9. Принципи побудови бюджетної системи України

Бюджетна система України базується на ряді принципів.

1. Принцип єдності. Він забезпечується   єдиною правовою базою, диною грошовою одиницею,  єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією,  єдністю кордону ви­конання бюджетів, єдністю ведення бухгалтерського обліку і складан­ня звітності за вимогами діючих стандартів.

2. Принцип збалансованості. Його сутність зумовлена тим, що фінансування витрат бюджетів кожної ланки бюджетної системи за­безпечується відповідними надходженнями до кожного такого бюд­жету за визначений період.

3. Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава не несе відповідальності за бюджетними зобов´язаннями органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування грошовими коштами Державно­го бюджету. Аналогічно органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності кошта­ми за бюджетними зобов´язаннями між собою та бюджетними зо­бов´язаннями держави. Самостійність кожного із бюджетів забезпе­чується закріпленими за ними відповідними джерелами доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання коштів відповідно до законодавства України. Крім того, самостійність бюджетів забезпечується правом Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати окремі бюджети.

4. Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження відповідних бюджетів та витрати бюджетів, які здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів дер­жавної влади, АР Крим, місцевого самоврядування.

5.  Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реальних по­казниках економічного і соціального розвитку держави та розрахун­ках надходження коштів до бюджету і витрат бюджету, які здійсню­ються за діючими правилами та методиками.

6. Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі  учасники   бюджетного   процесу   мають  спрямовувати  свою діяльність на досягнення запланованих цілей за допомогою залучен­ня мінімальних обсягів бюджетних коштів та досягнення максималь­ного результату при їх використанні.

7. Принцип субсидіарності. Розподіл видатків міждержавним бюд­жетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.

8. Принцип цільового використання бюджетних коштів. Усі бюд­жетні кошти використовуються лише на заходи, які визначаються ви­ключно бюджетними призначеннями.

9. Принцип справедливості і неупередженості. Бюджетна система Ук­раїни базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

10. Принцип публічності та прозорості. Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються відповідно Верховною Радою Ук­раїни, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами. Аналогічно приймаються рішення щодо звіту про їх виконан­ня. Показники державного бюджету публікуються у пресі.

11. Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учасник бюджетного процесу (орган державної влади та управління) несе відповідальність за свою діяльність або бездіяльність у процесі здійснення бюджетного процесу.

Усі принципи побудови бюджетної системи взаємопов´язані між собою, доповнюють один одного і у цілому сприяють виконанню за­вдань, передбачених бюджетною політикою суспільства

10. Форми взаємовідносин між бюджетами. У процесі виконання бюджетів основними є зовнішні бюджетні потоки — вхідні і вихід¬ці; Разом з тим існують і взаємовідносини між окремими ланками бюджетної системи — внутрішніми бюджетними потоками, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами. Існують такі форми взаємовідносин. Бюджетне субсидіювання — передача коштів з бю¬джету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги. Існує три види бюджетного субсидіювання: бюджетні субси¬дії, бюджетні субвенції, бюджетні дотації. Бюджетна субсидія може бути цільовою (на конкретні видатки) і знеособленою. Вона не пов'язується безпосередньо з фінансовим станом бюджету, який її отримує. Бюджетна субвенція — різновид цільової субси¬дії. яка передбачає участь у фінансуванні певних заходів і програм бюджету, що її видає, та бюджету, що її отримує. Бюджетна до¬тація — цільова фінансова допомога на покриття дефіциту відповідного бюджету. Залежно від можливостей бюджету, що її видає, покриття може бути повним або частковим. Особливим видом субсидіювання є встановлена Бюджетним ко¬дексом України дотація вирівнювання. Вона визначається за спеціальними формулами як різниця між обсягом видатків бюджету, визначеним на основі встановлених державних стандартів соціальної забезпеченості, та наявними у даного бюджету доходами. Вилучення коштів — явище, зворотнє дотації, тобто передача коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня. Бюджетні позички — отримання коштів на покриття тимчасового касового розриву (незбіг у часі фінансування ви¬датків і надходження доходів). Раніше видавались з бюджету вищого рівня. У Бюджетному кодексі України визначено, що тепер бюджетні позички отримуються в комерційних банках. Взаємні розрахунки бюджетів — передача коштів з одного бюджету до іншого в зв'язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджетів. За характером взаємовідносин між бюджетами вони можуть бути договірними чи обов'язковими. Бюджетне субсидіювання та бюджетні позички здійснюються на договірній основі, вилучення коштів і взаємні розрахунки — в обов'язковому порядку. За на¬прямами проведення взаємовідносини між бюджетами поділяю¬ться на вертикальні і горизонтальні. В Україні існують тільки вертикальні взаємовідносини між бюджетами

11. Бюджетна система України, бюджетні права в Україні

Бюджетна система України – це об’єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системі становлять Конституція України, виданий на її основі Закон “Про бюджетну систему України”, інші законодавчі акти.

Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс. Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої України. Бюджет України об’єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.

Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системі України, є зведеним бюджетом України. Він викорис-товується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республік-канський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет області об’єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району містить районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Останні створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Він визначається державним устроєм і адміністративно-територіальним поділом України.

Бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдності бюджету означає існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи повинна забезпечуватися єдиними правовою базою, бюджетною класифікацією, формами бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, грошовою системою, соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому.

Принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті всіх доходів і видатків.

Принцип достовірності – це формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів та видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків.

Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.

Принцип наочності – це відображення показників бюджетів у взаємозв’язку з загальноекономічними показниками в Україні і за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету.

На сьогоднішній день залишається проблема ефективного використання бюджетних коштів в умовах адміністративної реформи. Досить велика сума бюджетних коштів витрачається на утримання апарату управління. Аналізуючи ці витрати у динаміці, спостерігається тенденція до їх підвищення: якщо у 1991 році витрачалося 1.2 % ВВП, то в 1998 році – 3.3 %. Центральний апарат Президента складає 1000 осіб, Кабінету Міністрів – 900. В Україні нараховується близько 80 міністерств і комітетів (в тому числі держкомітети), відомств, агентств, головних управлінь. Така структура управління державою неефективна, вона породжує бюрократизм і не дає можливості оперативно вирішувати питання. Відповідно до Закону України "Про держбюджет на 1999 рік” витрати на державне управління скорочені на 80 млн. грн.