
- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
Теорема 9.
1)
Якщо
,
– нескінченно малі послідовності, то
– нескінченно мала послідовність (сума
і різниця нескінченно малих є нескінченно
мала).
2) Якщо
– нескінченно мала,
– обмежена послідовність, то
– нескінченно мала (добуток нескінченно
малої на обмежену є нескінченно мала).
3) Якщо
– нескінченно велика, то
– нескінченно мала.
4) Якщо
– нескінченно мала,
,
то
– нескінченно велика.
Доведення.
1.
;
.
Позначимо
,
тоді
.
2.
– обмежена послідовність
,
.
Тоді
маємо
.
Теорема
10.
Якщо є дві збіжні послідовності
і
,
,
то:
1.
;
2.
;
3.
при
.
Доведення.
За
теоремою 8 маємо:
,
,
де
– нескінченно малі.
1.
.
За теоремою 9
– нескінченно мала, значить за теоремою
8:
.
2.
.
За теоремою 9
– нескінченно мала, значить за теоремою
8:
.
3.
Очевидно,
вираз в квадратних дужках є нескінченно
мала. Доведемо, що
– обмежена.
.
Оскільки
,
то для числа
.
Тому
при
– обмежена. За теоремою 9
– нескінченно мала, за теоремою 8
.
3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
Означення.
Послідовність
називається неспадною (незростаючою),
якщо
має місце нерівність:
.
Незростаючі і неспадні (спадні і
зростаючі) послідовності називаються
монотонними.
Теорема Веєрштраса.
1. Будь-яка неспадна обмежена зверху послідовність збігається.
2. Будь-яка незростаюча обмежена знизу послідовність збігається.
Доведення.
Нехай
– неспадна послідовність, обмежена
зверху:
,
(
– верхня межа). За теоремою про точну
верхню межу обмеженої зверху множини,
існує скінченна точна верхня межа
множини
.
Нехай
.
Доведемо,
що
.
Оскільки
,
то
число
не є верхньою межею
.
Оскільки послідовність неспадна, то
при
.
При
це еквівалентно
.
За означенням
.
Аналогічно доводиться друга частина теореми.
3.4. Число
Розглянемо
послідовність
,
.
Доведемо, що ця послідовність зростаюча і обмежена зверху. Скористаємося формулою бінома Ньютона:
Розглянемо
;
Порівнюючи
доданки
і
,
одержимо:
Отже,
,
– обмежена зверху послідовність. За
теоремою Веєрштраса вона має границю,
яку позначають
.
.
– ірраціональне
число.
3.5. Підпослідовності
Означення.
Послідовність
,
яка складена з членів послідовності
і в якій порядок слідування її членів
співпадає з їх порядком слідування в
вихідній послідовності
,
називається підпослідовністю цієї
послідовності.
– вихідна
послідовність;
– послідовність
з натуральних чисел;
– підпослідовність.
Теорема 1. Якщо збіжна послідовність, то будь-яка її підпослідовність збігається до тієї ж границі.
Доведення.
Нехай
.
Це
означає, що
.
Нехай
– підпослідовність послідовності
.
Оскільки
нескінченна, то
,
а значить за принципом Архімеда
.
Отже,
.
Теорема 2. Якщо дві підпослідовності з , об’єднання яких дає , збігаються до однієї і тієї ж границі , то і вся послідовність збігається до .
Теорема 3. (Лема Больцано-Веєрштраса). З будь-якої обмеженої послідовності можна вилучити збіжну підпослідовність.
Доведення.
Нехай
– обмежена
.
Нехай
=
.
Так як
– обмежена, то за теоремою про граничну
точку множина
має хоча б одну граничну точку. Нехай
– гранична точка
.
Тоді в околі
знайдеться хоча б один елемент
(з послідовності
)
відмінний від
.
Позначимо його через
.
Продовжуючи процес, одержимо
підпослідовність
послідовності
,
причому
або
.
Звідси за теоремою про двох міліціонерів
маємо, що
.