
- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
Теорема.
Нехай
функція
неперервна в точці
,
а функція
неперервна в точці
.
Тоді суперпозиція
неперервна в точці
.
Доведення.
Доведемо,
що
.
Нехай
послідовність
.
В силу неперервності функції
в точці
маємо
.
Розглянемо
послідовність
.
В силу неперервності функції
в точці
маємо
,
тобто, якщо
,
то
.
Таким
чином, функція
в точці
має границю (за Гейне), що дорівнює
значенню функції в точці
,
значить, вона неперервна в точці
.
Наслідок.
В
умовах теореми
.
Справді,
в силу неперервності функції
в точці
,
а в силу неперервності функції
в точці
.
З останніх двох рівностей маємо
.
4.6.2. Одностороння неперервність
Означення.
Кажуть, що функція
неперервна в точці
справа, якщо
.
Означення.
Кажуть, що функція
неперервна в точці
зліва, якщо
.
Теорема. Для того, щоб функція була неперервною в точці , необхідно и достатньо, щоб вона була неперервною в точці справа і зліва, тобто
.
(*)
4.6.3. Класифікація точок розриву функції
Нехай функція визначена в деякому околі точки , крім, можливо самої цієї точки.
Означення. Точка називається точкою розриву функції , якщо функція не визначена в точці , або, якщо вона визначена в цій точці, але не є в ній неперервною (порушуються рівності (*)).
Розриви першого роду.
Означення.
Якщо
– точка розриву функції
і існують скінченні односторонні границі
,
то точка
називається точкою розриву першого
роду.
Величина
називається стрибком функції
в точці
.
Означення.
Якщо
стрибок функції
в точці розриву
дорівнює нулю, тобто
,
то
називається точкою усувного розриву.
У цьому
випадку функцію
можна довизначити (якщо була невизначена)
або перевизначити в точці
,
вважаючи
,
і одержати неперервну в точці
функцію.
Розриви другого роду.
Означення. Точка розриву функції, що не є точкою розриву першого роду, називається точкою розриву другого роду.
Очевидно, що в точці розриву другого роду принаймні одна з односторонніх границь дорівнює , або , або не існує.
4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
Означення.
Функція
називається неспадною (незростаючою)
на
,
якщо
виконується нерівність
(
).
Якщо знаки нерівностей між значеннями функції строгі, то говорять відповідно про зростаючу і спадну функції.
Позначення:
– зростаюча,
неспадна функція;
– спадна,
незростаюча функція.
Означення. Функція називається монотонною, якщо вона є зростаючою (неспадною), або спадною (незростаючою).
Теорема
1.
Якщо функція
є монотонною на
,
,
то існують односторонні границі
і
.
Доведення.
Нехай
.
Розглянемо образ інтервалу
при відображенні
.
Множина
обмежена зверху,
,
а значить має точну верхню межу. Позначимо
її
.
Доведемо,
що
.
Візьмемо довільне
.
Число
не є верхньою межею
,
це означає, що
.
Візьмемо
,
тоді
:
.
Значить,
.
Таким
чином, для
ми вказали
,
тобто за означенням Коші
.
Аналогічно
доводиться існування
.
Зауваження. Якщо функція визначена і монотонна на відрізку , то вона має в точці правосторонню границю, а в точці лівосторонню.
Будемо говорити, що функція неперервна на відрізку , якщо вона неперервна на а також в точці неперервна справа, а в точці – зліва.
Теорема 2. Нехай - монотонна функція на відрізку , значення якої заповнюють відрізок, тоді неперервна на .
Доведення.
Розглянемо внутрішню точку і доведемо, що в точці неперервна.
Для
визначеності нехай
.
Очевидно,
існують і
.
Припустимо, що
.
Тоді для
:
(точка
існує, оскільки значення функції
заповнюють відрізок). Очевидно,
в силу монотонності функції, і
оскільки
.
Одержали
суперечність, оскільки
.
Отже, припущення
неправильне, і
.
Аналогічно
одержимо
.
Таким
чином,
,
тобто
неперервна в точці
.
Аналогічно доводиться неперервність функції в точці справа і в точці зліва.