
- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
Розглянемо
два натуральних числа
і
.
Біноміальні коефіцієнти визначаються
рівністю:
.
Мають місце наступні рівності:
1.
2.
3.
4.
;
5.
;
6.
.
Формула бінома Ньютона
.
2. Аксіоматика дійсних чисел
Множина
називається множиною дійсних чисел, а
її елементи – дійсними числами, якщо
вона задовольняє комплексу умов (аксіом)
1-5:
1. Операція додавання.
Для
будь-якої упорядкованої пари
визначено, причому єдиним чином, елемент
,
який називається їхньою сумою так, що
при цьому мають місце наступні властивості:
1.1.
(комутативність).
1.2.
(асоціативність).
1.3. В
існує елемент, що позначається
і називається нулем такий, що
.
1.4. Для
існує елемент з
,
що називається протилежним до
і позначається
,
такий що
.
2. Операція множення.
Для
будь-якої упорядкованої пари елементів
визначено, причому єдиним чином, елемент
,
що називається їхнім добутком
так, що
при цьому
мають
місце
наступні
властивості:
2.1.
(комутативність).
2.2.
(асоціативність).
2.3. В
існує елемент, що позначається
і називається одиницею, такий, що
.
2.4.
,
існує елемент з
,
що називається оберненим до
і позначається
або
,
такий, що
.
3. Зв’язок операцій додавання і множення.
3.1.
(дистрибутивність
множення відносно додавання).
Зауваження. В алгебрі множину, яка задовольняє аксіоми 1-3 називають полем.
4. Аксіома упорядкованості.
Для кожного визначено одне з трьох співвідношень:
,
,
,
причому
умови
і
– еквівалентні, а також, якщо
і
,
то
і
.
Аксіома
4 дає можливість порівнювати два елемента
із
за величиною.
Елемент
називається більшим за елемент,
і пишуть
,
або, що є те ж саме, елемент
називається меншим за елемент
,
і пишуть
,
якщо
.
Для
будь-якої упорядкованої пари
сума
називається різницею
і
і позначається через
,
тобто
.
Для
будь-якої упорядкованої пари
добуток
називається часткою від ділення
на
і позначається через
,
або
,
або
,
тобто
.
5. Аксіома неперервності.
Якими
б не були непорожні множини
і
,
у яких
і
виконується нерівність
,
існує такий елемент
,
що для будь-яких
і
виконуються нерівністі
.
Теорема.
Множина
,
що задовольняє аксіомам 1-5, існує і єдина
з точністю до ізоморфізму, що зберігає
порядок. Тобто, якщо
і
– дві множини, які задовольняють аксіомам
1-5, то знайдеться бієкція
,
яка задовольняє умовам:
2.1. Наслідки із аксіом
2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
10. Єдиність нуля (тільки одне число з має властивість нуля).
20. Єдиність одиниці.
30. Єдиність протилежного елемента.
40. Єдиність оберненого елемента.
50.
.
Доведення.
1) Доведемо єдиність нуля.
Припустимо,
що крім нуля 0 існує ще один нуль
.
Тоді в силу 1.3 маємо
і
.
Згідно комутативності (1.1) ліві частини
цих рівностей дорівнюють одна одній.
Звідси випливає, що
.
2) Доведемо єдиність одиниці.
Нехай
крім одиниці 1 існує ще одна одиниця
.
Перемножимо:
.
З іншого боку:
.
3) Доведемо єдиність протилежного елемента.
Припустимо,
що крім
число
має ще одне протилежне число
,
тобто
і
.
Очевидно,
.
(*)
З іншого боку,
(**)
Із (*) і
(**) випливає що
.
5) Доведемо .
За
означенням різниці
.
Тоді
.
2.1.2. Властивості упорядкованості
10.
Якщо
,
то
.
20.
Якщо
,
то
.
30.
виконується одне з трьох співвідношень
,
,
.
40.
Якщо
,
то
.
50.
Якщо
,
то
.
60.
Якщо
,
то
.
70.
Якщо
,
то
.
80.
.
2.2. Зображення дійсних чисел у вигляді точок прямої
Розглянемо пряму з вказаним напрямком. Виявляється, що існує бієкція із на цю пряму, при якій число зображається точкою, що лежить праворуч від точки, яка зображає число .
2.3. Абсолютна величина (модуль) дійсного числа
За
означенням
,
.
Властивості модуля
10.
;
20.
,
;
30.
;
40.
.
2.4. Розширена числова пряма
– розширена
множина дійсних чисел (розширена числова
пряма).
За означенням приймають:
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Невизначеності:
,
,
.
2.4.1. Околи на розширеній числовій прямій
1.
Нехай
,
.
Означення.
-околом
точки
називається множина точок
числової прямої, що задовольняють
нерівності
.
-окіл
точки
позначається
.
радіус
околу.
окіл точки
деякого радіуса.
2.
Означення.
Околом
невласної точки
називається будь-яка множина виду:
,
де
будь-яке число.
3.
Означення.
Околом
невласної точки
називається будь-яка множина виду:
,
де
– будь-яке число.
4.
Означення.
Околом
невласної точки
називається будь-яка множина виду:
,
де
.