Тема 1. Теоретичні та організаційні основи оподаткування

1.1. Поняття і функції податків

З одержанням незалежності, Україна розпочала створення власної податкової системи. Податкова система повинна відображати певні умови певної країни : рівень розвитку економіки, соціальної сфери, зовнішню і внутрішню політику, традиції народу, географічне положення та інші чинники. Податкова система, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Недосконалість побудови податкової системи пов’язана з відсутністю чіткої економічної доктрини, визначеної, виходячи з тієї чи іншої економічної теорії. Це призводить до нестабільності податкової політики, негативно впливає на стан економіки.

За короткий час в Україні в питанні реформування податкової системи зроблено досить багато. Так, здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з ринковою економікою. Розроблено і впроваджено (хоча далеко не досконале) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена податкова служба з сучасною організаційною структурою. Заснована податкова система містить ознаки старої адміністративної системи. Тому, головним завданням реформування податкової системи полягає наповненні нових форм оподаткування ринковим змістом ( пропорційний розподіл валового національного продукту на основі підвищення питомої ваги індивідуальних доходів громадян).

Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Це – найдавніша форма фінансових відносин між державою та членами суспільства.

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

1.2. Загальні засади встановлення податків

Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи:

платники податку;

об’єкт оподаткування;

база оподаткування;

ставка податку;

порядок обчислення податку;

податковий період;

строк та порядок сплати податку;

строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим Кодексом.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Податковим періодом може бути:

календарний рік;

календарний квартал;

календарний місяць;

календарний день.

Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.