86.«Культурна революція» в суспільно-політичному житті України 1930-х р.

На початку 30-х років розпочалася культурна революція, представники якої згодом були розстріляні, це так зване «Розстріляне відродження». Що ж до ідей, які проголошували представники цього руху, то, перш за все, вони намагалися утвердити укр. принципи культурного життя та літ., що не мали тяжіти до Москви, адже українці - це народ, що має не лише багату історії, а й мову, одну з наймелодійніших в світі, та літературу, що є перлиною літературного надбання людства. Яскравими представниками цього руху були: М.Хвильовий, М.Зеров, М.Бойчук, Лесь Курбас… Твори цих письменників розкривали суть політичного режиму та його вплив на Україну та її народ.

87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-ті р. Масові політичні репресії

Коса сталінського терору безжально різонула національну укр. еліту. Тільки в справі «Спілки визволення України» було репресовано 45 провідних учених, письменників та інших представників інтелігенції. Жертвами репресій насамперед стали найяскравіші постаті українського нац.го відродження – М.Бойчук, М.Зеров, М.Хвильовий, Лесь Курбас. В АНУ було репресовано близько 250 осіб, із них 19 академіків. Тяжкого удару зазнала укр. літ.:89 письменників було знищено, 212 – замовкли з примусу, 64 – заслано, 83 – емігрували. Паралельно з культурним життям, репресії та мосові звільнення розпочалися і на держ. посадах. Що ж до політичного життя, то воно трималось під суворим контролем правлячої партії. А укр. армія була розформована, командна верхівка репресована, що згодом негативно відзначилося у перші місяці війни з Німеччиною.

88. Напад фашистської Німеччини на срср. Укр. Напрям у плані «Барбароса»

Наказ готуватися до нападу німецький генералітет отримав у 1940 p. A 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву під номером 21 та назвою «Варіант Барбаросса» . Директива стала основним керівним документом війни проти Радянського Союзу. Відповідно до цього плану війна повинна була тривати не більше 1,5—2 місяців. Згідно з ним на радянському кордоні було зосереджено три могутні угруповання, які мали у своєму складі 5,5 млн. солдатів і офіцерів, 47 тис. гармат і мінометів, 4,3 тис. танків, 5тис. бойових літаків. Під час підготовки до нападу на СРСР Гітлер уклав політичний і військово-екон. союз з Італією, Японією, залучив до нього Румунію, Болгарію, Угорщину, Словаччину, Хорватію, Іспанію, Фінляндію і поставив на службу німецькій воєнній машині військово-економічні ресурси захоплених країн з населенням до 300 млн. осіб. Вермахт зразка 1941 р. був грізною силою з дволітнім досвідом ведення війни, але до затяжної війни проти СРСР він не був готовий. Тому німецьке командування планувало раптово завдати сильних ударів і до зими вийти на рубіж Архангельськ – Волга – Астрахань. 22 червня 1941р. фашистська Німеччина напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр», «Південь» німецькі армії швидко просувались на Ленінград, Москву та Київ. До середини липня фронт стратегічного наступу німецьких військ досяг 3000 км. За 3 тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50% особового складу.

Що ж до Укр., то її завоювання було важливою складовою в плані захоплення СРСР, адже це ставило під загрозу військово-промисловий потенціал СРСР і забезпечувало Німеччину ресурсами для ведення боротьби; окупація території Укр. – це плацдарм для подальшої експансії та, водночас, «нейтралізація» Криму, як потенційно небезпечного для видобутку та розробки нафти в Румунії; створення на території України так званого «раю» для німців.