5. Радіаційний контроль

Радіаційний контроль здійснюється з метою контролю щодо до­держання вимог чинного законодавства під час переміщення через державний кордон радіоактивних речовин і ядерних матеріалів.

Радіаційний контроль вантажів, що перетинають державний кордон України, зокрема транзитних, є обов’язковим. Контроль здійснюється безпосередньо на кордоні до митного оформлення. Для експортних вантажів радіаційний контроль може здійснюва­тись у зоні діяльності митниць.

Основним завданнями радіаційного контролю є:

− виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання у вигляді радіоактивних речовин і ядерних матеріалів;

− контроль за дотриманням вимог, норм і правил за санкціонованого транспортування радіоактивних речовин і ядерних матеріалів через державний кордон;

− контроль за забезпеченням радіаційної безпеки персоналу, який здійснює перевезення радіоактивних речовин і ядерних матеріалів, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

Радіаційний контроль у пунктах пропуску через державний кор­дон проводиться стаціонарними та переносними приладами дозиметричного контролю.

Радіаційний контроль вантажів багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачає чотири послідовні рівні:

− експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке йде від контрольованого об’єкта, здійснюється за допомогою наяв­них стаціонарних або переносних дозиметрів;

− детальний контроль − за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об’єктів із метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екрануван­ня іонізуючого випромінювання;

− поглиблений контроль затриманих об’єктів − за допомогою обладнання пересувних лабораторій або найближчої стаціонарної лабораторії, який проводиться персоналом цієї лабораторії;

− комплексний контроль та ідентифікація затриманих об’єктів, що проводяться за допомогою обладнання Центральної стаціонарної лабораторії.

У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об’єкта його проїзд (провезення) через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об’єкт повертається вантажовідправнику.

У разі спроби несанкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об’єкта він до митного догляду не допускається й його переміщення через державний кордон України забороняється.

Під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечних об’єктів у разі виявлення порушень норм і правил радіаційної безпеки під час транспортування радіоактивних речовин і ядерних матеріалів об’єкт до митного догляду не допускається й його подальший рух через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується в пункті пропуску до усунення порушень. У разі ввезення об’єкта на територію України усунення порушень норм і пра­вил радіаційної безпеки необхідно проводити на території держави-відправника.

Здійснення радіаційного контролю:

Перший рівень контролю (експрес-контроль) є обов’язковим для всіх об’єктів, що перетинають державний кордон України.

Радіаційний контроль вантажів, які ввозяться або вивозяться через морські пункти пропуску, може проводитися перед наванта­женням або під час розвантаження суден. У цьому разі радіаційний контроль здійснюється за допомогою переносних приладів дозиметричного контролю.

Якщо прилади дозиметричного контролю не фіксують переви­щення природного фону випромінювання, то проведення контролю за наступними рівнями необов'язкове і об’єкт може бути пропуще­ним через державний кордон України.

Якщо приладами дозиметричного контролю зафіксовано переви­щення природного фону випромінювання, то здійснення подальшого детальнішого контролю обов’язкове. Перед його здійсненням держекоінспектор зобов’язаний поінформувати начальника поста екологічного контролю про факт виявлення потенційно радіаційно небезпечного об'єкта та про всі наступні дії.

Проведення другого рівня радіаційного контролю здійснюється на спеціально обладнаному майданчику на відстані не менш ніж 50 м від місць постійної дислокації служб пункту пропуску.

У разі отримання сигналу від стаціонарної апаратури радіацій­ного контролю про перевищення природного рівня випромінюван­ня під час контролю пасажирського транспортного засобу, пасажи­ри мають пройти через зону дії одного з датчиків апаратури радіаційного контролю. У разі виявлення конкретної особи, власне випромінювання якої перевищує природний фон, ця особа направляється на проведення радіаційного контролю другого рівня з використанням переносної дозиметричної апаратури для виявлення та вилучення джерела випромінювання.

Пасажирський транспортний засіб підлягає проведенню радіаційного контролю другого рівня, якщо сигнал експрес-контролю показує перевищення фону. Він відводиться на окремий майданчик для проведення подальшої ідентифікації джерела перевищення природного фону та його вилучення в установленому порядку.

У разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта всі особи, крім персоналу поста екологічного контролю, який безпосередньо проводить контроль, повинні переміститися на безпечну відстань.

За виявлення радіаційно небезпечного об'єкта, провезення якого через державний кордон є несанкціонованим або санкціонованим, але здійснюється з порушенням правил безпечного транспортування, подальша робота з об’єктом проводиться тільки за нарядом-допуском, що регламентує конкретний характер, місце проведення та тривалість робіт − з урахуванням потужності експозиційної дози на визначеній відстані.

Транспортні об’єкти з радіоактивними вантажами, на поверхні яких потужність випромінювання не перевищує 0,03 мР/год (0,30 мкЗв/год) та питома активність речовин не перевищує 0,002 мкКі/грам, можуть перевозитись усіма видами транспорту на радіаційно безпечних умовах.

Транспортування природних радіоактивних речовин, граничнодопустима або питома активність яких менша від установлених показників (0.002 мкКі/грам), дозволяється здійснювати всіма видами транспорту й поштовим зв’язком на радіаційно безпечних умовах. Проте в усіх випадках ці речовини вміщуються в тару для продукції виробничо-технічного призначення, що унеможливлює їх розсіювання. При цьому потужність дози випромінювання на поверхні упаковок не повинна перевищувати 0,3 мБер/год. На внутрішню поверхню кришки таких упаковок має наноситися знак радіаційної небезпеки.