Клочкова Яна Александровна (1982) – выдающаяся украинская пловчиха, заслуженный мастер спорта по плаванию. Родилась 7 августа 1982 года в Симферополе. Заниматься плаванием Яна Клочкова начала в 1989 году. Переехав в Харьков, поступила в училище физической культуры и спорта, которое закончила в 2001 году. На данный момент проживает в Киеве. Высшее образование получила в Киевском Национальном университете физического воспитания и спорта Украины.
Физические показатели спортсменки таковы: рост 182 см, вес 70 кг. Биография Яны Клочковой пестрит установленными рекордами. Среди них 50 рекордов Украины по комплексному плаванию, вольному стилю, эстафетному плаванию, плаванию на спине, баттерфляем в дистанциях от 100 до 1500 метров. Кроме этого ею был установлен мировой рекорд на 400 м (на олимпийских играх в Сиднее) и рекорд Европы (на 200 м) по комплексному плаванию. Тренерами чемпионки являются заслуженные работники физической культуры Кожух Нина Федоровна и Кожух Александр Омельянович.
В биографии Яны Клочковой отдельно стоит отметить большое количество наград. Спортсменка завоевала пять медалей на олимпийских играх, из них четыре золотых и одна серебряная. В начале спортивной карьеры Клочкова была серебряным призером и двукратной победительницей Юниорских чемпионатов Европы. Также ею были неоднократно завоеваны титулы чемпионки Европы (Лиссабон 1999 год, Хельсинки 2000 год, Валенсия 2000 год), серебряного и бронзового призера Чемпионата Европы (1997 год). Клочкова является двукратной чемпионкой мира, серебряным призером Чемпионата мира (Фукуоцы, 2001 год). Кроме того, награждена украинскими национальными орденами: орденом княгини Ольги, «За заслуги», «Герой Украины» и прочими. Все награды и заслуги спортсменки трудно перечислить.
Яна Клочкова является членом Федерации плавания Украины. В составе этой организации Клочкова вместе с остальными 22 спортсменами коллектива пропагандируют здоровый образ жизни, стараясь развивать плавание и другие водные виды спорта. Примечательно, что сборная команда по плаванию стала первой в истории Украины, которая выступала на международных соревнованиях под флагом Украины еще до обретения независимости.
В повседневной жизни Яна увлекается книгами: романами и классикой, вышивкой, не любит пышные, громкие застолья и даже является депутатом партии регионов с 2006 года. После окончания спортивной карьеры Клочкова мечтает освоить какую-либо профессию и заботиться о семье, не забывая при этом о развитии водных видов спорта в Украине и помощи детям.
Победив в олимпиаде в Австралии и Греции, Яне Клочковой хочется остаться в памяти украинцев успешной спортсменкой, которая всеми силами старается помочь своей сборной по плаванию. Стремление к победе, стойкость, свежесть и радость от каждой тренировки в бассейне – вот черты, присущие спортсменке.
Прощание с дорожкой
В январе 2008 года Клочкова заявила об уходе из большого спорта.
24 марта 2009 в олимпийском бассейне «Акварена» в Харькове на улице Клочковской, во время первого этапа Кубка Украины по плаванию, при полностью заполненных трибунах состоялось официальное «расставание с водой» Яны Клочковой и Дениса Силантьева. Сначала всем демонстрировали на экране кадры карьеры, заплывов, вручений наград и моменты жизни чемпионов. Затем официальные лица (мэр Михаил Добкин, вице-губернатор Сергей Стороженко, глава Федерации плавания Украины Олег Дёмин, двукратный олимпийский чемпион волейболист Юрий Поярков и многие другие) рассказали о пловцах. Затем происходило вручение цветов и подарков от всех желающих. Клочковой, в частности, преподнесли живую золотую рыбку, а Стороженко — статуэтку богини Ники, символ победы.[1]
Политическая деятельность
Член Партии Регионов Украины.
Участница депутатской группы «Молодые регионы» в Харьковском горсовете, в частности: Владимир Скоробагач, Александр Гусаров, Максим Мусеев и другие (всего 11 чел.).
Награды
Медали
(без Олимпийских игр)
Серебряный призёр Юниорского чемпионата Европы 1996 года в Дании.
Двукратная победительница Юниорских чемпионатов Европы 1997 года в Глазго и 1998 года в Антверпене.
Серебряный и бронзовый призёр Чемпионата Европы 1997 года в Севилье.
Серебряный призёр Чемпионата мира 1998 года в Перте.
Победительница Кубка мира среди женщин в номинации комплексное плавание 1998 и 1999 годов.
Чемпионка мира 1999 года в Гонконге.
Двукратная победительница и бронзовый призёр Чемпионата Европы 1999 года в Стамбуле.
четырёхкратная победительница Чемпионата Европы 1999 года в Лиссабоне в 25-метровых бассейнах.
Трехкратная чемпионка Европы 2000 года в Хельсинки.
Двукратная чемпионка Европы 2000 года в Валенсии.
Двукратная чемпионка и серебряный призёр Чемпионата мира 2001 года в Фукуоке (Япония).
Двукратная чемпионка Всемирной Универсиады в Пекине 2001 года.
Яна Клочкова установила 50 рекордов Украины в 25- и 50-метровых бассейнах на дистанциях 100, 200, 400 метров комплексным плаванием, и 200, 400 и 800 метров вольным стилем, 100 и 200 метров на спине, 200 метров баттерфляем и эстафетным плаванием. На Олимпийских играх в Сиднее установила мировой рекорд на дистанции 400 метров комплексным плаванием и рекорд Европы на дистанции 200 метров комплексным плаванием.
Награды Украины
Герой Украины (18 августа 2004 — за исключительные спортивные достижения на Олимпийских играх, проявленные мужество, самоотверженность и волю к победе, повышение спортивного авторитета Украины в мире).[2]
Орден «За заслуги» III степени (2002)[3]
Орден княгини Ольги I степени (2000)[4], III степени (1999)[5]
Лауреат Премии КМ Украины за вклад молодежи в становление государства (06.2001).
Крест Славы МВД.
]Почётные звания
«Человек года-2000» в номинации «Спортсмен года»
«Человек года-2003» в номинации «Спортсмен года»
Интересные факты
У Клочковой имеется «всеукраинское» прозвище — золотая рыбка. На официальном прощании со спортом 24 марта 2009 года ей символически подарили аквариум с золотой рыбкой.[1]
Клочкова — почётный гражданин Харькова и Донецка.
Многие молодые харьковчане искренне убеждены в том, что улица Клочковская, на которой расположен олимпийский и самый большой в городе бассейн «Акварена», названа в честь Клочковой.[6] На самом деле улица названа фамилией харьковского полкового судьи XVIII века Тимофея Клочко, основавшего подгороднюю слободу.
Семья
отец Александр Васильевич Клочков[7]
мать Елена Валентиновна Клочкова[8]
бабушка Дина[9]
сестра Анна Александровна Клочкова (род. 1984[10])
ДОКЛАД
по истории
на тему:
«Яна Клочкова»
Ученицы 11 класса
Ткачук Милы
Освіта і наука в незалежній україні
Програма реформування освіти та
результати її виконання
Через реорганізацію національної системи освіти і професійної підготовки своїх громадян будь-яка країна у порівняно короткий термін може стати світовим лідером. Тим часом, країна, яка не підтримує модернізацію освіти і науки, ризикує швидко перетворитися на депресивний регіон. Тому не дивно, що уряди розвинутих і амбітних країн світу – США, Японії, Австралії, Канади, Великобританії, Фінляндії, Сінгапуру, Нової Зеландії стурбовані станом освітніх систем своїх країн, які, на їхню думку, не відповідають глобальним економічним і соціальним тенденціям розвитку і вважають, що досягнути конкурентної переваги у ХХІ ст. зможуть лише ті країни, які організують себе як суспільства, що безперервно навчаються.
Концепція навчання впродовж усього життя висунута ЮНЕСКО ще у 70-і роки минулого століття разом зі створенням Міжнародної Комісії Розвитку освіти. Згодом ця концепція була покладена в основу програмних документів реформування освіти більшості країн світу, в тому числі і України.
Визнаючи роль освіти для економічного розвитку держави, Уряд України затвердив у 1993 р. Державну національну програму «Освіта»(«Україна 21 століття»), (далі – Програма «Освіта»), а у 2001 р. було прийнято Національну Доктрину розвитку освіти України (далі – Доктрина), яка фактично повторює аналогічні положення Програми «Освіта». Ці документи визначають принципи та напрями реформування системи освіти в Україні і відповідають сучасним уявленням про місце та роль освіти в суспільному житті. На їхній основі було розроблено і прийнято ряд Законів України та інших розпорядчих документів у галузі освіти і науки.
Законодавче освітянське правове поле включає Закони України «Про освіту», «Про середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту». Крім того, освітянська діяльність в Україні регулюється Постановами Верховної Ради України, Указами та розпорядженнями Президента України, Постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положеннями, Наказами і розпорядженнями Міністерства освіти і науки України.
Відповідно до Конституції України цими документами визначені: стратегічні завдання, напрями та шляхи реформування національного виховання, загальної середньої, професійної, вищої та післядипломної освіти; наукової діяльності у системі освіти; фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти; управління освітою тощо.
Педагогічні дослідження і практика освітянської діяльності в Україні показали, що для забезпечення освіти високої якості і входження у європейське та світове освітянське співтовариство виникла необхідність вирішення принаймні двох стратегічних питань:
─ спрямування педагогічної науки на вироблення стратегії розвитку освіти, перспектив відродження і розбудови національної школи;
─ розробка і впровадження в навчальний процес сучасних інтелектуальних інформаційних технологій.
З метою вирішення цих стратегічних завдань пріоритетними напрямами реформування освіти в Україні Програмою «Освіта» було визначено такі :
– розбудова національної системи освіти з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя України;
– забезпечення моральної, інтелектуальної та психологічної готовності всіх громадян до здобуття освіти;
– досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів: української та іноземних мов, історії, літератури, математики та природничих наук;
– створення умов для задоволення освітніх та професійних потреб і надання можливостей кожному громадянину України постійно вдосконалювати свою освіту, підвищувати професійний рівень, оволодівати новими спеціальностями;
– забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично та психічно здорової особи; запобігання пияцтву, наркоманії, насильству.
Основними шляхами реформування освіти в Україні у Програмі “Освіта” визначено такі:
─ створення у суспільстві атмосфери загальнодержавного сприяння розвиткові освіти;
─ подолання девальвації (знецінення) загальнолюдських гуманістичних цінностей, відірваності освіти від національних джерел;
─ забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень;
─ відхід від засад авторитарної педагогіки, підготовка нової генерації педагогічних кадрів;
─ реорганізація існуючих та створення навчально-виховних закладів нового покоління, радикальна перебудова управління сферою освіти, формування нових економічних основ системи освіти;
─ інтеграція освіти і науки, активне залучення до навчального процесу наукового потенціалу навчальних закладів і науково-дослідних установ;
─ створення нової правової і нормативної бази освіти.
Реформування освіти в Україні триває вже понад десять років. Термін достатній для підведення перших підсумків. Сьогодні можна говорити про вагомі здобутки наших окремих ВНЗ. Розширився доступ до вищої освіти громадян України, – показник чисельності студентів на 100 тисяч населення зріс до 578 осіб, що відповідає рівню розвинутих країн. Україна приєдналася до Болонського процесу і стала повноправним членом європейського освітнього простору. Наші студенти регулярно стають переможцями і призерами міжнародних предметних олімпіад та спортивних змагань.
Одночасно необхідно констатувати, що багато положень Програми «Освіта» не були виконані. Зокрема, не відбулося децентралізації управління освітою. Державні стандарти освіти не є гнучкими та не враховують регіональних особливостей. Держава не повністю виконує свої фінансові зобов’язання щодо освіти. Однією із причин повільності реформування освіти стала декларативність ряду положень. Завдання програмних документів були сформульовані у такий спосіб, який утруднював перевірку їхнього виконання. У результаті державним документам, які приймалися пізніше, бракувало відповідності ухваленій раніше стратегії.
Питання реформування освіти в країні стали предметом гострої дискусії на засіданні підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України за участю президента України [12,13]. На ній зокрема було задекларовано, що, виходячи з Програми Президента України Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям», Міносвіти України визначило п’ять пріоритетних напрямків діяльності у сфері освіти і науки на найближчий період [12]:
європейський рівень якості й доступності освіти;
духовна зорієнтованість освіти;
демократизація освіти;
соціальне благополуччя науковців і педагогів, реалізація формули «щасливий учитель – щасливий учень»;
розвиток суспільства на основі нових знань.