Методичні вказівки з вивчення курсу
У першому розділі курсу вивчаються основи нарисної геометрії, розглядаються нульвимірні (точки), одновимірні (прямі лінії) та двовимірні (площини) елементи простору та правила побудови їх зображень на площині кресленика. Характерною особливістю змісту та структури запропонованої дисципліни є орієнтація його на студентів, у яких практично відсутня довузівська графічна підготовка. Вивчення дисципліни починається з найпростішого геометричного об’єкта – точки.
Другий розділ присвячений вивченню основ нарисної геометрії та технічного креслення, розглядаються тривимірні елементи простору (поверхі та геометричні тіла, що є складовими форм технічних деталей), правила побудови їх зображень на площині кресленика. Розглядаються основні нормативні вимоги та правила виконання різних креслеників відповідно із чинними стандартами України. Окремою темою подано стандартні положення щодо графічного оформлення та виконання схем алгоритмів, програм і систем, які часто використовуються спеціалістами з комп’ютерної інженерії.
У третьому розділі курсу вивчаються можливі застосування одного з дуже поширених програмних засобів – пакета AUTOCAD для автоматизації створення зображень плоских і просторових геометричних об'єктів і випуску технічної документації. Метою розділу є освоєння методів і засобів комп'ютерної графіки; придбання знань і умінь по роботі з пакетами прикладних програм (AUTOCAD); автоматизації процесу виконання робочих креслень деталей, та оформлення конструкторської документації. Комп'ютерна графіка дозволяє звільнити студента від трудомістких, однотипних креслярських робіт, які на ПЕОМ виконуються якісніше, точніше і швидше. Автоматизація інженерно-графічних робіт не тільки прискорює процес проектування і розробки конструкторської документації, але і ставить його на вищий професійний рівень.
Нижче послідовно наведено основні питання, які вивчаються у кожній темі. Подані стислі рекомендації з вивчення, запитання та завдання для самоперевірки до кожної теми курсу .
4.1 Вступ у дисципліну. Метод проекцій
4.1.1 Питання до розгляду
Введення у дисципліну. Основні задачі курсу інженерної графіки. Основні терміни та визначення. Методи проекціювання. Властивості ортогонального проекціювання.
4.1.2 Рекомендації з вивчення
Перед початком вивчення дисципліни доцільно ознайомитися з основними задачами та метою вивчення дисципліни. Необхідно засвоїти такі терміни та поняття: інженерна графіка, нарисна геометрія, технічне креслення, комп'ютерна графіка, проекція геометричного об’єкту, центральне проекціювання, паралельне проекціювання, прямокутне (ортогональне) проекціювання. Треба знати складові апарату проекціювання – центр проекціювання, напрямок проекціювання, проекціювальний промінь, об'єкт проекціювання, площина проекцій.
Метою цієї теми є вивчення основних питань теорії проекціювання геометричних об'єктів на площину, які потрібні при розробці креслень та іншої технічної документації. Кресленики повинні не лише визначати форму і розміри предметів, але й бути простими і точними в графічному виконанні. Одним з основних принципів побудови зображень, які вивчаються в нарисній геометрії та застосовуються в технічному кресленні, є метод проекцій (від лат. projection – викидання вперед, projicere – кинути, виставити вперед). У технічному кресленні частіше застосовуються чотири основні методи побудови зображень, які основані на правилах проекціювання (рис. 4.1). На рис. 4.1 S – напрямок проекцоювання, О – центр проекціювання.
Окремий випадок паралельного проекціювання, при якому напрям проекціювання S перпендикулярний площині проекцій П, називається прямокутним або ортогональним проекціюванням. Термін “ортогональний ” походить від грецьких слів: “ortos” – прямій, “gonia” – кут. Прямокутною (ортогональною) проекцією точки називається основа перпендикуляра, проведеного з точки на площину проекцій.
а) метод центральних (конічних) або б) метод паралельних проекцій
перспективних проекцій
в) метод ортогональних г) метод аксонометричних
проекцій (метод Монжа) проекцій
Рисунок 4.1 – Основні методи проекціювання
4.1.3 Література
[1, с. 5-10; 2, с. 7-12; 3, с. 21-24]
4.1.4 Запитання та завдання для самоперевірки
Який метод дозволяє зобразити геометричний об'єкт на площині?
Які основні методи проекціювання Ви знаєте?
Поясніть суть метода проекцій.
У чому відмінність (різниця) між зображенням і проекцією?
При центральному проекціюванні промені паралельні між собою або
не паралельні?
6. Де знаходиться центр проекціювання при паралельному проекціюванні?
7. Яка роль центру О в центральному проекціюванні?
Від чого залежать розміри і форма центральної проекції?
У що проектується точка при центральному проекціюванні?
10. У що проектується лінія, яка не проходить через центр проекціювання?
У що проектується лінія, яка проходить через центр проекціювання?
12. У що проектується плоска фігура, яка не належить проекціювальній площині?
13. У що проектується плоска фігура, яка належить проекціювальній площині?
У що проектується тривимірний геометричний об'єкт?
Для зображення чого застосовується центральне проекціювання?
У чому різниця між центральним і паралельним проекціюванням?
Яке проекціювання називається косокутним?
Яке проектування називається прямокутним (ортогональним)?
У що проектуються взаємно паралельні прямі?
У що проектується плоска фігура, паралельна площині проекцій?
21. Які переваги має ортогональне проекціювання перед центральним і паралельним проекціюванням?