможності підприємств); Oséo, АІІ та ANR на національному рівні й DRIRE — на регіональному.

Основні етапи розвитку Кластерної програми (2003-2011 рр.)

1. Розробка Програми та заходів політики

2. Запрошення до подання заявок на проекти формування кластерів (отримано 105 заявок)

3. Відбір проектів (уряд Франції вирішив надати офіціальні назви кластерам конкурентоспроможності, включаючи ті 16 кластерів, які вже мають чи матимуть глобальний характер).

4. Впровадження та підтримка розвитку кластерів протягом двох етапів (кожний тривалістю по три роки, з 2005 по 2011 рр.).

Результати, кілька цифр (за 2007 рік): 71 кластер конкурентоспроможності отримав відповідний статус, у 2007 році членами кластерів були 5000 компаній (80% з них – малі та середні підприємства), з 2005 року державою було профінансовано 554 проекти в царині НДДКР, з 2005 року на проекти в царині НДДКР було витрачено 1,1 млрд євро, сукупна вартість проектів у сфері НДДКР становить 3,6 млрд євро, у проектах у царині НДДКР, що фінансуються, беруть участь 12000 дослідників.

Королівство Великої Британії та Північної Ірландії

Сполучене Королівство опікується формуванням кластерів уже близько десяти років. Британський досвід характеризується добре опрацьованою стратегією підвищення національної продуктивності та зменшення регіональних диспропорцій за рівнем продуктивності. Приклад Сполученого Королівства привертає увагу до того факту, що для здійснення послідовного розвитку кластерів у різних регіонах країни необхідно вирішити два питання: розробити послідовну та чітку стратегію, й забезпечити відданість справі реалізації кластерної програми на високому рівні.

Частина і: Рамки політики

Політика формування кластерів у Сполученому Королівстві виникла внаслідок втілення в життя промислової політики в контексті загального відставання за продуктивністю та суттєвих диспропорцій у рівнях продуктивності між різними регіонами держави, котрі в другій половині 1990-х років були визначені як важливі виклики у сфері державної політики. Водночас, за своєю структурою та режимом впровадження ця політика є важливою складовою політики регіонального розвитку.

Відповідно до заяв представників уряду «нових лейбористів» (1995 р.), основною проблемою, яку треба було подолати для забезпечення конкурентоспроможності промисловості, є розрив за продуктивністю між Сполученим Королівством та його основними конкурентами — Францією та Сполученими Штатами. Цей розрив ув’язується з нижчим рівнем кваліфікації, інвестицій, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, та інновацій. Вважається, що цей розрив може бути усунутий завдяки знанням, навичкам, інноваціям, підприємництву та ефективному використанню наукової бази.

Що ж стосується питання підвищення рівнів продуктивності, міністерство фінансів⁷ визначило п’ять чинників продуктивності (малюнок 1), на забезпечення яких має бути націлена державна політика.

Малюнок 1: Чинники продуктивності (міністерство фінансів)

Навички	Управлінські навички підвищують підприємницьку та ділову майстерність	Підприємництво
Навички підвищують потенціал фірм у тому, що стосується розробки та використання нових технологій	Нові фірми можуть формувати попит на кваліфіковані трудові ресурси	Поява нових фірм загострює конкуренцію
	Загострення конкуренції заохочує інновації
Інновації		Конкуренція
Інвестиції підвищують інноваційний потенціал фірми		Загострення конкуренції створює стимули для інвестування
	Інвестиції

Основні цілі та виклики промислової стратегії Британії

«П’ять чинників продуктивності» окреслюють основні напрямки діяльності уряду та подальшого розвитку. Основні напрямки діяльності уряду є такими:

1) Удосконалення конкуренції, на яку спираються міцні та ефективні ринки. Конкуренція працює на зниження витрат і цін, заохочує інновації та ефективність підприємництва, й забезпечує поліпшення умов для споживачів;

2) Заохочення підприємництва шляхом усунення перешкод на шляху підприємницької діяльності, розвитку культури підприємництва та опрацювання нового й радикального підходу до формування та застосування нормативних актів з метою полегшення тягаря, який лежить на підприємствах;

3) Підтримка науки та інновацій для заохочення розробки нових технологій та ефективніших методів роботи. Підвищення винагороди за інновації означає, що Сполучене Королівство дедалі більше залежатиме від власної здатності творити нові знання й перетворювати їх в інноваційні товари й послуги;

4) Підвищення кваліфікаційного рівня для підвищення гнучкості та продуктивності трудових ресурсів, які зможуть брати на озброєння інноваційні технології, що надасть людям змогу переходити на інші напрямки роботи; та

5) Заохочення інвестицій для підвищення обсягу реального капіталу, зокрема, завдяки міцнішим та ефективнішим ринкам капіталу.

Ось ключові поняття та пріоритети промислової політики Сполученого Королівства: сприятливе інституційне середовище, продуктивність (формування навичок та інновації), конкурентоспроможність фірм Сполученого Королівства, створення нових фірм та інвестиції.