Встановлюють сприяють

ОПІКУН, ПІКЛУВАЛЬНИК. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав та не поновлені; поведінка та інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину тощо (ст. 64 ЦК України, ст.ст. 212, 244 СК України).

ПІДОПІЧНІ. Особи, над якими через недостатність їх обсягу дієздатності призначено опіку чи піклування.

1) малолітні діти до 14 років, позбавлені батьківського піклування;

2) неповнолітні діти від 14 до 18 років, позбавлені батьківського піклування;

3) обмежено дієздатні;

4) недієздатні.

ОТРИМУЮТЬ

ЗДІЙСНЮЮТЬ

© Є.О.Мічурін, 2006-2010.

19. Юридичні особи: поняття та ознаки

Юридична особа

Поняття

організація, яка створена й зареєстрована у встановленому законом порядку та наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді

ознаки

Організаційна єдність передбачає, що юридична особа є єдиним цілим з властивою їй внутрішньою структурою, створеною для досягнення цілей її діяльності, та виражається у закріпленій установчими документами структурі органів ю.о.

Відокремлене майно означає, що майно юридичної особи становить основу її матеріальної самостійності, належить безпосередньо юридичній особі й відділене (відокремлене) від майна її засновників (учасників)

Участь у цивільному обороті від свого імені означає можливість безпосередньо для юридичної особи, а не її засновників (учасників), здобувати цивільні права і мати обов'язки

Самостійна майнова відповідальність припускає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми обов'язками усім належним їй майном. Інколи субсидіарна відповідальність за борги ю.о. покладається на її засновників (учасників)

ВАЖЛИВО!

Конструкція юридичної особи надає можливість:

- вираження колективного інтересу фізичних осіб від імені однієї особи, що в такий спосіб дозволяє персоніфікувати цивільні відносини;

- досягти значної концентрації в одній особі майна декількох фізичних осіб або фізичних й інших юридичних осіб для участі в цивільних відносинах;

- оптимізувати підприємницькі ризики засновників (учасників) юридичної особи за рахунок самостійної відповідальності юридичної особи за своїми обов'язками

© Є.О.Мічурін, 2006-2010.

20. Теорії походження юридичної особи

ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Органічна теорія (Гірке) – порівняння юридичної особи з людською особистістю. Ю.о. – є, так би мовити, союзною особистістю, соціальним організмом, відмінною від людей – учасників

Реалістична теорія (Саллейль) передбачає, що ю.о. є особливим суб'єктом права, незвідним до суми індивідуумів. Позбавлена біологізації юридичних осіб

поняття

розроблені в науці теоретичні концепції, які пояснюють виникнення, сутність, генезис юридичної особи

ГРУПА ТЕОРІЙ, ЩО ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ІСНУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СУБ'ЄКТА, ЯКИЙ НАДІЛЕНИЙ ВЛАСТИВОСТЯМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

ГРУПА ТЕОРІЙ, ЩО ВИЗНАЮТЬ ІСНУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СУБ'ЄКТА, ЯКИЙ НАДІЛЕНИЙ ВЛАСТИВОСТЯМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Теорія фікції (Савіньї) передбачає, що законодавець створює якусь юридичну фікцію вигаданого, абстрактного суб'єкта права, яким є юридична особа

Теорія Йєрінга сприйняла тезу про фіктивність юридичної особи, при цьому визнаючи реальність груп людей, що стоять за нею. Законодавець дає правовий захист окремим групам людей, дозволяючи їм виступати ззовні як єдиному цілому

Теорія колективу (А.В. Венедиктов). Носієм правосуб'єктності державної юридичної особи є колектив, організований у соціалістичній державі

Теорія держави (С.І. Аскназій). За кожним державним підприємством стоїть власник майна – сама держава. Державна юридична особа – це сама держава, що діє на окремій ділянці відносин

Теорія директора (Ю.К. Толстой). Головна мета наділення організації правами юридичної особи – забезпечення можливості її участі в цивільному обороті. Директор є основним носієм особистості ю.о., тому що саме він уповноважений діяти від імені організації

Теорія персоніфікованого (цільового) майна (С.М. Ландкоф, Є.О. Суханов). Головною функцією юридичної особи є об'єднання різного майна у єдиний комплекс і управління ним. Законодавець персоніфікує його, наділяючи правами юридичної особи

Теорія організації (О. А. Пушкін). Сутність юридичної особи можна визначити тільки через поняття організації як соціального осередку, створеного людьми й іншими організаціями на певних умовах і для досягнення певної мети

Теорія персоніфікованої мети (Бринц, Беккер). Метою інституту юридичної особи є управління майном, і ю.о. є виразом цієї персоніфікованої мети

Теорія делегувальних повноважень (Р.Б. Шишка). Основними та вихідними учасниками цивільних правовідносин та носіями суверенітету є людина та держава, яка нині діє теж в інтересах людини. Людина наділена свободою у тому числі свободою діяльності, а держава суверенітетом. Перша набуває такого правового становища внаслідок народження (природної сутності), друга - внаслідок створення та формалізації такого права в Конституції чи інших конституційних актах

© Є.О.Мічурін, О.Р.Шишка, 2008-2010.

21. Правоздатність юридичної особи

ПРАВОЗДАТНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

поняття

здатність юридичної особи мати особисті немайнові та майнові права і обов'язки