#20. Правові наслідки невиконання продавцем обов’язку щодо передання товару за договором купівлі-продажу у погодженому асортименті та комплекті

Стаття 672 ЦКУ встановлює правові наслідки порушення продавцем умови договору купівлі продажу щодо асортименту товару. Вона може застосовуватися лише у тому випадку, коли асортимент товару був передбачений договором. Якщо продавець визначив асортимент товару самостійно на підставі ч. 2 ст. 671, положення даної статті не підлягають застосуванню. Порушення договірної умови про асортимент може виявлятися у тому, що продавець передав покупцеві товар, асортимент якого в цілому не відповідає умовам договору купівлі-продажу або у тому, що продавець передав покупцеві товар, частина якого не відповідає умовам договору про асортимент. У першому випадку покупець має право відмовитися від прийняття та оплати товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо покупець вирішить скористатися правом на відмову від прийняття та оплати товару, він повинен дотриматися вимог ч. 1 ст. 690 ЦК (див. коментар до неї). Відшкодування витрат на повернення товару продавцю здійснюється за його рахунок (ч. 3 ст. 690 ЦК).

Якщо порушення договору виявилися у передачі продавцем частини товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір реалізувати одне із наступних прав: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

При відмові від прийняття усього або частини товару покупець повинен дотриматися вимог ч. 1 ст. 690 ЦК. Повернення товару продавцю здійснюється за рахунок останнього (ч. 3 ст. 690 ЦК).

Здійснення права на відмову від товару надає покупцеві можливість відмовитися від його оплати, а якщо товар вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 3 коментованої статті).

Аналогічне право виникає у покупця, який вирішив скористатися правом на заміну частини товару на такий, що відповідає умовам договору. Висунення покупцем вимоги щодо заміни товару, означає те, що він відмовився приймати частину товару, що не відповідає умовам договору про асортимент. Однак, на наш погляд, якщо продавець задовольнить вимогу покупця і надасть товар в асортименті, передбаченому договором, покупець повинен сплатити його вартість. Це пояснюється тим, що виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу має зустрічний характер, відтак до нього слід застосовувати норму ст. 536 ЦК, відповідно до якої якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Однак, слід звернути увагу й на те, що реалізація покупцем прав, встановлених коментованою ст., залежить і від виконання ним обов'язку щодо повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, покладеного на нього ст. 688 ЦК.

Інтереси ділового обороту потребують певної визначеності. Саме тому, законодавець встановлює "розумний строк" протягом якого покупець повинен повідомити продавця, що він відмовляється прийняти товар. Вказаний строк може бути передбачений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, то у випадку виникнення спору "розумність" строку буде оцінюватися судом з урахуванням усіх обставин справи. На наш погляд, до уваги тут повинні братися властивості самого товару, а також інші об'єктивні чинники, тобто час, який потрібен сумлінному покупцеві для надіслання повідомлення. Крім того, законодавець не зазначає у якій формі покупець повинен повідомити продавця. Однак, покупець зацікавлений у тому, щоб зробити це у спосіб, який би, у разі виникнення спору, дозволяв би довести, що таке повідомлення було зроблено (наприклад, лист з описом та повідомленням). "Мовчання" покупця, тобто неповідомлення продавця у розумний строк після його одержання товару про свою відмову від нього означає прийняття товару покупцем.

Якщо покупець не скористався своїм правом відмовитися від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, це означає, що він прийняв товар (ч. 4 коментованої ст.), а відтак, зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

"Ціна, погоджена з продавцем" може означати ціну, встановлену договором, якщо після того як сторони дізналися про передачу товару в іншому асортименті, ніж передбачено договором, вони не домовилися про інше (наприклад, шляхом укладення додаткової угоди до договору). В укладенні додаткової угоди може бути зацікавлений як покупець так і продавець, оскільки в результаті передачі покупцеві товару в іншому асортименті, його фактична вартість може як зменшуватися так і збільшуватися.

При цьому продавець повинен вжити усіх заходів для узгодження ціни того товару, який відрізняється від асортименту за договором. У випадку, коли продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни у розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Стаття 684 ЦКУ встановлює права покупця, які можуть виникати у нього у випадку отримання некомплектного товару або неповного комплекту товару. Зокрема, у випадку одержання від продавця некомплектного товару покупець може вимагати пропорційного зменшення ціни товару або доукомплектування товару у розумний строк. Про пропорційне зменшення ціни див. коментар до ст. 678 ЦК. При визначеності "розумності" строку для доукомплектування товару до уваги повинні братися об'єктивні чинники: властивості товару, стан ринку тощо.

Для окремих різновидів договору купівлі-продажу правові наслідки передання некомплектного товару встановлюються спеціальним законодавством. Так, покупець за договором роздрібної купівлі-продажу при виявленні некомплектних товарів має право відмовитися від цих товарів. У цьому разі оформляється акт, в якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб'єкт господарської діяльності повинен доставити покупцю товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг. Витрати, пов'язані із заміною товарів, здійснюються за рахунок суб'єкта господарської діяльності (п. 25 Розділу I Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 19.04.2007 N 104).

Покупець за договором поставки у випадку одержання некомплектних товарів має право вимагати від постачальника (виробника) доукомплектування їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або заміни комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Важливим також є те, що прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності (ч. III, IV ст. 270 ГК).

Невиконання продавцем вимоги покупця щодо доукомплектування товару у розумний строк надає покупцеві право вимагати заміни некомплектного товару на комплектний або відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Особливості заміни товару за договорами роздрібної купівлі-продажу встановлені ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів". Регулювання заміни товару за договорами купівлі-продажу сільськогосподарських машин здійснюється ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин".

Якщо покупець скористається правом на відмову від договору, то відповідно до ч. I ст. 651 ЦК договір є розірваним. В свою чергу це означає, що зобов'язання сторін за ним припиняються (ч. II ст. 653 ЦК).

Передання покупцю некомплектного товару є порушенням договірних зобов'язань продавця. Відтак, відповідно до ст. 611 договором або законом можуть бути передбачені й інші правові наслідки таких дій продавця: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Слід також відзначити й те, що вимоги покупця, які можуть бути ним пред'явлені у випадку одержання некомплектного товару, повинні бути пред'являтися з урахуванням строків, встановлених ст. 680 ЦК. Якщо покупець бажає задовольнити вимоги у судовому порядку - з урахуванням строку позовної давності, встановленого ст. 681 ЦК. Крім того, слід звернути увагу й на те, що реалізація покупцем прав, встановлених коментованою ст., залежить і від виконання ним обов'язку щодо повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, покладеного на нього ст. 688 ЦК.

Відповідно до ч. III коментованої ст. у випадку порушення продавцем обов'язку щодо передачі комплекту товару у покупця виникають права, встановлені ч. ч. I та II цієї ст. Однак потрібно мати на увазі те, що на відміну від ч. ч. I та II, ч. III має диспозитивний характер, відтак, договором можуть встановлюватися інші правові наслідки передачі покупцю товару з порушенням комплекту, інші наслідки можуть також випливати із суті зобов'язання.