Регіонально-галузеві кластери португальської економіки

Регіон країни	Галузь	Кількість працюючих		Якісні показники
		Чисель-ність	% від заг.чис. по галузі	Кіл-ть «зірок»	Інноваційність	Експортна орієнто- ваність
Північ	Будівництво	132 141	2.02%	***	Слабка	N/A
Північ	Одяг	117 579	6.55%	***	Слабка	Дуже сильна
Лісабон	Будівництво	97 839	1.49%	***	Середня	N/A
Центр	Будівництво	90 386	1.38%	***	Слабка	N/A
Лісабон	Ділові послуги	87 506	2.03%	***	Середня	Слабка
Північ	Текстиль	51 205	2.84%	***	Слабка	Дуже сильна
Північ	Взуття	46 377	10.62%	***	Слабка	Дуже сильна
Центр	Освітлення будинків	26 659	1.14%	***	Слабка	Дуже сильна
Центр	Одяг	18 304	1.02%	***	Слабка	Дуже сильна
Північ	Меблі	29 270	2.58%	**	Слабка	Сильна
Лісабон	Торгівля	25 673	1.57%	**	Середня	N/A
Північ	Торгівля	21 624	1.32%	**	Слабка	N/A
Алентежу	Будівництво	20 627	0.31%	**	Слабка	N/A
Алгарве	Будівництво	19 390	0.30%	**	Слабка	N/A
Алгарве	Туризм	14 013	0.38%	**	Слабка	Дуже сильна
Центр	Будматеріали	12 219	2.03%	**	Слабка	Дуже сильна
Алентежу	Харчові продукти	10 064	0.20%	**	Слабка	Сильна
Центр	Меблі	9 523	0.84%	**	Слабка	Сильна
Центр	Рибальство	5 647	1.57%	**	Слабка	Сильна
Північ	Ювелірні вироби	4 508	1.51%	**	Слабка	Слабка
Центр	Спортивні послуги	1 849	0.87%	**	Слабка	Слабка
Лісабон	Фінансові послуги	53 102	0.75%	*	Середня	Слабка
Лісабон	Транспортні послуги	44 062	0.71%	*	Середня	Сильна
Північ	Освітлення будинків	27 617	1.18%	*	Слабка	Дуже сильна
Центр	Харчові продукти	25 387	0.51%	*	Слабка	Сильна
Лісабон	Видавництво	15 002	0.91%	*	Середня	Слабка
Північ	Лісове господарство	14 058	0.84%	*	Слабка	Дуже сильна
Центр	Торгівля	12 071	0.74%	*	Слабка	N/A
Лісабон	Важке машинобудування	10 905	1.31%	*	Середня	Слабка
Північ	Пластичні матеріали	7 196	0.88%	*	Слабка	Слабка
Північ	Будматеріали	6 891	1.15%	*	Слабка	Дуже сильна
Центр	Пластичні матеріали	5 970	0.73%	*	Слабка	Слабка
Алгарве	Рибальство	3 137	0.87%	*	Слабка	Сильна
Алентежу	Меблі	2 989	0.26%	*	Слабка	Сильна
Алентежу	Cільське господарство	2 413	0.29%	*	Слабка	Сильна
Алентежу	Вироби для освітлення	1 769	0.34%	*	Слабка	Слабка
Північ	Шкіряні вироби	1 657	0.98%	*	Слабка	Слабка
Алентежу	Будматеріали	1 637	0.27%	*	Слабка	Дуже сильна
Алгарве	Сільське господарство	1 258	0.15%	*	Слабка	Сильна

На думку експертів, обсяги та якість знань, які розповсюджуються серед підприємств, що входять до складу того чи іншого кластера, знаходяться в залежності від його розміру, рівня спеціалізації та ступеню концентрації випуску продукції відповідної галузі. Враховуючи ці критерії, організація European Cluster Observatory оцінює загальну якість кластера наявністю та кількістю «зірок».

У 2001 році було запроваджено державну ініціативу щодо сприяння інноваціям (PROINOV), у якій визначалося кілька мега-кластерів у наступних галузях: харчова промисловість, трикотажне виробництво, модний одяг, мобільний зв'язок, охорона здоров’я, інформаційні технології та організація дозвілля. З часом національний уряд зосередився на трьох напрямках: альтернативна енергетика, розвиток морського транспорту та портів, модний одяг.

Увага до діяльності кластерів значною мірою пов'язана з загальною тенденцією географічної концентрації різних компаній в межах однієї або кількох промислових галузей. Свого часу, дослідження М.Портера засвідчили низький рівень взаємодії між компаніями та підприємствами, які входили до кластерів. Тому зараз стратегія Уряду Португалії полягає у розвитку існуючих кластерів та створенні умов для підвищення їх конкурентоспроможності.

У своїй програмі дій теперішній уряд країни, який було сформовано у березні 2005 року, зобов’язався «підтримувати оновлення традиційних кластерів шляхом чітко визначеної державної політики та розвитку секторального потенціалу там, де це є можливим». На практиці це означає, що уряд не вважає своєю компетенцією відбір галузей, яким необхідно надати державну підтримку, а виходить з необхідності підтримки тих галузей економіки, конкурентоздатність яких на світовому ринку є найвищою (текстильна промисловість, виробництво взуття, автомобільна галузь, аеронавтика, лісове господарство, розробка комп’ютерних програм, виноробство, туризм, охорона здоров’я, садівництво тощо). Ця політика була деталізована у так званому ”Технологічному Плані”, в окремих пунктах якого згадуються і заходи, пов’язані з кластеризацією:

«Пункт 11. Сприяння розвитку співробітництва, між підприємствами включаючи нові організаційні та управлінські методи, стимулювання використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також створення центрів розвитку кластер них ініціатив. Для виконання цього пункту у 2005 - 2008 роках було здійснено 260 різних заходів та забезпечено підтримку 32 проектів загальною вартістю 82 млн. євро

«Пункт 13. Повторне запровадження програми «Динамо», метою якої є поєднання текстильної та взуттєвої галузей із забезпеченням сучасного дизайну та розвитком мереж продажу продукції, що повинно забезпечити створення нового «модного» кластеру». Ця програма, яка була реалізована в період 2005 - 2008 років, мала наступні стратегічні цілі:

а) створення іміджу Португалії як «законодавця моди» та розвиток міжнародного співробітництва;

б) забезпечення галузі кваліфікованими кадрами;

в) впровадження інноваційних технологій.

«Пункт 14. Забезпечити зростання рівня розвитку туристичного кластеру шляхом підвищення привабливості та конкурентоздатності різноманітних туристичних послуг, розвитку партнерства між державним та приватним секторами для здійснення інжинірингових та маркетингових робіт». Серед заходів,Ю спрямованих на виконання цих завдань, було передбачено створення «Допоміжного рахунку для розвитку туризму» (satellite account), розвиток географічної інформаційної системи (GIS) для підтримки територіального планування туризму, підписання контрактів на рекламу та сприяння розвитку туризму в окремих регіонах тощо.

Крім того, в програмі згадувалось про необхідність створення нового вітроенергетичного кластеру.

З суто формальної точки зору, обов’язки «забезпечення ідентифікації та розвитку економічних кластерів» покладено на Генеральну дирекцію підприємств Міністерства економіки та інновацій Португалії, а розробкою політики «кластеризації економіки» займаються усі підрозділи Міністерства. (Разом з тим політика щодо розвитку «морського кластеру» координується міжміністерською Комісією, до складу якої входять представники Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади).

Однією з найбільш успішних програм є INAUTO (автомобільна галузь) з бюджетом у 14 млн.євро, яка була здійснена протягом 2002-2006 років за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також структурних фондів ЄС. Учасниками програми є Державний Інститут малого підприємництва (IAPMEI), 4 бізнес-асоціації та понад 20 малих та середніх підприємств.

Одночасно в Португалії існують кластери, які досить успішно розвиваються без будь-яких державних програм. Наприклад, це стосується «пластикового кластеру» в регіоні Marinha Grande, до складу якого входять понад 140 малих підприємств з 8000 працівниками.

Не менш важливим для економіки Португалії є кластер в регіоні Cova de Beira, який розташований на заході центральної частини Португалії.

Наявність цього кластеру обумовлюється як природно-географічними умовами, так і поєднанням технологічних інновацій та людського капіталу. Передумови розвитку з’явилися після створення у 1986 році у цьому аграрному регіоні університету, який розпочав підготовку кадрів для текстильної галузі. Подальші наукові дослідження сприяли також виникненню підприємств, які займаються питаннями біотехнологій, комунікацій, розвитку туризму та охорони здоров’я.

Питання створення та підтримки кластерів займають помітне місце в програмі транскордонного співробітництва між Португалією та Іспанією «POCTEP» (Programa Operacional de Cooperação Transfronteiriça Espanha-Portugal), яка реалізується в рамках політики ЄС «Європейське територіальне співробітництво» на 2007-2013 роки. Програма «POCTEP» дозволяє використовувати існуючі можливості в галузі туризму, соціального обслуговування, навколишнього середовища, технологій, охорони здоров’я, освіти та культури. Бюджет програми складає 354 млн. євро, з яких 267,4 млн. євро фінансуються за рахунок фондів ЄС. Програма передбачає також можливість співфінансування проектів в окремих прикордонних районах з обох сторін. Загальна площа таких районів складає 136640 км² (або 23,5% території Іберійського півострова) з населенням понад 5 мільйонів осіб (10 % населення обох країн). Мова йде про наступні прикордонні регіони:

1. Галісія/північні регіони Португалії;

2. Кастилія-Леон/північні регіони Португалії;

3. Кастилія-Леон/центральні регіони Португалії;

4. Эстремадура/центральні регіони Португалії);

5. Андалусія/Алентежу/Алгарве.

Програма поділена у відповідності до чотирьох головних пріоритетів, які передбачають співробітництво у наступних галузях:

1) сприяння розвитку конкурентоспроможності та зайнятості, що передбачає розробку політики, яка спрямована на заохочення створення спільних структур в інноваційній діяльності та технологічному розвитку, підвищення рівня розвитку інформаційного суспільства та заохочення місцевої економіки до співпраці з бізнес-асоціаціями (бюджет – 94 млн. євро);

2) захист навколишнього середовища та історичної спадщини, що передбачає допомогу у здійсненні діяльності з питань розвитку екологічної інфраструктури, управління людськими та матеріальними ресурсами у запобіганні природних та техногенних катастроф (бюджет – 77 млн. євро);

3) територіально-просторове планування для зміцнення міжрегіональної кооперації, розвитку співпраці між міськими та сільськими громадами, розвитку транскордонного співробітництва (бюджет – 56 млн. євро);

4) спільне використання об’єктів соціального призначення, навчальних, медичних та інших закладів (бюджет – 23 млн. євро).

Управління програмою «POCTEP» покладено на спільні іспано-португальські органи, такі як Наглядова Рада та Виконавчий Комітет, а також національні (регіональні) ради, які забезпечують координацію та зв'язок між місцевими органами влади та приватними компаніями, що приймають участь в реалізації програми. Спільний технічний секретаріат програми розташовується в іспанському прикордонному місті Бадахос (Badajoz).

На засідання Виконавчого Комітету Програми 28 січня 2009 року було відібрано 81 проект (їх загальний бюджет складає 179,5 млн. євро, з яких 129,5 млн. євро надаються за рахунок Європейського фонду регіонального розвитку). За територіальними ознаками кількість затверджених проектів розподіляється наступним чином:

1) Галісія/північні регіони Португалії (27 проектів);

2) Кастилія-Леон/північні регіони Португалії (13 проектів);

3) Кастилія-Леон/центральні регіони Португалії (7 проектів);

4) Эстремадура/центральні регіони Португалії/Алентежу (12 проектів);

5) Андалусія/Алентежу/Алгарве (12 проектів).

Ще 10 проектів передбачають участь інших провінцій. Одним з таких проектів є проект EUROclusTEX, який передбачає розвиток кластеру з виготовлення текстильної продукції та одягу, а також розробку та впровадження нових моделей одягу (кластер «Мода») в північних регіонах Португалії та іспанської провінції Галісія. В проекті активну участь приймають асоціації виробників текстильної продукції та одягу Португалії та іспанської провінції Галісія, Технологічний центр текстилю та одягу Португалії тощо. Реалізація Проекту, презентація якого відбулась 21 травня 2009 року в іспанському місті Віго, розрахована на два роки. Передбачається, що результатом діяльності кластеру має стати утворення понад 1000 малих та середніх підприємств (із загальною чисельністю працюючих 20 тисяч осіб).

Російська Федерація

У 2008 році Міністерство економічного розвитку РФ підготувало Методичні рекомендації щодо реалізації кластерної політики в суб’єктах РФ. Методичні рекомендації було підготовлено з урахуванням Концепції довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації, затвердженої розпорядженням Уряду Російської Федерації від 17 листопада 2008 р. № 1662-р. Відповідно до цих методичних рекомендацій, основною метою реалізації кластерної політики є забезпечення високих темпів економічного зростання і диверсифікації економіки за рахунок підвищення конкурентоспроможності підприємств, науково-дослідних і освітніх організацій, що утворюють територіально-виробничі кластери. Передбачається, що реалізація кластерної політики сприятиме росту конкурентоспроможності економіки за рахунок потенціалу учасників кластерів, пов’язаного з їх географічним розташуванням, включаючи розширений доступ до інновацій, технологій, «ноу-хау», спеціалізованих послуг, а також зниження трансакційних витрат, що забезпечують формування передумов для здійснення спільних проектів і продуктивної конкуренції.

Відповідно до Методичних рекомендацій характерними ознаками кластерів є:

• наявність сильних конкуруючих позицій на міжнародних та/або загальноросійському ринках та високий експортний потенціал учасників кластера (потенціал щодо експорту товарів та надання послуг);

• наявність на відповідній території конкурентних переваг для розвитку кластера (вигідне географічне розташування, доступ до сировини, наявність спеціалізованих кадрів, постачальників товарів та послуг, спеціалізованих учбових закладів та дослідницьких організацій, розвинутої інфраструктури тощо);

• географічна концентрація підприємств та організацій кластера, що створюють можливості для активного співробітництва;

• широке коло учасників для забезпечення позитивних ефектів кластерної взаємодії;

• наявність ефективних зв’язків між учасниками кластера.

Основними категоріями учасників кластера є:

• підприємства (організації), що спеціалізуються на профільних видах діяльності;

• підприємства, які постачають продукцію або надають послуги для спеціалізованих підприємств;

• підприємства (організації), що обслуговують транспортну, енергетичну, інженерну, природоохоронну та інформаційно-телекомунікаційну інфраструктури;

• організації ринкової інфраструктури (аудиторські, консалтингові, кредитні, страхові та лізингові послуги, логістика, торгівля, операції з нерухомістю);

• науково-дослідні та освітні організації;

• громадські організації, об’єднання підприємств, торговельно-промислові палати;

• організації інноваційної інфраструктури: технопарки, венчурні фонди, центри трансферу технологій, центри розвитку дизайну, центри енергозбереження, агентства розвитку підприємництва, регіонального та муніципального розвитку, фонди сприяння кредитуванню (гарантійні фонди), акціонерні інвестиційні фонди та закриті пайові інвестиційні фонди тощо.

З урахуванням галузевої специфіки російські фахівці виділяють наступні типи кластерів:

• дискретні кластери складаються з підприємств, що виробляють товари та послуги. Як правило, такі кластери складаються з малих та середніх компаній-постачальників, які розвиваються навколо складських- приміщень та будівельних організацій;

• кластери у таких галузях, як хімічна, целюлозно-паперова, металургійна, харчова, а також сільське господарство;

• інноваційні та «творчі» кластери розвиваються в так званих «нових секторах», таких як інформаційні технології, біотехнології тощо;

• туристичні кластери;

• транспортно-логістичні кластери включають в себе комплекс інфраструктури та компаній, що займаються перевезенням товарів та людей. Транспортно - логістичні кластери розвиваються в регіонах, що мають суттєвий транзитний потенціал;

• кластери змішаних типів, які можуть поєднувати ознаки декількох типів кластерів.

Словаччина

Кластерні підходи до розвитку економіки Словацької Республіки почали реалізовуватись з 2007 року із ухваленням "Інноваційної стратегії Словацької Республіки на період 2007-2013 років". Відповідальними за імплементацію окремих аспектів кластерної політики в країні є Міністерство економіки, Національна агенція розвитку малого та середнього підприємництва, Словацька агенція розвитку інвестицій та торгівлі, Словацька агенція з питань енергетики та інновацій тощо.

До найбільш відомих кластерів, які діють на території Словаччини, слід віднести:

1. металургійний кластер у Кошицькому краї;

2. сільськогосподарський кластер у Нітрянському краї (система спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних установ, Аграрний університет, найбільша у Словаччині сільськогосподарська виставка;

3. автомобільний кластер на території Західної Словаччини, до якого входять крупні автомобільні заводи "Пежо" (м. Трнава), "Фольксваген" (м. Братислава) та "Кіа" (м. Жиліна). Цей автомобілебудівний кластер має перспективу стати транскордонним завдяки розвитку інфраструктури заводів "Ауді" (м. Гьор) та "Сузукі" (м. Естергом) на території Угорщини.

Основою розвитку транскордонних кластерів на території Словацької Республіки мають стати промислові парки, головною метою діяльності яких на цей час є залучення інвестицій, зокрема іноземних, в реалізацію перспективних проектів.

Словенія

У 1999 р. Міністерство економіки Словенії розпочало реалізацію програми кластерізації економіки, яка була спрямована на розробку оптимальних шляхів щодо створення в Словенії нових кластерів з метою збільшення конкурентоспроможності словенської економіки на зовнішніх ринках. У зв’язку з цим було визначено три основні напрями роботи:

1. Розвиток коопераційних зв’язків між компаніями у різних галузях економіки.

1. Сприяння розвитку існуючих кластерів шляхом збільшення інвестицій у програми розвитку інфраструктури.

2. Відслідковування практичної діяльності кластерів та визначення оптимальних шляхів подальшої стратегії їх розвитку.

Протягом 2000 року було започатковане впровадження трьох пілотних кластерів, кількість яких протягом останнього періоду зросла до п’яти. На сучасному етапі найбільш успішними кластерними ініціативами в Словенії є автомобільний та текстильний кластери.

На сьогодні результатом реалізації державної політики з питань розвитку кластерів є існування:

• 470 компаній та інституцій, включених до 25 кластерних ініціатив;

• 50 локальних проектів, які в перспективі можуть бути перетворені у мікрокластери;

• 120 спільних проектів стосовно кластерних досліджень, які реалізуються інженерно-технічними та науково-дослідними інститутами;

• 330 проектів, метою яких є об’єднання зусиль відповідних суб’єктів з метою створення єдиної системи виробничо-торгівельних зв’язків;

• 69 програм з підтримки розвитку кластерів на усіх рівнях.

Нова державна програма на 2007-2013 роки з питань підтримки та зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств Словенії, серед іншого, має на меті розробку інноваційних програм в рамках розвитку кластерів.

Угорщина

В Угорщині сьогодні діють понад 60 кластерів, перші з яких було створено у 2003 році – кластер пакувальної техніки „Omnipack Első Magyar Csomagolástechnikai Klaszter” та мультимедійний кластер „Mobilitás és Multimédia Klaszter”. Метою їх створення було об’єднання потужностей роз’єднаних науково-дослідних технологій для отримання такої синергії, за допомогою якої можна підвищити конкурентоспроможність країни.

Найвідомішими в Угорщині є автомобільні кластери. У зв’язку з цим слід зазначити, що автомобілебудування Угорщини має значні досягнення. Всесвітньо відомі і до цих пір актуальні винаходи минулого століття було здійснено саме в Угорщині: народний автомобіль Volkswagen, кермо безпеки, корпус і двигун із сталевого листа, дизельний двигун, карбюратор, бензиновий двигун. Знаменитий Ikarus випускав свої автобуси ще до 1989 року. Вони й сьогодні мають попит в багатьох країнах світу. Крім того вісі заводу Rаba експортуються в 47 країн світу (200,000 осей на рік). Не випадковим є те, що у 1990-х роках в Угорщині за прикладом японської компанії Suzuki з’явилися відомі зарубіжні автомобільні компанії AUDI, OPEL і Visteon. Збільшення іноземних інвестицій позитивно позначилось на процесі розвитку і модернізації виробництва.

У 1992-2000 роках обсяг виробництва продукції автомобільної промисловості Угорщини виріс на 810%, що майже в 4 рази більше, ніж в середньому по промисловості. Угорськими підприємствами виробляються датчики антиблокувальних гальмівних систем, пристрої блокування гальм, проводка, диски зчеплення, прилади управління, обмежувачі дверей, клаксони, коробки передач і гальмівні системи для комерційних автомобілів, вимикачі запалення, панелі інструментів, високоточні фасонні деталі, пресовані і зварні деталі, сидіння, оббивка сидінь, „двірники”, елементи підвіски тощо. Для успішного розвитку автомобільної промисловості Угорщини вирішальними стали наступні фактори:

1. Прийняте компанією Suzuki в 1992 році рішення побудувати в Угорщині автоскладальний завод в місті Esztergom заклало основу для подальшого розвитку автомобільної промисловості Угорщини. Сьогодні завод постачає на європейський ринок моделі Ignis, Swift і Sx4, а також у співпраці з компаніями Subaru і Fiat виробляє інші моделі. У 2005 році було вироблено 147 000 машин. На 360 заводах-постачальниках, які є партнерами, працюють 30 000 осіб. У 2008 році заводом було вироблено 300 000 машин і забезпечено роботою 4 000 осіб.

1. Іншим важливим чинником є вигідні умови оподаткування. За винятком Ірландії, в Угорщині діють найнижчі відсотки по корпоративному податку (16%). Автомобільні компанії, що переміщаються до Угорщини, отримують додаткові преференції. У 2003 році почала працювати програма EU-compliant Smart Hungary, що надає пільги компаніям, які створюють в Угорщині свої підприємства. Іншим додатковим стимулом є державні субсидії на створення робочих місць.

2. Рівень кваліфікації угорських фахівців. Більшість інженерів, що працюють в таких компаніях, як Audi, NABI, Knorr-bremse, Visteon і Zeuna Sterger, закінчили Технічний і Економічний Університети Будапешту.

3. Вартість робочої сили в Угорщині є більш низькою ніж у Західній Європі.

Слід зазначити, що протягом останнього часу розвиток кластерів залежав від рівня державної підтримки. Одночасно, якщо в 90-х роках основними способами збереження конкурентоспроможності були підвищення якості і сертифікація, то сьогодні успіх кластерів залежить від розвитку середніх і малих підприємств і підвищення кваліфікації працівників. Серед найбільш відомих кластерів можна назвати наступні:

1. Trans-Danubian Automotive Cluster, який сприяє розвитку кластерних ініціатив. Завданнями кластеру є підтримка ініціатив і сприяння розвитку автомобільної промисловості Угорщини, підтримка середніх і малих підприємств, розширення співпраці кластеру з іншими центрами автомобільної промисловості сусідніх регіонів Південно-Східної і Центральної Європи. З 2007 року кластер надає своїм партнерам послуги, пов’язані з використанням нових інформаційних технологій.

б. Автомобільний кластер (PANAC), основними завданнями діяльності якого є:

• сприяння виходу автомобільної продукції на світові ринки;

• удосконалення виробництва;

• участь в реалізації національної стратегії розвитку автомобільної промисловості.

З метою досягнення поставлених завдань кластер виконує наступні функції:

• підтримка підприємств з великим потенціалом, особливо малих і середніх;

• вивчення зв’язків між постачальниками та виробниками автомобілів;

• організація роботи експертів по наданню професійної допомоги у сфері якості;

• забезпечення зв’язку між малими і середніми підприємствами та міжнаціональними корпораціями.

Останнім часом Уряд Угорщини активно підтримує розвиток логістичного кластеру в регіоні Загонь, що знаходиться на кордоні з Україною поблизу міста Чоп. За задумом угорської сторони, провідна роль у тристоронньому російсько-українсько-угорському співробітництві відведена ВАТ “ZALORASZ ЗАЛОРАС”, яке було створено на базі існуючих і діючих перевантажувальних підрозділів Загонського залізничного вузла. Товариство, має статутний капітал розміром 6 мільярдів угорських форинтів (30 млн. доларів США). На підприємстві працюють 650 осіб, які щорічно обробляють 5-6 мільйонів тонн вантажів. На думку угорської сторони, це підприємство повинно розвиватись за рахунок участі української та російської залізниць таким чином, щоб усі учасники володіли по 1/3 частини статутного капіталу підприємства. Розвиток співробітництва між підприємствами транспортної галузі обумовлюється їх прикордонним розташуванням та особливостями логістики. Воно спрямоване на посилення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання та сприяння економічному розвитку регіонів. Угорською стороною здійснюється комплексний аналіз можливостей розвитку логістичного центру в районі міста Загонь. Окремо проводиться аналіз розвитку українського регіону Чоп з метою вироблення конкретних пропозицій для роботи суб’єктів економічної діяльності.

Проект є невід’ємною частиною розбудови п’ятого панєвропейського транспортного коридору Лісабон-Київ. В рамках проекту також здійснюється будівництво автомагістралі, що буде проходити через пункти пропуску Чоп-Загонь та Дідово-Берегдороц.

Швейцарія

На сьогодні на території Швейцірії діють 45 кластерів, 3 з яких є транскордонними (за участю регіонів Німеччини та Франції).

Діяльність Уряду Швейцарської Конфедерації здійснюється в чотирьох наступних напрямах:

1. Фінансова та технічна підтримка інноваційних проектів, зокрема тих, що передбачають розвиток кластерів.

2. Виділення коштів місцевим громадам для проведення дослідження щодо їх потенційних можливостей, з питань розвитку кластерів.

3. Збільшення фінансової допомоги Уряду з питань кластерної діяльності.

4. Реалізація заходів і проектів, які можуть сприяти успішному розвитку кластерів, зокрема, з питань територіального/просторового планування, транспорту, охорони навколишнього середовища, соціальної політики, житлового будівництва, культури та спорту.

Урядова програма довела свою ефективність, зокрема через покращення координації між громадами та кантонами, представниками ділових кіл.

1 Горблюк Р., Демченко В., Пелещак І. Узагальнення світового досвіду розвитку транскордонних кластерів. // Звіт НДР “Розробка регіональної стратегії формування та підтримки розвитку транскордонних кластерів». Наук. кер. д.е.н., проф. Н.Мікула. № держреєстрації 0106U013076. - Львів, 2008р. -166с.

2 Dalle B., Zinkl W., Bauer T, et.al. BioValley Science Guide. September 2001.

3 Chiesa V., Chiaroni D. Industrial Clusters in Biotechnology. Driving Forces, Development Processes and Management Practices. Imperial College Press. 2005.

4 Daniel S., Richter M., Siegenfuhr T. 10 years BioValley. Survey and prospects. March 2006.

5 Regionale Cluster in Europa. / Kapitel 3 – Statistische Erfassung regionaler Cluster in Europa. // Beobachtungsnetz der europaeischen KMU 2002 № 3. Im Auftrag der Gemeinschaften von KPMG Special Services und EIM Business & Policy Research, Niederlande im Zusammenarbeit mit ENSR und Intomart. 2002. S. 27.

6 Final Report of the Expert Group on Enterprise Clusters and Network/ European Commission, 2002, 92 р.

7 В оригіналі «Казначейство Її Величності» — Прим. перекладача

8 Porter М. “Clusters and the New Economics of Competition”, Harvard Business Review, November – December, 1998, pp. 77 - 89.