
- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
5. Неперервні функції на відрізках
Теорема 1 (перша теорема Веєрштраса). Якщо функція неперервна на відрізку , то вона обмежена на ньому.
Доведення.
Припустимо
супротивне, що функція
при
необмежена, наприклад, зверху. Це означає,
що
.
Розглянемо послідовність
.
Ця послідовність обмежена. За лемою
Больцано – Веєрштраса, з будь-якої
обмеженої послідовності можна вилучити
збіжну підпослідовність. Нехай
ця збіжна підпослідовність і
,
причому, очевидно,
.
Оскільки функція
неперервна на відрізку
,
то
за означенням неперервності. З іншого
боку, за припущенням
,
.
Ми прийшли до суперечності, значить,
функція обмежена на відрізку
зверху.
Аналогічно доводиться, що функція обмежена знизу.
Теорема 2 (друга теорема Веєрштраса). Якщо функція неперервна на відрізку , то вона досягає на ньому свого найбільшого і найменшого значень.
Доведення.
Позначимо
через
,
;
скінченні за першою теоремою Веєрштраса.
Припустимо, що
,
.
Значить,
,
.
Розглянемо
допоміжну функцію
.
Очевидно,
визначена, неперервна і додатна на
.
За першою теоремою Веєрштраса вона
обмежена зверху, і нехай
– яка-небудь верхня межа цієї функції,
тобто
,
.
Тоді
,
,
.
Таким
чином, число
,
,
яке менше за
,
є верхньою межею значень функції
,
що неможливо, оскільки
– точна верхня межа значень функції
.
Одержали суперечність, значить
.
Інакше кажучи, точна верхня межа досягається при деякому значенні аргументу, тому точна верхня межа є максимальним елементом множини значень функції або найбільшим її значенням.
Аналогічно доводиться, що досягає на свого найменшого значення.
Теорема
3 (Больцано-Коші).
Нехай
функція
неперервна на відрізку
і на кінцях відрізку приймає значення
.
Тоді для будь-якого
,
що лежить між
і
існує така точка
,
що
.
Доведення.
Для
визначеності будемо вважати, що
,
і тоді
.
Поділимо
точкою
на два рівних за довжиною відрізки.
Тоді, або
і шукана точка
знайдена, або
.
В останньому випадку на одному з одержаних
відрізків функція
на лівому кінці приймає значення менше
за
,
а на правому – більше за
.
Позначимо
цей відрізок через
і знову поділимо його на два рівних за
довжиною відрізки і так далі. В результаті
або через скінченне число кроків прийдемо
до шуканої точки
,
в якій
,
або одержимо послідовність вкладених
відрізків
,
довжини яких прямують до нуля і таких,
що
.
Нехай
–
спільна точка для всіх
.
Тоді за
теоремою про вкладені відрізки
.
Тому, в
силу неперервності функції
,
маємо
.
З
одержимо
.
Звідси зрозуміло, що
.
Зауваження. Ми довели, що неперервна на відрізку функція, приймаючи будь-які два значення, приймає й будь-яке значення, що лежить між ними.
Наслідок
1. Якщо
функція
неперервна на відрізку
і на його кінцях приймає значення різних
знаків, то існує хоча б одна точка
така, що
.
Наслідок
2. Нехай
функція
неперервна на
і
,
.
Тоді функція
приймає всі значення з відрізку
і тільки ці значення.
Справді,
за умовою
і згідно другої теореми Веєрштраса
існують такі точки
і
,
що
,
.
Наслідок 2 безпосередньо випливає з
теореми 3 застосованій до відрізку
,
якщо
,
або відрізку
,
якщо
.
Таким чином, множина всіх значень функції, заданої і неперервної на деякому відрізку, є також відрізок.
Теорема
4. Нехай
функція
визначена, строго монотонно зростає
(спадає) і неперервна на відрізку
.
Тоді у відповідному проміжку
значень цієї функції існує однозначна
обернена функція
також монотонно зростаюча (спадна) і
неперервна.
Доведення.
Обмежимося
для визначеності випадком, коли
.
З наслідку 2 теореми 3 випливає, що
значення
суцільно заповнюють деякий відрізок
так, що
знайдеться хоча б одне таке значення
,
що
.
В силу
строгої монотонності функції
таке значення може знайтися тільки одне
(якщо
,
то відповідно і
.
Ставлячи
у відповідність саме це значення
довільно взятому
ми одержимо однозначну функцію
обернену для функції
.
Очевидно,
також монотонно зростає. Справді, нехай
і
,
.
Тоді за самим означенням функції
,
одночасно
і
.
Якби було
,
то в силу
було б
,
що суперечить умові (не може бути також
,
бо тоді
,
що також суперечить умові). Таким чином,
,
тобто
зростає.
З
монотонності функції
на
і того, що
за доведеною раніше теоремою (див.
теорему 2 п. 4.7) випливає неперервність
функції
на
.
Зауваження.
Можна
показати, що якщо
зростає (спадає) і неперервна на відрізку
,
,
то
,
де
.