4.7 Перетин просторових форм. Непроекціювальні геометричні тіла
4.7.1 Питання до розгляду
Перетин геометричних фігур, одна з яких займає проекціювальне положення. Перетин непроекціювальних поверхонь проекціювальною площиною. Види конічних перерізів. Побудова КК геометричних тіл з непроекціювальною поверхнею і проекціювальним отвором. Взаємний перетин двох непроекціювальних поверхонь. Метод допоміжних січних площин. Метод допоміжних сфер.
4.7.2 Рекомендації з вивчення
Необхідно засвоїти такі терміни та поняття: непроекціювальна геометрична фігура, конічний переріз, лінія зрізу, лінія переходу.
Треба знати можливі види конічних перерізів, вміти будувати лінії перетину конічної поверхні площиною, лінії перетину непроекціювальних поверхонь обертання проекціювальною площиною, будувати похилі перерізи.
Слід розуміти, що перетин поверхні площиною є плоскою фігурою, обмеженою замкненою лінією, всі точки якої належать як січній площині, так і поверхні. При перетині площиною поверхні обертання (циліндра, конуса і ін.) фігура перетину часто обмежена плоскою кривою лінією. Точки цієї кривої знаходять за допомогою допоміжних ліній – прямих або кіл, узятих на поверхні. Точки перетину цих ліній з січною площиною будуть шуканими точками контура криволінійного перетину.
Розв’язання задачі по побудові перетину поверхні обертання площиною значно спрощується, якщо січна площина займає проекціювальне положення. В цьому випадку одна з проекцій перетину – відрізок прямої і належить сліду площини. Побудова іншої проекції перетину зводиться до багатократного розв’язання раніше розглянутої задачі по знаходженню іншої проекції точки, що розташована на поверхні, якщо відома хоча би одна її проекція.
Нижче розглядаються задачі, пов'язані з побудовою ліній перетину сферичної, циліндричної і конічної поверхонь обертання, а також перетинів тіл, що є різними комбінаціями з відсіків перелічених поверхонь, проектціювальними площинами.
Сферична поверхня, як відомо, будь-якою площиною перетинається по окружності.
Поверхня прямого кругового конуса у своєму роді унікальна, вона служить носієм цілого ансамблю кривих (окружності, еліпса, параболи і гіперболи), а також двох пересічних прямих (рис. 4. 16).
Рисунок 4. 16 – Конічні перерізи (а - ψ > φ; б – ψ = φ; в – ψ < φ)
Приклад 8. Дан тор і площина Σ ⊥ П2. Побудувати лінію перетину тора площиною Σ (рис. 4.17).
Рисунок 4.17 – Комплексний кресленик до прикладу 8
Розв'язання. Оскільки шукана лінія перетину належить площині Σ, а площина займає фронтально проекціювальне положення, то фронтальна проекція лінії перетину знаходитиметься на сліді цієї площини. Горизонтальну проекцію лінії перетину визначаємо з умови належності лінії поверхні. Тоді послідовність побудов буде такою:
а) визначаємо опорні точки лінії перетину – 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (точки 7 і 8 видалені на найкоротшу відстань від осі тора, а решта точок належить обрисам поверхні);
б) визначаємо проміжні точки – 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 (для їх побудови на торі проведені паралелі);
в) отримані точки з'єднуємо з урахуванням видимості.
4.7.3 Література
[1, с. 92-99; 2, с. 60-65, 93-127; 3, с. 53-66]
4.7.4 Запитання та завдання для самоперевірки
Які лінії називають конічними перерізами?
2. Які лінії можуть бути одержані в перерізі прямого кругового конуса? Сфери?
3. Які допоміжні поверхні зручно використовувати при побудові точок лінії перетину двох поверхонь?
4. У чому суть способа допоміжних січних площин у побудові лінії перетину двох поверхонь?
5. Які поверхні називають соосними? По яких лініях перетинаються соосні поверхні обертання?
6. Як можна використовувати допоміжні сфери при побудові лінії перетину двох поверхонь?
7. По яких лініях перетинаються два прямих кругових циліндра одного діаметра, якщо їх осі перетинаються?
8. Яку лінію називають лінією переходу, і як вона накреслюється при зображенні поверхонь, які перетинаються?
9. В яких випадках при перетині кривих поверхонь доцільно використовувати допоміжне проеціювання, а в яких - спосіб допоміжних перерізів?
10. У чому суть алгоритму побудови лінії перетину двох поверхонь методом січних площин?
11. Яким умовам повинні задовольняти площини-посередники?
12. Які точки лінії перетину є опорними?
13. Як встановлюється видність проекцій лінії перетину поверхонь?
14. По яких лініях перетинаються дві співісні поверхні обертання?
15. За яких умов сфера перетинається з поверхнею обертання по окружності?
16. За яких умов сфера перетинається з циклічною поверхнею по окружності?
17. Як визначаються найбільший і найменший радіуси концентричних сфер посередників?