- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
Означення.
Будемо
говорити, що множини
і
еквівалентні, і писати
,
якщо існує бієкція із
на
або, інакше кажучи, між елементами множин
і
можна встановити взаємно однозначну
відповідність.
Зауваження. Скінченні множини еквівалентні тоді і тільки тоді, коли кількість їх елементів однакова.
1.3.1. Властивості еквівалентних множин
10.
Якщо
– рефлексивність.
20.
Якщо
– транзитивність.
30.
–
симетричність.
1.4. Зліченні множини
Означення. Множина називається зліченною, якщо вона еквівалентна множині натуральних чисел.
Зауваження. Потужність скінченної множини – це кількість її елементів. Говорять, що множина не більше ніж зліченна, якщо вона зліченна або скінченна.
Теорема 1. Будь-яка нескінченна підмножина зліченної множини зліченна.
Доведення.
Нехай
дана зліченна множина
,
– її нескінченна підмножина.
Нехай
– перший елемент з послідовності
,
який належить
;
поставимо йому у відповідність число
1. Нехай
– наступний елемент з послідовності
,
який належить
;
поставимо йому у відповідність число
2 і т. д.
Одержимо
взаємно однозначну відповідність між
і множиною натуральних чисел
.
Значить, множина
за означенням є зліченною.
Теорема 2. Будь-яка нескінченна множина містить зліченну підмножину.
Доведення.
Нехай
- нескінчена множина. Візьмемо довільний
елемент із множини
і назвемо його
.
Далі візьмемо
,
і т. д. Одержимо послідовність
,
причому
.
Одержана підмножина
множини
є зліченною за побудовою.
Теорема 3. Об’єднання зліченної множини зліченних множин є зліченною множиною.
Доведення.
Нехай
– послідовність зліченних множин, і
.
Розглянемо таблицю
Перенумеруємо
елементи множин
в такому порядку
Якщо в
різних множинах
,
зустрінуться однакові елементи, будемо
рахувати їх тільки один раз. Таким чином,
всі елементи множини
перенумеровані і, отже, множина
є зліченною.
Теорема
4.
Множина раціональних чисел
є зліченною.
Доведення проводиться аналогічно доведенню теореми 3.
Теорема 5. Існують незліченні множини.
Доведення.
Нехай – множина всіх нескінченних послідовностей з нулів і одиниць. Доведемо, що множина незліченна.
Припустимо,
що
– зліченна. Це означає, що
є послідовністю. Тоді
,
де
– послідовності з нулів і одиниць.
Побудуємо
послідовність
з нулів і одиниць наступним чином:
,
,
.
Тоді
і
.
Ми прийшли до суперечності. Отже, множина
є незліченною.
1.5. Метод математичної індукції
1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
Множина
називається множиною натуральних чисел,
якщо вона задовольняє наступним аксіомам:
1.
Для будь-якого елемента
існує єдиний елемент
цієї множини, який називається наступним
за
.
2. Існує єдиний елемент, що позначається 1 і називається одиницею, який не є наступним для будь-якого елемента з .
3. Кожен елемент, відмінний від одиниці, є наступним тільки для одного елемента із .
4.
Якщо
,
,
і з того, що
випливає, що
,
то
(принцип математичної індукції).
1.5.2. Метод математичної індукції
Нехай
є множина тверджень, кожному з яких
поставлено у відповідність натуральне
число (його номер
).
Якщо доведено, що:
1)
твердження з номером
правильне;
2) із правильності твердження з номером випливає правильність твердження з номером ;
то тим самим доведена правильність всіх тверджень, що розглядаються, тобто правильність твердження з довільним номером .
Приклад.
Довести методом математичної індукції наступну рівність:
.
Доведення.
Перевіримо, що ця рівність правильна при .
.
Припустимо,
що рівність правильна при
,
тобто
.
Доведемо,
виходячи з цього, що рівність правильна
при
,
тобто
.
.
Значить, твердження має місце при будь-якому натуральному .
