3. Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
«Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» належить до тих дисциплін, які забезпечують фундаментальну фахову підготовку економістів, формують у них наукове бачення сучасних тенденцій та перспектив розвитку національної економічної системи.
Головне завдання навчального курсу полягає в тому, щоб надати студентам необхідні системні знання з теоретичних і прикладних питань розміщення і розвитку продуктивних сил і регіональної економіки; сформувати у них уміння і практичні навички вирішення конкретних прикладних завдань стосовно розміщення продуктивних сил з урахуванням демографічних, соціальних та екологічних чинників.
Перед національною економікою у цілому та економікою окремих регіонів України постають серйозні завдання, зумовлені необхідністю докорінної зміни її територіально-галузевих пропорцій, розширення системи економічних взаємозв'язків, зміцнення позицій вітчизняного товаровиробника. Принципово нова соціально-економічна ситуація вимагає від економістів глибоких знань теоретичних і прикладних основ розміщення продуктивних сил і розвитку регіональної економіки, принципів і закономірностей територіальної організації виробництва, світових тенденцій розвитку продуктивних сил в умовах глобалізації. Посилення інтеграційних процесів у світі вносить значні корективи в традиційні уявлення щодо розміщення і розвитку продуктивних сил та їх значення для зміцнення економічної безпеки держави.
Великої актуальності набуває завдання формування ефективної державної регіональної політики, здатної позитивно вплинути на основні тенденції регіонального розвитку. Це стосується всіх складових її механізму: нормативно-правової бази, бюджетно-фінансових важелів, програмування і прогнозування, нових форм територіальної організації продуктивних сил. Державна політика регіонального розвитку набуватиме дедалі більшого соціального спрямування і концентруватиметься головним чином на стимулюванні створення нових робочих місць, підтримці малого підприємництва, підготовці і перепідготовці працівників, що вивільнятимуться з виробничої сфери. Уже в найближчій перспективі передбачається на практиці реалізувати регіональне стратегічне планування з розробленням та прийняттям місцевими органами влади відповідних регіональних стратегій розвитку. Саме вони визначатимуть нові напрями та пріоритети розвитку регіонів України на перспективу. Оволодіння майбутніми економістами практичних навичок щодо регіонального управління потребує базових економічних знань з курсу «Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка».
У сучасній практиці господарювання важливого значення набуває розроблення прогнозних оцінок щодо розвитку продуктивних сил певних територій з визначенням напрямів комплексного використання природних ресурсів, шляхів вирішення соціальних та екологічних проблем. Опрацювання методологічних і методичних засад прогнозування очікуваних тенденцій розвитку продуктивних сил та економіки регіонів можливе лише на основі глибоких знань як теоретичних, так і прикладних аспектів територіальної організації господарювання.
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка як галузь економічної науки постійно збагачується новими ідеями і концепціями, методологічними і методичними розробками, рекомендаціями практичного спрямування. На основі взаємодії з іншими науками відпрацьовується її власний понятійний апарат, посилюється прикладна спрямованість прогнозних розробок. У принципово нових соціально-економічних умовах навчальний курс повинен сприяти формуванню у студентів бачення можливих напрямів і шляхів створення висококонкурентної соціально орієнтованої ринкової економічної системи. У зв'язку з цим першочерговими є такі завдання.
По-перше, необхідно, щоб студенти оволоділи засадами ефективного реформування національної економіки, що здійснюється на основі зрушень у розміщенні продуктивних сил держави. Структурна трансформація — один з пріоритетних напрямів реформування національної економіки. У найближчій перспективі в Україні потрібно змінити співвідношення між секторами і галузями економіки на користь споживчого сектору та соціальної інфраструктури, знизивши частку деяких паливомістких базових галузей промисловості. Розуміння студентами напрямів, форм і методів структурної трансформації національної економіки через оптимі-зацію розміщення її продуктивних сил — невід'ємний елемент сучасної фахової підготовки економістів. Структурне реформування економіки є стратегічно важливим завдання, яке потребує великих практичних зусиль щодо техніко-технологічного оновлення виробничого потенціалу, конверсії та диверсифікації капіталу, створення нових господарських структур. Соціально-економічні проблеми, що виникають під час структурних перетворень, знаходяться в площині сучасних завдань раціонального розміщення продуктивних сил держави. Будь-які прорахунки у визначенні пріоритетів структурних перетворень, виборі форм і методів їх здійснення обертаються істотними втратами. Тому таким важливим є розуміння логіки структурних трансформацій та їх можливих соціальних наслідків.
По-друге, надзвичайно актуальним завданням навчального курсу є формування у молодих людей розуміння складної системи взаємозв'язків, зокрема, між особливостями розвитку і розміщення продуктивних сил та рівнем соціально-економічного розвитку регіонів — з одного боку, та національною економічною безпекою — з другого. Висока залежність України від імпорту енергоносіїв та окремих видів споживчих товарів створюють реальну загрозу економічній безпеці держави. Подолання кризових явищ у національній економіці з одночасним нарощуванням інноваційного потенціалу та досягненням економічного зростання — надзвичайно складне завдання, яке повинно бути вирішене поколінням фахівців нової генерації.
По-третє, навчальний курс повинен озброїти студентів новітніми знаннями щодо світових тенденцій регіонального розвитку та досягнень державної регіональної економічної політики країн світу з оцінкою можливостей їх використання у вітчизняній практиці господарювання. Враховуючи участь України у світових інтеграційних процесах, необхідно обґрунтувати перспективні напрями цієї політики, визначити статус регіонів, відпрацювати механізм регіонального управління. Акумулюючи в собі найкращі досягнення в цій сфері, навчальний курс дає змогу оволодіти знаннями з методів стимулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування, територіальної організації продуктивних сил. В Україні, враховуючи перехідний характер економіки, зберігається велике значення державного регулювання соціально-економічних процесів. Державні органи управління здійснюють регулювання інвестиційних потоків, зайнятості, платіжного балансу тощо. Розширення спектра економічних функцій держави поєднується з необхідністю забезпечення реальної економічної самостійності територій.
У навчальному курсі «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» відображена діюча система територіального управління як сукупність сучасних механізмів державного впливу на регіональний розвиток. За останні роки в Україні посилилась нерівномірність соціально-економічного розвитку територій та неоднорідність економічного простору. І хоча у переважній більшості областей України за останні роки відмічається позитивна динаміка основних показників соціально-економічного розвитку, значна кількість територій держави залишається монопрофіль-ною чи перебуває під впливом деструктивних процесів.
По-четверте, якісно нові завдання перед розміщенням продуктивних сил і регіональною економікою як галуззю економічної науки і навчальним курсом постають у зв'язку з необхідністю інтеграції України у світовий економічний простір. Важливо не тільки оцінити особливості формування експортно-імпортного потенціалу України та її регіонів, а й забезпечити досягнення високої конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників на зовнішньому і внутрішньому ринках, а також зміну структури експорту, подолання високої залежності від імпорту окремих груп товарів.
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка озброюють студентів новітніми знаннями з означених теоретичних і прикладних питань, а також формують у них уміння самостійно вирішувати складні проблеми територіальної організації господарювання на різних рівнях управління.