Рамки політики

У 1995 році Австрія приєдналася до Європейського Союзу. Труднощі, з якими зіткнулася Австрія перед вступом та які викликали політичну увагу, можна об’єднати в чотири основних блоки:

Низька інтенсивність НДДКР у секторі підприємств: частка витрат підприємств на НДДКР у сукупному обсязі витрат на НДДКР у Австрії виявилася дуже низькою в порівнянні з іншими державами-членами ЄС. Ще одним важливим аспектом цієї ситуації брак великих НДДКР-містких фірм.

Структурні зміни та нові ринки: Стійкі низькі темпи утворення нових компаній у поєднанні зі слабкими позиціями на нових високотехнологічних ринках призвели до побоювань з приводу наявності підприємницького духу в австрійській економіці в цілому. Протягом останнього десятиріччя було розпочато реалізацію низки заходів з підтримки, спрямованих на підвищення числа та якості нових підприємств.

Розпорошена наукова база. Протягом тривалого часу в науковій політиці Австрії з великою неохотою заохочувалося формування критичної маси на окремих ділянках науки. Університети орієнтувалися, головним чином, на кошти загального фінансування, а це не вело до формування середовища наукової спеціалізації.

Співпраця. Після того, як у дебати з питань науково-технічної політики в Австрії, було внесено евристичні процедури, зміцнення культури співпраці як між підприємствами, так і між науково-дослідними установами та промисловими інноваційними підприємствами стало невід’ємним елементом практично кожного з нових заходів політики, виконання яких розпочалося в другій половині 1980-х років.

Що стосується економічної політики Австрії, то наголос у ній на даний момент робиться на політиці залучення підприємств, політиці зайнятості та політиці конкурентоспроможності Австрії, зокрема, в європейському контексті. Політика залучення визначає позиції та заходи, спрямовані на стійке зміцнення міжнародної конкурентоспроможності Австрії. Результати її реалізації тісно пов’язані з політикою зайнятості, а також із загальноєвропейською стратегією у сфері зайнятості. Політика у сфері конкуренції створює ринкові умови для реалізації інших політик. Федеральне міністерство економіки та праці відповідає за промислову політику Австрії.

Цілі політики Австрії в царині промисловості та досліджень є такими:

• Підтримка конкурентоспроможності Австрії на міжнародному рівні

• Орієнтація на ключові технології

• Зміцнення австрійських інновацій та досліджень

• Надання підтримки новоутвореним підприємствам («старт-апам») у секторі високих технологій.

Таким чином, для державної політики Австрії характерними є такі ключові поняття та пріоритети: міжнародна конкурентоспроможність, ключові технології, інновації та дослідження, старт-апи.

Цілі програми розвитку кластерів

В Австрії на позначення кластерів використовується кілька термінів: «кластер», «мережа», «господарський комплекс» та «центр майстерності».

Починаючи з 1990-х років на національному та регіональному рівнях реалізовувалися різні кластерні ініціативи, спрямовані на досягнення різних цілей:

Програма LISA (Life Science Austria). Ця програма має на меті успішний розвиток біології в Австрії, підвищення шансів Австрії в міжнародній конкуренції та розбудову всіх ініціатив і надання пільг у сфері біотехнологій.

Програма FIT-IT. Ця програма має на меті заохочення подальшого розвитку в царині інформаційних технологій.

Програма COMET (Competence Centres for Excellent Technologies) має на меті ініціювання та підтримку формування довгострокового партнерства між наукою та промисловістю у сфері досліджень високого рівня. Програма СОМЕТ має три напрямки реалізації:

Програма: Go international – 32 програми заходів, спрямованих на підтримку інтернаціоналізації австрійської економіки на основі двох кластерних програм (підготовки фахівців для ключових промислових підприємств та експортної співпраці).

Регіональні кластерні програми, найвідомішою з-поміж яких є програма землі Верхня Австрія.

Верхня Австрія

Верхня Австрія є провідним промисловим регіоном, який характеризується високим динамізмом та економічною стабільністю. Високий рівень зайнятості, високі темпи зростання й низький рівень безробіття забезпечені конкурентоспроможністю регіону та його компаній.

Верхньоавстрійське «економічне диво» має чимало чинників, найважливішими серед яких є:

• Висококваліфікована та мотивована робоча сила .

• Економічна структура зі здоровою структурою галузей та розмірів компаній.

• Величезна кількість інноваційних, гнучких, а отже й конкурентоспроможних компаній.

За останні роки Верхня Австрія позиціонувала себе як центр компетенції для кластерів та мереж. Політика розвитку економіки та технологій є орієнтованою на кластери й мережі, та втілюється в життя як стратегія підтримки інновацій та компетентності компаній. З огляду на це розвиток кластерів є суттєвим елементом політики розвитку землі Верхня Австрія, яка має на меті підвищення інноваційної ефективності компаній, які співпрацюють з іншими фірмами навколо.

Починаючи з 1998 року здійснювався поступовий розвиток кластерів у найважливіших галузях економіки Верхньої Австрії: автомобільній промисловості, хімічній промисловості, екологічній енергетиці, меблевій та деревообробній, харчовій промисловості, промисловості технологій охорони здоров’я та механотроніки. Крім того, у сферах роботи з персоналом, дизайну та ЗМІ, логістики та екологічних технологій були сформовані міжгалузеві мережі.

Цілі кластерної політики є такими:

• Розвиток конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу компаній

• Надання особливої підтримки малим і середнім підприємствам

• Здійснення інновацій шляхом співпраці.

Здійснення Програми розвитку кластерів під назвою Clasterland почалося з проекту «Верхня Австрія 2000+», бюджет якого становив 80,8 млн євро. Проект тривав з 1998 по 2003 рік за трьома стратегічними напрямками: технології та НДДКР, навчання та підвищення кваліфікації, маркетинг розміщення.

Друга програма, яка називається «Інноваційна Верхня Австрія 2010» і має бюджет у 600 млн євро, охоплює період з 2005 по 2010 рік та має п’ять стратегічних напрямків: НДДКР, підвищення кваліфікації, мережі, розміщення підприємств та технологій.

Після початку реалізації програми Clusterland у Верхній Австрії було ініційовано близько 200 проектів кластерної співпраці. Більше 1 000 партнерів вважають, що вони доб’ються більшого успіху в разі співпраці та використання підтримки й допомоги, яку надають кластери.

Малюнок 3: Статистичні дані про проекти співпраці

							Усього
Проектні заявки (протягом звітного періоду)	5	9	6	5	2	3	30
Партнери-учасники (в т.ч. ті, що дублюються)	27	40	29	19	6	9	130
Проекти, що тривають (тривали станом на базову дату та були представлені до початку звітного періоду)	3	10	18	6	5	0	42
Партнери-учасники (в т.ч. ті, що дублюються)	14	44	87	21	18	0	184
Завершені проекти (станом на базову дату)	51	58	37	5	7	0	158
Партнери-учасники (в т.ч. ті, що дублюються)	229	251	163	15	23	0	681
Усього проектів	59	77	61	16	14	3	230
Усього партнерів-учасників (в т.ч. ті, що дублюються)	270	335	279	55	47	9	995

Базовий період: 15.11.2005 – 15.11.2006; Базова дата: 15.11.2006 р.; виняток: 3 цільових проекти.

Джерело: www.clusterland.at

Починаючи з січня 2006 року за діяльність 5 кластерів у Верхній Австрії відповідає компанія Clusterland Oberösterreich GmbH, яка належить Агентству з управління технологіями та місцевого розвитку (TMG) федеральної землі Верхня Австрія (61%), Торговельній палаті Верхньої Австрії (19,5%) та Федерації австрійської промисловості (19,5%).

Малюнок 4: Кластери Clusterland GmbH’s

Clusterland  Верхня Австрія		Партнер	Початок
Автомобілі		Виробники автомобілів та постачальники частин для автомобілів, а також виробники відповідних машин і механізмів, та сервісні компанії.	Липень 1998 р.
Пластик		Виробники та переробними пластику, механізмів, відливок та інструментів, а також постачальники послуг	Квітень 1999 р.
Меблі та дерев’яні конструкції		Виробники меблів та дерев’яних конструкцій, а також їхні субпостачальники та компанії, котрі пропонують особливі послуги.	Січень 2000 р.
Технології охорони здоров’я		Компанії сектору медичних технологій та технологій реабілітації	Березень 2002 р.
Механотроніка		Компанії в галузі машинобудування та приладобудування, постачальники особливих технологій та сервісні компанії	Січень 2003 р.

Італія

Італія є дуже добре відомим зразком формування кластерів на основі промислових агломерацій італійського типу, відомих як «промислові райони» (distretti industriali). Успішні ініціативи у сфері кластерної політики мають довгу історію та кілька зразків реалізації. Представлений нижче ситуаційний огляд присвячений ініціативі з підтримки інтернаціоналізації та розвитку транскордонних кластерів, що є вельми важливим для розробки стратегії в Україні. У цьому огляді розглядається роль Італійського інституту зовнішньої торгівлі (Istituto nazionale per il Commercio Estero – ICE) у заохоченні міжнародного розвитку регіонів Італії.