- •1. Предмет і завдання курсу «Організація виробництва і менеджмент»
- •1.1 Місце курсу в системі економічних наук. Предмет курсу
- •1.2 Завдання організації виробництва в розвитку народного господарства
- •1.3 Основні етапи розвитку і формування науки про організацію і управління виробництвом
- •1.4 Завдання курсу, його структура, взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Метод курсу
- •1.5 Роль курсу в підготовці інженерів-економістів
- •2. Підприємство і його виробнича структура
- •2.1 Промислове підприємство і його організація
- •2.2 Особливості машинобудівних підприємств
- •2.3 Засновницькі документи при організації підприємств
- •3. Виробничий процес і принципи його організації
- •3.1 Процеси, що протікають у виробництві
- •3.2 Виробничий процес
- •1. Природні процеси — це такі процеси, коли предмет праці піддається фізичним або хімічним змінам під дією сил природи (старіння, сушка, охолодження).
- •2. Основними називають ті процеси, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію. Основні процеси також діляться на: технологічні і природні.
- •3. Технологічний процес — це частина виробничого процесу, який безпосередньо пов'язаний з переробкою або обробкою матеріалів. Технологічний процес ділиться на операції.
- •3.3 Принципи організації процесу виробництва
- •4. Організація процесу виробництва в часі
- •4.1 Виробничий цикл і його структура
- •4.2 Основні методи організації виробництва
- •4.3 Тривалість виробничого циклу деталі
- •4.4 Тривалість виробничого циклу партії деталей
- •4.5 Тривалість виробничого циклу виробу
- •4.6 Значення і дороги скорочення тривалості виробничого циклу
- •5. Організація процесу виробництва в просторі
- •5.1 Виробнича структура заводу, визначальні її чинники
- •5.2 Класифікація цехів і служб підприємства
- •5.3 Спеціалізація цехів і ділянок
- •5.4 Основні напрями розвитку виробничої структури на заводах
- •5.5 Генеральний план підприємства
- •6. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •6.1 Типи виробництва, їх класифікація
- •6.2 Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •7. Організація потокового виробництва
- •7.1 Суть і характеристика потокового виробництва
- •7.2 Класифікація потокових ліній
- •7.4 Методичні основи розрахунку одинопредметних безперервно-потокових ліній
- •Програма запуску
- •8. Організація конструкторської підготовки виробництва
- •8.1 Завдання і зміст технічної підготовки виробництва
- •8.2 Забезпечення технологічності конструкцій машин
- •8.3 Організація робіт по уніфікації і стандартизації
- •8.4 Методи прискорення конструкторської підготовки виробництва
- •8.5 Організація креслярського господарства
- •8.6 Економічна оцінка конструкції машин
- •9. Організація технологічної підготовки виробництва
- •9.1 Етапи технологічної підготовки виробництва
- •9.2 Технологічна дисципліна
- •9.3 Технологічна документація
- •9.4 Економіка тпв
- •9.5 Шляхи прискорення технологічної підготовки виробництва
7.4 Методичні основи розрахунку одинопредметних безперервно-потокових ліній
Початкові дані — програма випуску лінії за певний проміжок часу, програма запуску, коефіцієнт втрат і фонди часу :
Програма запуску
Nзап = ,
де Nвип — програма випуску, шт.;
a — відсоток технологічних втрат, наприклад, у зв'язку з виготовленням пробних деталей при наладці устаткування або витрата деталей для контрольних цілей.
Приклад: Nзап =
тобто запуск повинен перевищувати випуск на величину допустимих втрат.
2. Добовий дійсний фонд часу (Fg) з урахуванням регламентованих перерв на відпочинок (Tn) і календарного часу (Fк), рівний:
Fg = (Fк - Tn) ×S, хв.;
де S — кількість змін
Приклад: Fg = (420 - 30) ×2 = 780 хв.
3. Початковим розрахунковим нормативом потокової лінії при подетальної (пошт.) передачі деталей є — makm (ч)
ч =
Приклад: ч =
4. При передачі партіями розраховується ритм (хв./партія)
R = ч× p
де p — розмір передавальної партії (транспортною)
Приклад: R = 0,741× 10 шт. = 7,41 хв./партія
5. Темп лінії (Т - є зворотною величиною такту і виражає продуктивність лінії, шт. / хв.):
Т =
Приклад: Т =
6. Число робочих місць на операції (Сі расч):
Сі расч =
7. Число робочих місць прийняте(Сі пр):
Сі пр = Сі расч, закруглене до найближчого більшого числа.
8. Коефіцієнт завантаження робочого місця (Кз):
Кз = ;
Якщо tі = 1,282 хв., ч = 0,741 хв./шт., то Сі.расч.= раб. місць
Сі.пр.≈ 2 раб. місця; Кз = .
9. Загальне число робочих місць :
m
Собщ. = ∑ Сі.пр.
1
де m — число операцій
10. Число операторів (робочих) (А)
А = (1+
де β — плановий % невиходів;
S — число імен;
αі — норма обслуговування робочих місць на цій операції (при багатоверстатному обслуговуванні).
Приклад: β = 10 %; S = 2 смены; αі = 2 ст/чел., Сі.пр.= 2 ст.
А = (1+ чел.
11. Швидкість конвеєра (Vk):
Vk = ℓпро/ч (м/хв.)
де ℓпро — крок конвеєра, м.
При передачі деталей партіями:
Vk =
Діапазон найбільш раціональних швидкостей конвеєра 0,1÷2 м/хв.
Приклад: Vk = 2 / 0,741= 2,7 м/хв.
12. Довжина конвеєра
m
Lобщ. = ∑ ℓо Сі.пр.
1
При роботі на робочих конвеєрах ділянка, на якій при постійній швидкості конвеєра виконується кожна операція, називається робочою зоною операції (ℓ).
ℓ = ℓпро× Сі.ін.
Приклад: ℓ = 2×1= 2 м.
На операціях зі значними коливаннями часу їх виконання передбачається додаткова (резервна) зона (ℓрез):
ℓрез = (tmax - ti) × Vk
де tmax — максимальна тривалість виконання операції, хв.
При вільному ритмі на безперервно-потокових лініях межі робочих зон по операціях відмічають на нерухомій частині його або на підлозі спеціальними знаками. Робітники, йдучи за виробом, переміщаються уздовж зони — починаючи операцію на початку зони і закінчуючи в її кінці, після чого повертаються в початкове положення.
13. Заділи.
Технологічний заділ відповідає числу виробів (С), яке в кожен момент знаходяться на робочих місцях (Zтехн.)
Zтехн. = З — при поштучній передачі,
при партионной передачі Zтехн. = р ×З
14. Транспортний заділ (Zтр.) показує число деталей, що знаходяться в кожен момент в процесі транспортування:
при поштучній передачі
Zтр. = С – 1
при партионной передачі
Zтр. = (С – 1) × р
15. Страховий (резервний) заділ створюється на найбільш відповідальних і нестабільних за часом виконання операціях, а також на контрольних пунктах. Величину його встановлює на основі аналізу вірогідність відхилень від такту на цьому робочому місці.
16. Тривалість технологічного циклу виготовлення деталі (Тц) визначається:
Тц = ,
де ∑Спр — кількість робочих місць по усіх операціях технологічного процесу;
ℓрез — загальна довжина резервних (додаткових) зон на лінії, м;
Vk — швидкість конвеєра, м/хв.;
60 — хвилин в годині.
Наприклад: ч = 0,741 хв./шт.; ∑Спр = 10 шт.; ℓрез = 6,4 м; Vk = 2,7 м/хв.
Тц = години.
Технологічні операції на переривчасто-потокових лініях не синхронізовані. Внаслідок різної трудомісткості операцій на цих лініях виникають міжопераційні оборотні заділи, які потрібні для компенсації різної продуктивності робочих місць.
Для забезпечення ритмічної роботи на такій лінії необхідно встановити найбільш доцільний регламент її роботи. Цей регламент повинен передбачати:
1) величину укрупненого ритму;
2) порядок роботи на кожному робочому місці;
3) послідовність і періодичність переходу робітників з однієї операції на іншу;
4) розмір і динаміку оборотних заділів.
Питання для контролю
Суть і характеристика потокового виробництва.
Класифікація потокових ліній.
Елементи розрахунку потокових ліній.
Методи розрахунку виробничої програми і дійсного фонду часу в потоковому виробництві.
Методи розрахунку такту, ритму, і робочих місць на потоковій лінії.
Методи розрахунку числа операторів, швидкості і довжини конвеєра.
Методи розрахунку циклу виготовлення деталей і заділів (технологічного, транспортного і страхового).